вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" квітня 2026 р. Справа№ 910/11270/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Заверюха В.О., дов. № 103-13/183 від 25.12.2025;
від відповідача: Уртаєв О.І., ордер ВН № 1640068 від 12.01.2026;
від третьої особи: Ходжалиєва С.М., ордер ВН № 1645249 від 19.01.2026,
розглянувши апеляційну скаргу державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/11270/25 (суддя - Спичак О.М.)
за позовом державного підприємства "Морський торговельний порт "Південний"
до державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - професійна спілка робітників морського транспорту України
про стягнення 2 266 624,88 грн,-
Державне підприємство (далі - ДП) "Морський торговельний порт (далі - МТП) "Південний" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (далі - ДСК "ЧМП") про стягнення 2 266 624,88 грн, з яких: 2 000 000,00 грн боргу, 44 666,52 грн 3 % річних та 221 958,36 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 1999 році між ДП "МТП "Южний" (у травні 2023 року змінено назву на ДП "МТП "Південний"; далі - Підприємство), профсоюзом робітників морського транспорту України (далі - ПРМТУ / третя особа) та ДСК "ЧМП" укладено трьохсторонню угоду про заходи по наданню безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі МТП "Южний" ДСК "ЧМП" (далі - угода), за умовами якої Підприємство перерахувало 2 000 000,00 грн ПРМТУ, яка в свою чергу перерахувала ці кошти ДСК "ЧМП", яке мало повернути їх позивачу не пізніше 25 років з моменту останнього зарахування грошових коштів. Оскільки відповідач в порушення умов угоди не повернув позивачу у встановлені строки безвідсоткову фінансову допомогу, у зв'язку з чим останній просив її стягнути разом з нарахованими на підставі ст. 625 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України 3 % річними за період з 21.09.2024 по 19.06.2025 та інфляційними втратами за період з жовтня 2024 року по травень 2025 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.12.2025 позов задоволено частково. Стягнуто з ДСК "ЧМП" на користь ДП "МТП "Південний" 2 000 000,00 грн боргу та 30 000,00 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання відповідачем, як позичальником, зобов'язань з повернення отриманої позики у сумі 2 000 000,00 грн за угодою у передбачений сторонами строк. В решті позову відмовлено, оскільки згідно положень п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ДСК "ЧМП" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог щодо стягнення 2 266 624,88 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 у справі № 32/136-03-5080 було порушено провадження про банкрутство ДСК "ЧМП" та ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2004 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в якому відсутні грошові вимоги позивача, як кредитора, у сумі 2 000 000,00 грн до ДСК "ЧМП", як боржника. Разом з цим заборгованість у розмірі 2 000 000,00 грн за угодою на момент порушення справи про банкрутство ДСК "ЧМП" мала всі ознаки конкурсної заборгованості, оскільки виникла до дня порушення провадження у справі про банкрутство, а отже позивач мав заявити свої грошові вимоги протягом 30-ти днів з дня офіційного опублікування повідомлення про порушення провадження про банкрутство. При цьому вимоги, які не були заявлені у встановлений законом строк, не розглядаються та вважаються погашеними в силу закону, а боржник звільняється від таких зобов'язань незалежно від наявності судових рішень про стягнення заборгованості або подальших процесуальних дій кредитора. З зазначених підстав апелянт посилаючись на положення ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-ХІІ від 11.06.2003, вказував, що позивач не скористався своїм правом на заявлення кредиторських вимог у встановлений термін в межах справи про банкрутство відповідача, тому втратив право вимоги заявленої в межах даного позову заборгованості, оскільки така вимога є погашеною в повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 24.02.2026.
21.01.2026 до апеляційного суду надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2026 задоволено вищевказану заяву відповідача.
26.01.2026 до апеляційного суду надійшла заява третьої особи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2026 задоволено вищевказану заяву третьої особи.
27.01.2026 до апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що оскільки відносно відповідача не було винесено постанову про визнання його банкрутом і не було відкрито ліквідаційну процедуру, то строк повернення позики за угодою не настав під час провадження у справі про банкрутство, а тому позивач не зобов'язаний був заявляти вимоги про стягнення позики.
28.01.2026 до апеляційного суду надійшла відповідь відповідача на відзив позивача, в якому представник не погоджувався з доводами позивача.
20.02.2026 до апеляційного суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2026 вищевказане клопотання позивача задоволено та справу відкладено на 17.03.2026.
02.03.2026 до апеляційного суду надійшла заява позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 оголошено перерву до 07.04.2026.
В судовому засіданні, яке відбулось 07.04.2026, відповідач просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у позові щодо стягнення з нього 2 266 624,88 грн. Позивач заперечував доводи апеляційної скарги та вказував на законність прийнятого судом першої інстанції рішення. Третя особа надала пояснення по суті справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, в 1999 році між ДП "МТП "Южний" (у травні 2023 року змінено назву на ДП "МТП "Південний" (а.с. 55 том 1); далі - Підприємство), ПРМТУ та ДСК "ЧМП" укладено трьохсторонню угоду про заходи по наданню безвідсоткової фінансової допомоги на поворотній основі МТП "Южний" ДСК "ЧМП" (далі - угода; а.с. 18-19 том 1).
Зі змісту угоди вбачається, що вона укладена на виконання постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 1181 від 03.07.1999 "Про заходи щодо виведення ДСК "ЧМП" з фінансово-економічної кризи", наказу міністра транспорту України № 378 від 19.07.1999 "Про організацію виконання постанови КМУ № 1181 від 03.07.1999", постанови пленуму Центральної Ради (далі - ЦР) ПРМТУ № 5 від 10.06.1999 "Про створення централізованого фонду надання допомоги ДСК "ЧМП"", листів державної адміністрації морського і річкового транспорту Міністерства транспорту України № 02/17-1172/48к від 31.08.1999 (а.с. 15 том 1) та державного департаменту морського і річкового транспорту України Міністерства транспорту України № 02/19-1200 від 09.09.1999 (а.с. 16 том 1).
За умовами п. 1 угоди Підприємство зобов'язалось перерахувати кошти на спеціальний рахунок, відкритий ЦР ПРМТУ № 26003123491, МФО 328168, на цільову безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі для погашення заборгованості по заробітній платі та соціальним виплатам робітників ДСК "ЧМП" згідно графіку перерахування.
Відповідно п. 2 угоди ЦР ПРМТУ зобов'язується акумулювати на зазначеному рахунку грошові кошти, які надійшли від Підприємства та перераховувати їх на розрахунковий рахунок ДСК "ЧМП" у розмірах та строки, які встановлені планом погашення заборгованості по заробітній платі та соціальним виплатам, а також розрахунком виплат, відповідно до квоти, визначеної спільно ЦР ПРМТУ та "Укрморрічфлотом" згідно положень "Про спеціальний рахунок для акумулювання коштів добровільних внесків".
Зі змісту п. 3 угоди вбачається, що ДСК "ЧМП" зобов'язується використовувати кошти, перераховані Підприємством на спеціальний рахунок ЦР ПРМТУ, як цільову безвідсоткову поворотну фінансову допомогу для погашення заборгованості із заробітної плати та соціальних виплат працівників ДСК "ЧМП".
У п. 4 угоди зазначено, що ДСК "ЧМП" зобов'язується повернути кошти Підприємству не пізніше 25 років з моменту останнього зарахування грошових коштів.
Угода підписана Підприємством, ПРМТУ, ДСК "ЧМП" та скріплена печатками ПРМТУ, ДСК "ЧМП".
Підприємством перераховано ЦР ПРМТУ на рахунок № 26003123491, МФО 328168, грошові кошти у сумі 2 000 000,00 грн згідно платіжних доручень: № 6159 від 09.09.1999 у розмірі 1 000 000,00 грн (а.с. 20; 231 том 1) та № 6360 від 20.09.1999 у розмірі 1 000 000,00 грн (а.с. 21; 232 том 1), що також підтверджується банківською випискою по рахунку ПРМТУ за період з 09.09.1999 по 20.09.1999 (а.с. 233-235 том 1). ПРМТУ отримавши від Підприємства грошові кошти у сумі 2 000 000,00 грн перерахувала їх ДСК "ЧМП", що підтверджується листом № 01/58-01/02-БТ від 17.11.2025 публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" (а.с. 245 том 1), банківською випискою по рахунку ПРМТУ з 01.09.1999 по 31.12.1999 (а.с. 246-249 том 1) та платіжними дорученнями (а.с. 250-262 том 1).
Згідно акту звірки взаєморозрахунків на 01.05.2013 підписаного та скріпленого печатками ДСК "ЧМП" та Підприємства вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість у сумі 2 000 000,00 грн за угодою (а.с. 23 том 1).
В подальшому листом № КС-468 від 11.06.2018 (а.с. 24 том 1) відповідач повідомив позивача про те, що перебуває у процедурі банкрутства, а оскільки позивач не заявляв в межах процедури банкрутства вимоги, які виникли за угодою, то такі вимоги є погашеними.
З такими твердженнями позивач не погоджувався та звертався до відповідача з листами щодо підписання акту звірки на суму 2 000 000,00 грн за угодою (а.с. 25-28; 32-40 том 1), проте відповідач вважав вимоги необґрунтованими (а.с. 29-31 том 1).
Позивач звернувся до відповідача із претензією № 933/01/102/25 від 13.02.2025 (а.с. 46-50 том 1), в якій зазначав, що строк виконання зобов'язання з повернення коштів сплив 21.09.2024, у зв'язку з чим просив сплатити 2 000 000,00 грн боргу разом з інфляційними втратами та 3 % річних.
У відповідь відповідач повідомив позивача листом № 20250228-1 від 28.02.2025 (а.с. 51-53 том 1) про недоведеність заборгованості, оскільки не були надані первинні документи та те, що ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003 у справі № 32/136-03-5080 було порушено провадження про банкрутство ДСК "ЧМП" та ухвалою господарського суду Одеської області від 23.11.2004 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, в якому відсутні такі грошові вимоги позивача, як кредитора, до ДСК "ЧМП", як боржника.
Оскільки відповідачем грошові кошти не були сплачені, то позивач звернувся до господарського суду з даним позовом в якому просив стягнути з відповідача 2 000 000,00 грн боргу, 44 666,52 грн 3 % річних за період нарахування з 21.09.2024 по 19.06.2025 та 221 958,36 грн інфляційних втрат з жовтня 2024 року по травень 2025 року.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції дійшов висновку про невиконання відповідачем, як позичальником, зобов'язань з повернення отриманої позики у сумі 2 000 000,00 грн за угодою у передбачений сторонами строк. В решті вимог було відмовлено, оскільки згідно положень п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 ЦК України.
Переглядаючи спір колегія суддів зазначає наступне.
01.01.2004 набрав чинності ЦК України, яким визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2004 ЦК Української РСР від 18.07.1963, із змінами, внесеними до нього.
За приписами п. 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України зазначено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог ст.ст. 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами укладено угоду на виконання якої позивач перерахував ЦР ПРМТУ грошові кошти у сумі 2 000 000,00 грн, які в подальшому були перераховані ДСК "ЧМП". Зарахування коштів відбулось в 1999 році, однак доказів повернення позики відповідачем після спливу строку встановленого п. 4 угоди (не пізніше 25 років з моменту останнього зарахування грошових коштів) у сумі 2 000 000,00 грн ним, як позичальником, не було надано.
Відповідач стверджував, що у нього відсутній обов'язок з повернення цих коштів, оскільки вони не були заявлені позивачем в межах процедури банкрутства ДСК "ЧМП".
Так, 11.07.2003 ухвалою господарського суду Одеської області у справі № 32/136-03-5080 порушено провадження про визнання банкрутом ДСК "ЧМП" на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна ДСК "ЧМП"; заборонено здійснювати дії по реорганізації ДСК "ЧМП" внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновується (а.с. 116 том 1).
09.09.2003 в газеті "Голос України" № 168 (3168) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ДСК "ЧМП" (а.с. 117 том 1).
Ухвалою господарського суду Одеської області у справі № 24-2-32/136-03-5080 від 23.11.2004 затверджено реєстр кредиторів ДСК "ЧМП" (а.с. 117-118 том 1).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2006 у справі № 32-24-2/136-03-5080 відносно ДСК "ЧМП" введено процедуру санації (а.с. 123-126 том 1).
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.04.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/99886693), провадження у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "ЧМП" припинено (а.с. 119-121 том 1).
Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103281735) ухвалу господарського суду Одеської області від 21.04.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 у справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 залишено без змін.
Отже провадження у справі щодо банкрутства ДСК "ЧМП" було припинено.
Враховуючи Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011, у даному випадку застосуванню підлягає Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла до 19.01.2013.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, що діяла до 19.01.2013, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.
Оскільки відносно відповідача не було винесено постанову про визнання його банкрутом і не було відкрито ліквідаційну процедуру, а строк повернення позики за угодою не настав під час провадження у справі про банкрутство, тому позивач не зобов'язаний був заявляти вимоги про стягнення позики.
Таким чином необґрунтованими є твердження апелянта про те, що вимога позивача щодо стягнення заборгованості за угодою є погашеною, з огляду на не заявлення її в межах справи про банкрутство відповідача.
Враховуючи, що позичальник не надав доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги щодо стягнення з нього позики та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість, як і не надав доказів повернення фінансової допомоги, тож судом першої інстанції правомірно задоволено позов щодо стягнення з відповідача 2 000 000,00 грн боргу за угодою.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 44 666,52 грн 3 % річних за період нарахування з 21.09.2024 по 19.06.2025 та 221 958,36 грн інфляційних втрат з жовтня 2024 року по травень 2025 року.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на вищевказані положення законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 44 666,52 грн 3 % річних нарахованих за період з 21.09.2024 по 19.06.2025 та 221 958,36 грн інфляційних втрат нарахованих за період з жовтня 2024 року по травень 2025 року, що нараховані у період воєнного стану в Україні.
Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а відтак переглянувши рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/11270/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 24.12.2025 у справі № 910/11270/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/11270/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.05.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук