вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа№ 910/11784/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 15.04.2026:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026
по справі №910/11784/25 (суддя - Маринченко Я.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ"
про зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ" (надалі також - позивач, ТОВ "ТРАНС-ГАРАНТ") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" (надалі також - відповідач, ТОВ "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ", скаржник) про зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовив в наданні на запити позивача (його представника) копій первинної документації з приводу існуючих господарських правовідносин між сторонами, внаслідок чого позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ" належним чином завірені копії таких документів: копію Договору №020742 від 28.12.2019, а також копії таких первинних документів до нього: акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 17.01.2020 на суму 78815,65 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 20212,02 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 157,21 грн.; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 27945,79 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 32568,19 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 19274,18 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 39922,99 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 6567,30 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 1657,99 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 124221,30 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.02.2020 на суму 28620,86грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.02.2020 на суму 13753,07 грн; копію додаткових угод до Генерального договору №020771 від 07.06.2022, а також первинних документів до нього: товарно-транспортну накладну та рахунок на оплату послуг за 11.06.2022 на суму 177900,36 грн; копії актів звірки взаєморозрахунків за Договором №020742 від 28.12.2019 та Генеральним договором №020771 від 07.06.2022.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 по справі №910/11784/25 позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ" належним чином завірені копії таких документів: копію Договору №020742 від 28.12.2019, а також копії таких первинних документів до нього: акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 17.01.2020 на суму 78 815,65 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 20212,02 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 157,21 грн.; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 27945,79 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 32568,19 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 19274,18 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 39922,99 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 6567,30 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 1657,99 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 124221,30 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.02.2020 на суму 28620,86грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.02.2020 на суму 13753,07 грн; копію додаткових угод до Генерального договору №020771 від 07.06.2022, а також первинних документів до нього: товарно-транспортну накладну та рахунок на оплату послуг за 11.06.2022 на суму 177900,36 грн; копії актів звірки взаєморозрахунків за Договором №020742 від 28.12.2019 та Генеральним договором №020771 від 07.06.2022. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" (04655, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 72, ідентифікаційний код: 37392490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ" (54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Маріупольська, буд. 16 ідентифікаційний код: 40518536) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, з огляду на встановлення судом першої інстанції порушення відповідачем права позивача на володіння всім обсягом документів, що стосуються укладення та виконання правочинів між сторонами, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його прав є ефективним, відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, та забезпечить поновлення порушеного права позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 у справі №910/11784/25 повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовної заяви.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що позивач жодним чином не навів доказів та підстав та не обґрунтував заявлені позовні вимоги, та яким чином порушено саме його права як позивача, та в зв'язку з чим саме заявлено позовні вимоги.
Також скаржник зазначає, що суд першої інстанції мав роз'яснити позивачу, що розгляд визначених в позовній заяві вимог не віднесений до юрисдикції судів (визначене позивачем в позовній заяві право на отримання інформації у відповідь на адвокатський запит не підлягає судовому захисту в порядку позовного провадження), оскільки спеціальним законодавством встановлено особливий порядок відновлення права адвоката (адвокатського об'єднання) на отримання інформації на відповідь на адвокатський запит.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
13.03.2026 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди скаржника з висновками суду та не містять нових обставин або доказів, які могли б спростувати встановлені судом факти.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 по справі №910/11784/25. Розгляд апеляційної скарги апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 по справі №910/11784/25 призначено на 15.04.2026.
13.03.2026 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2026 Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-ГАРАНТ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Позиції учасників справи, явка представників сторін у судове засідання
Представники учасників апеляційного провадження з'явилися у судове засідання 15.04.2026 та надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 04.07.2023 позивач звертався до відповідача з листом від 23.06.2023 у якому просив відповідача у 5-денний строк з дати отримання даного листа надати копію Договору №020742 від 28.12.2019, Генерального договору №020771 від 07.06.2022, а також копії документів згідно з ними: акти наданих послуг; товарно-транспортні накладні; рахунки; акти звірки взаєморозрахунків.
Направлення вказаного листа позивачем на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у поштове відправлення, поштовою накладною №5401711703716 від 04.07.2023 та фіскальним чеком.
Також судом встановлено, що представниками позивача - адвокатом Легкою Оленою Юріївною та адвокатом Костишевою Вікторією Леонідівною на адресу відповідача в порядку ст.ст. 20, 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" було надіслано адвокатські запити №18-09-9/23 від 19.09.2023, №18-10-2/23 від 18.10.2023, №13-03-6/24 від 13.03.2024 та №02-09-5/25 від 09.09.2025 з проханням надати копію Договору, укладеного з ТОВ "Транс-Гарант" №020742 від 28.12.2019, а також копії таких первинних документів до нього: акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 17.01.2020 на суму 78815,65 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 20212,02 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 157,21 грн.; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 27945,79 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 32568,19 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 19274,18 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.01.2020 на суму 39922,99 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 6567,30 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 1657,99 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 31.01.2020 на суму 124221,30 грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.02.2020 на суму 28620,86грн; акт наданих послуг, товарно-транспортну накладну за 24.02.2020 на суму 13753,07 грн; копію додаткових угод до Генерального договору №020771 від 07.06.2022, а також первинних документів до нього: товарно-транспортну накладну та рахунок на оплату послуг за 11.06.2022 на суму 177900,36 грн; копії актів звірки взаєморозрахунків за договорами (за наявності).
Направлення зазначених запитів на адресу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення в поштові відправлення, поштовими накладними та фіскальними чеками.
Вказане в свою чергу спростовує твердження позивача про те, що позивачем не було направлено відповідачу запитів та листа.
Також в матеріалах справи наявні, зокрема, копії ордерів серії АІ №1462198 від 18.09.2023, серії АТ №1111948 від 02.09.2025, заява позивача про надання згоди на розголошення даних, виписка за рахунками з банку позивача, копія Генерального договору №020771 від 07.06.2022, акти виконання робіт, рахунок на оплату до Генерального договору №020771 від 07.06.2022 та товарно-транспортні накладні.
У відповідь на адвокатські запити, відповідач листами №02/433 від 27.09.2023, №02/516 від 27.10.2023, №02/488 від 08.09.2025 відмовив у наданні документів, посилаючись, зокрема, на те, що позивачем не зазначено обґрунтування необхідності надання документів позивачу та не зазначено всіх необхідних ідентифікуючих реквізитів вказаних в запиті документів, а також зазначено про неналежне оформлення адвокатських запитів.
Межі, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Пунктом 1 ч.1 ст. 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.
У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги стосовно того, що що суд першої інстанції мав роз'яснити позивачу, що розгляд визначених в позовній заяві вимог не віднесений до юрисдикції судів (визначене позивачем в позовній заяві право на отримання інформації у відповідь на адвокатський запит не підлягає судовому захисту в порядку позовного провадження), оскільки спеціальним законодавством встановлено особливий порядок відновлення права адвоката (адвокатського об'єднання) на отримання інформації на відповідь на адвокатський запит, колегія суддів звертає увагу на таке.
Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 08.05.2025 у справі № 910/10005/24 (яка є релевантною до даної справи), такі спори між юридичними особами приватного права, чиї відносини ґрунтуються на правочинах, є приватноправовими та належать до юрисдикції господарських судів.
Правовідносини сторін виникли з господарського договору, укладеного між двома юридичними особами, та стосуються отримання документів, що підтверджують виконання господарських операцій між сторонами. Таким чином, спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням сторонами господарської діяльності та має приватноправовий характер, що обумовлює його розгляд саме за правилами господарського судочинства.
Також у апеляційній скарзі зазначено, що в даному випадку відсутній господарський спір оскільки фактично порушено права адвоката, здійснюючи звернення з адвокатським запитом в інтересах клієнта.
Проте як вбачається із матеріалів справи, що предметом спору є не порушення прав адвоката як професійного суб'єкта, а порушення цивільного права самого позивача (юридичної особи) на отримання інформації щодо своєї господарської діяльності. А також, предметом спору не є притягнення відповідача до адміністративної відповідальності за ненадання відповіді на адвокатський запит, предметом спору є зобов'язання надати інформацію в інтересах одного з учасників господарських відносин.
Адвокат направляє адвокатський запит, керуючись ст. 20 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не для захисту особистих прав, а лише в межах виконання договору з клієнтом з метою надання останньому правової допомоги.
Отже, адвокатський запит у даному випадку є лише процесуальним інструментом реалізації права клієнта на отримання інформації та документів, необхідних для захисту його прав та законних інтересів. Відповідно, ненадання відповіді на адвокатський запит фактично порушує права та інтереси клієнта - Позивача, а не адвоката як самостійного суб'єкта.
Господарський суд, зобов'язуючи надати копії, забезпечує реальний захист інтересів суб'єкта господарювання.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, а також не заперечується скаржником, між сторонами існували договірні відносини, зокрема, на підставі укладених Договору №020742 від 28.12.2019 та Генерального договору №020771 від 07.06.2022.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що запитувана позивачем інформація (документи) стосувалась правовідносин між сторонами за укладеними між ними вказаними правочинами.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено наявність у позивача права, як учасника цивільних правовідносин, що виникли з відповідачем на підставі укладених договорів, на володіння всім обсягом інформації, яка стосується таких правовідносин.
Натомість, відповідач необґрунтовано відмовляв у наданні відповідних документів на запити позивача з формальних підстав, чим порушив законне право позивача на доступ до інформації щодо правовідносин сторін.
Також колегія суддів звертає увагу на поведінку представника відповідача, який у судовому засідання 15.04.2026 не зміг надати суду обгрунтованої відповіді стосовно підстав для відмови у наданні відповідних документів на запити позивача, зазначаючи лише про те, що позивачем не доведено те, що весь перелік запитуваної інформації (документів) дійсно знаходиться у розпорядженні відповідача.
У контексті вищевикладеного колегія суддів звертає увагу, що належних та допустимих доказів того, що запитувана інформація не може бути і не повинна бути надана на адвокатські запити, відповідачем/скаржником не надано.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 зазначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
У господарських відносинах добросовісність, згідно зі ст. 3 ЦК України, передбачає сприяння контрагенту у звірці взаєморозрахунків та підтвердженні виконаних робіт, особливо коли Відповідач не заперечує фактичну наявність цих документів у себе.
Таким чином, відмова вдповідача надати документи, які безпосередньо стосуються господарських відносин між сторонами, суперечить принципам добросовісності та розумності, закріпленим у статті 3 Цивільного кодексу України.
Фактично відповідач, заперечуючи проти надання документів, які перебувають у його володінні, створює перешкоди у реалізації позивачем права на отримання інформації, що стосується його господарської діяльності.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним, тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу.
З огляду на вищевстановлене порушення відповідачем права позивача на володіння всім обсягом документів, що стосуються укладення та виконання правочинів між сторонами, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту його прав є ефективним, відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, та забезпечить поновлення порушеного права позивача, у звязку із чим судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скаргзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 по справі №910/11784/25, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 по справі №910/11784/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2026 по справі №910/11784/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛСІДЗ БЛЕК СІ".
4. Матеріали справи №910/11784/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 05.05.2026. (у зв'язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О. у відрядженні)
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім