вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" травня 2026 р. Справа№ 911/1805/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС» на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2025 (повне рішення складене 04.09.2025)
у справі №911/1805/25 (суддя Бабкіна В.М.)
за позовом Антимонопольного комітету України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс»
про стягнення 273064,00 грн. пені,
До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» про стягнення 273064,00 грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у визначений законом строк не сплатив штраф, який накладено на нього рішенням Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 11.12.2023 р., у зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 273064, 00 грн пені.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що строки, передбачені ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зупиняються на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також на час проведення перевірки чи перегляду рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органом Антимонопольного комітету України, тому розрахунки суми пені позивачем проведені невірно.
Рішенням Господарського суду Київської області від 07.08.2025 у справі №911/1805/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» у дохід загального фонду Державного бюджету України, отримувач: ГУК у м. Києві / Солом'ян. р-н, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA278999980313090106000026010, код класифікації доходів бюджету: 21081100, 273064 грн. 00 коп. пені.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Конверс Лінкс» на користь Антимонопольного комітету України 3276 грн. 77 коп. судового збору.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 25.09.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 25.09.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції не з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Відповідач не погоджується з висновком суду про задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач здійснив оплату штрафу в межах двомісячного строку на його сплату, а судом не враховано, що відповідно до абз. 2 ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», двомісячний строк для сплати штрафу зупиняється на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Комітету.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Мальченко А.О., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1805/25.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС» на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №911/1805/25.
Матеріали справи №911/1805/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС» на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2025 у справі №911/1805/25, вирішено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Від представника позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній категорично заперечував доводи відповідача, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване.
Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (Глава 1. Апеляційне провадження).
Відповідно до ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Судом першої інстанції справа № 911/1805/25 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи не заявлялось, а необхідності призначення справи до розгляду у відкритому засіданні судом не встановлено, ця постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята за результатами дослідження наявних в матеріалах справи документів в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, з урахуванням правил ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 11.12.2023 Антимонопольним комітетом України (далі - позивач) було прийнято рішення № 68-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі № 128-26.13/76-23, яким вирішено:
"1. Визнати, що ТОВ «Конверс Лінкс» (вул. Тараса Шевченка, буд. 3-А, м. Ірцінь, Київська обл, 08205, ідентифікаційний код юридичної особи 41612364) вчинило порушення, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету Україти на вимогу Голови Антимонопольного комітету України - державного уповноваженого від 25.01.2023 р. № 128-29.3/01-2763 у встановлений ним строк.
2. За порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накласти на ТОВ «Конверс Лінкс» штраф у розмірі 273064 (двісті сімдесят три тисячі шістдесят чотири) гривні. Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення. Відповідно до частини восьмої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» протягом п?яти днів з дня сплати штрафу суб?єкт господарювання зобов?язаний надіслати до Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу. Рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання."
Отже, рішенням Антимонопольного комітету України № 68-р/тк від 11.12.2023 р. у справі № 128-26.13/76-23 на Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС» було накладено штраф у загальному розмірі 273064,00 грн.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Згідно з приписами ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до пп. 1, 2, 4, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: - розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; - приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; - перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; - при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Згідно з приписами ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством. Особливості порядку надання та оприлюднення рішень, розпоряджень встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що Антимонопольний комітет України направив відповідачу копію рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. у справі № 128-26.13/76-23 з супровідним листом № 128-26.13/01-13140е від 19.12.2023 р. на юридичну адресу ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 08205, Київська обл., Бучанський р-н., м. Ірпінь, вул. Тараса Шевченка, буд. 3 А.
Листом повідомлено відповідача про строк, встановлений ч. 3 ст. 56 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», для оплати штрафу, а також обов'язок відповідача протягом 5 днів з дня сплати штрафу надіслати Антимонопольному комітету документи, що підтверджують сплату штрафу.
Відповідач отримав вказане рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. разом з супровідним листом № 128-26.13/01-13140е від 19.12.2023 р. - 10.01.2024 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0303516080879.
Відповідач вказану обставину не заперечив та не спростував.
Враховуючи приписи ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції та дату отримання відповідачем рішення Антимонопольного комітету України (10.01.2024 р.), за висновками місцевого господарського суду останнім днем сплати відповідачем штрафу, накладеного рішенням № 68-р/тк від 11.12.2023 р. у справі № 128-26.13/76-23, є 11.03.2024 р.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Позивачем в резолютивній частині рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. повідомлено відповідача, що рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.
Відповідачем рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. було оскаржене до Господарського суду м. Києва.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р у справі № 910/2881/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ «КОНВЕРС ЛІНКС» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення № 68-р/тк.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 р. у справі № 910/2881/24 рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2024 р. залишено без змін.
Враховуючи викладене, рішення № 68-р/тк від 11.12.2023 р. є законним та, відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» і ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати до Антимонопольного комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.
Відповідно до ч. 13 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», протягом п'яти днів з дня сплати штрафу та пені суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Комітету документи, що підтверджують сплату штрафу та пені.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач штраф в розмірі 273064,00 грн., накладений рішенням № 68-р/тк від 11.12.2023 р., сплатив 07.02.2025.
Таким чином, штраф, накладений Рішенням № 68-р/тк, сплачено Відповідачем до державного бюджету після закінчення двомісячного строку, а саме 07.02.2025.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»:
- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу;
- нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Абзацом 3 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи в суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснюються.
Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.06.2022 у справі № 917/530/21, від 11.06.2019 у справі № 910/9272/18, від 22.01.2019 у справі № 915/304/18, від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18 та від 27.11.2018 у справі № 910/4081/18.
Нарахування та стягнення пені, передбаченої ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має обов'язковий характер та не потребує прийняття будь-якого рішення органу державної влади про її застосування і в зв'язку з цим не підпадає під ознаки адміністративно-господарських санкцій.
Таку ж правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.02.2018 у справі № 914/607/17.
Отже, нарахування пені за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 68-р/тк, зупинялось з 14.03.2024 до 11.07.2024 (розгляд справи № 910/2881/24 Судом першої інстанції) та з 02.09.2024 до 11.11.2024 (розгляд справи № 910/2881/24 Судом апеляційної інстанції).
Розрахунок пені за прострочення Відповідачем сплати штрафу, накладеного Рішенням № 68-р/тк, обчислюється таким чином.
Період нарахування пені за прострочення сплати штрафу:
- з 12.03.2024 (наступний день після двомісячного строку для сплати штрафу, накладеного Рішенням № 68-р/тк) по 13.03.2024 включно (день, який передував винесенню ухвали Судом першої інстанції про відкриття провадження у справі № 910/2881/24);
- з 12.07.2024(наступний день після прийняття Судом першої інстанції рішення у справі № 910/2881/24) по 01.09.2024включно (день, який передував винесенню ухвали Судом апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/2881/24);
- з 12.11.2024(наступний день після прийняття Судом апеляційної інстанції постанови у справі № 910/2881/24) по 06.02.2025 включно (день, який передував даті сплати штрафу, накладеного Рішенням № 68-р/тк).
Кількість днів прострочення сплати штрафу становить 141 днів.
Розмір пені за один день прострочення сплати штрафу становить:
273 064 х 1,5 % = 4 095,96 гривень, де
273 064 - розмір штрафу, накладеного Рішенням № 68-р/тк;
1,5 % - відсоток від суми штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист
економічної конкуренції».
За 141 днів прострочення сплати штрафу сума пені становить:
4 095,96 х 141 = 577 530,36 гривень.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Комітету. Отже, розмір пені становить 273 064 гривень.
Враховуючи вищезазначене, Позивачем правомірно, відповідно до норм чинного законодавства про захист економічної конкуренції, була нарахована пеня у розмірі 273 064 гривень за прострочення сплати штрафу, накладеного Рішенням № 68-р/тк.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з простроченням відповідачем сплати штрафу, позивачем на підставі ч.5 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» правомірно заявлено до стягнення 273 064,00 грн пені, розмір якої проведено з урахуванням обмежень розміром штрафу.
Відповідач не погоджується з висновком суду про задоволення позову, посилаючись на те, що відповідач здійснив оплату штрафу в межах двомісячного строку на його сплату, а судом не враховано, що відповідно до абз 2 ч.3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», двомісячний строк для сплати штрафу зупиняється на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Комітету.
Посилання апелянта в обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги на абз. 2 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», в якій зазначено, що двомісячний строк для сплати штрафу зупиняється на час розгляду судом справи про оскарження рішення органу Комітету, колегією суддів відхиляються, оскільки зазначену норму було прийнято після того як Комітет прийняв рішення і ця норма до розгляду цієї справи не застосовується.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.
Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 № 1-зп, від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 05.04.2001 № 3-рп/2001, від 13.03. 2012 № 6-рп/2012:
- закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами
чинності;
- дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце;
- дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, 09.08.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» (№ 3295-IX) (далі - Закон № 3295).
В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).
У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 803/1541/16 (адміністративне провадження № К/9901/18708/18).
Відповідно до п. 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3295 цей Закон набрав чинності з 01.01.2024. При цьому, п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закон № 3295 встановлено, зокрема, що рішення органів Комітету, прийняті до дня набрання чинності цим Законом, підлягають виконанню відповідно до законодавства, яке діяло на момент прийняття рішення справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розгляд яких розпочато до дня набрання чинності цим Законом,
розглядаються відповідно до законодавства, яке діяло до дня набрання чинності цим Законом.
Таким чином, п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3295 врегульовано правовідносини пов'язані із захистом економічної конкуренції шляхом запровадження перехідного періоду порядку виконання рішень органів Комітету, що виключає можливість застосування абз. 2 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в редакції, яка дії з 01.01.2024 року, оскільки саме таке застосування було чітко обумовлено при прийнятті Закону № 3295 Верховною Радою України.
Так, у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 826/5087/17 зазначається, що «суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам».
Ступінь свободи інтерпретації має мати певні рамки. Те, що не охоплено законом - законом не охоплено. Будь-яке «домислення» за законодавця - не може бути втілене в судовий прецедент й бути джерелом судової практики. В іншому випадки це суперечило б волі законодавця та порушавало принцип розподілу влади (ст. 6 Конституції України) який означає, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (Рішення Конституційного Суду України від 10.02.2000 № 2-рп/2000).
Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Проте, абз. 2 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в редакції, яка дії з 01.01.2024, не регулює питання відповідальності, тому ст. 58 Конституції України не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Стаття 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» міститься в Розділі IX ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ, ПЕРЕВІРКА, ПЕРЕГЛЯД, ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ, РОЗПОРЯДЖЕНЬ, ОБЧИСЛЕННЯ СТРОКІВ ТА ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ, в той час як відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції регулюється Розділом VIII відповідного закону.
Відтак, Законом № 3295 не встановлено норм права, які пом'якшують або скасовують відповідальність суб'єктів господарювання та органів влади за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Підсумовуючи наведене, абз. 2 ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» в редакції, яка діє з 01.01.2024 не підлягає зворотному застосуванню до виконання рішень, які прийняті до набрання чинності Законом № 3295, оскільки відповідна норма не регулює питання відповідальності, оскільки стосується виконання вже прийнятого рішення органу Комітету, щодо дії якої Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган державної влади встановив чіткий та однозначний порядок застосування у формі визначення перехідного періоду.
Законом № 3295 внесені зміни до законодавчих актів, в тому числі до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», які набули чинності з 01.01.2024, зокрема, вищевказану частину статті 56 цього Закону викладено в новій редакції, зокрема додано абзац 2 щодо можливості зупинення двомісячного строку для сплати штрафу. Зазначені зміни стосуються лише тих рішень органів Комітету які прийняти ним після 01.01.2024.
Зазначена норма законодавства стосується лише тих рішень органів Комітету, які прийняти ним після 01.01.2024 і ця норма до розгляду даної справи не підлягає застосуванню, оскільки рішення Комітетом винесено до 01.01.2024 року.
В період розгляду справи про порушення Відповідачем законодавства про порушення законодавства економічної конкуренції та прийняття Комітетом рішення діяла редакція Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 22.06.2023 (в якій була відсутня норма про зупинення двомісячного строку для сплати штрафу), яка підлягає застосуванню під час розгляду цієї справі.
Колегія суддів зазначає, що до розгляду цієї справи підлягає застосуванню законодавство, яке діяло на момент прийняття Комітетом рішення, а саме редакція Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 22.06.2023 (в якій була відсутня норма про зупинення двомісячного строку для сплати штрафу).
Таким чином, дія Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції від 01.01.2024) не може бути застосована, враховуючи те, що рішення Комітетом винесено до 01.01.2024 року.
Як правомірно вказує позивач, до 31.12.2023 діяла інша норма законодавства та відповідно була правова позиція Верховного Суду, що стосується зупинення виконання рішення органу Комітету.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Комітету зупиняє виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Комітету відповідно до ч. 3 ст. 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Виходячи з системного аналізу ч. 1 та 4 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскарження рішення органів Комітету повністю або частково до господарського суду має відбуватися у двомісячний строк з дня одержання такого рішення, який (строк) не може бути відновлено, тоді як порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним такого рішення, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє лише примусове виконання зазначеного рішення органу Комітету на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду та не зупиняє і не перериває визначений ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» двомісячний строк для сплати штрафу.
Положеннями ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено переривання чи зупинення двомісячного строку, відведеного для добровільної сплати штрафу, накладеного рішенням органу Комітету, а передбачено лише переривання строку для нарахування пені у зв'язку з оскарженням такого рішення до суду.
У свою чергу, положеннями ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено лише зупинення примусового виконання рішення органу Комітету у разі його оскарження в двомісячний строк з дня одержання такого рішення, такий строк є присікальним і відновленню не підлягає, а Закон України «Про захист економічної конкуренції» не містить положень щодо переривання або зупинення його перебігу.
Така правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 у справі
№ 910/4081/18.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Комітету про стягнення з Відповідача пені у розмірі 273 064 гривень є обґрунтованими та відповідають вимогам ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відтак, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів також зазначає, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано скаржнику вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС» на рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2025 у справі №911/1805/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 07.08.2025 у справі №911/1805/25 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНВЕРС ЛІНКС».
3. Матеріали справи №911/1805/25 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко