вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" квітня 2026 р. Справа№ 910/9236/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
представники сторін в судове засідання не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Медичні закупівлі України" на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/9236/25 (суддя - Плотницька Н.Б.)
за позовом державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-Фарм"
про стягнення 5 240 062,61 грн,-
Державне підприємство (далі - ДП) "Медичні закупівлі України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Дойч-Фарм" про стягнення 5 240 062,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.10.2024 між ДП "Медичні закупівлі України", як замовником, та ТОВ "Дойч-Фарм", як постачальником, укладено договір про закупівлю № 09/424-10/2024 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язався поставити замовнику фармацевтичну продукцію, зокрема, партію № 1 продукції (оксаліплатин для ін'єкцій 50 мг та 100 мг) вартістю 26 200 313,03 грн з ПДВ до 03.02.2025 включно, однак 07.12.2024 закінчився визначений пп. 7.1.1 договору термін (протягом 60 календарних днів з дати укладення договору) для надання копії реєстраційного посвідчення на відповідну фармацевтичну продукцію, яке видається Міністерством охорони здоров'я (далі - МОЗ) України, у зв'язку з чим на підставі пп. 8.3.1 договору позивачем нараховано відповідачу 5 240 062,61 грн штрафу (26 200 313,03 грн * 20 %).
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/9236/25 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дойч-Фарм" на користь ДП "Медичні закупівлі України" 524 006,26 грн штрафу та 62 880,75 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем несвоєчасно виконано зобов'язання за договором щодо надання позивачу реєстраційного посвідчення на фармацевтичну продукцію за партією № 1, що є підставою для застосування до постачальника відповідальності погодженою сторонами пп. 8.3.1 договору, що складає 5 240 062,61 грн штрафу, однак судом встановлено наявність підстав для зменшення розміру штрафу на 90 % до 524 006,26 грн.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням ДП "Медичні закупівлі України" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні вимог та задовольнити позов повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафу до 90 %, оскільки:
- поставка та отримання фармацевтичної продукції за договором регулюється профільним законодавством згідно якого лікарський засіб не може бути допущений до обігу без чинного реєстраційного посвідчення і його завчасне отримання є передумовою виконання договірних зобов'язань, а також необхідною умовою забезпечення безперебійного доступу пацієнтів до лікування у межах державних закупівель;
- договір фінансувався з державного бюджету (замовником здійснено попередню оплату продукції у сумі 26 200 313,03 грн), а заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума штрафу є бюджетними коштами, доходами загального фонду Державного бюджету України;
- постачальником не вчинено дій для пришвидшення процесу отримання реєстраційного посвідчення на продукцію (партія № 1), що підлягала поставці (не направлено запитів та не виявлено зацікавленості у стані реєстрації). При цьому з офіційного веб-порталу державного експертного центру (далі - ДЕЦ) МОЗ України, який видає реєстраційні посвідчення вбачається, що контрагент відповідача (M.Biotech Limited) тільки 21.11.2024 звернувся до уповноваженого органу на отримання необхідного реєстраційного посвідчення, а не як зазначав позивач - 15.10.2024;
- суб'єктом реєстрації є не відповідач, а його постачальник (виробник), який має звертатися до контролюючого органу для отримання реєстраційного посвідчення, тому відповідач шляхом регресу має можливість звернутися з претензією/вимогою про відшкодування отриманих збитків, що відбулись з вини постачальника відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2026, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А., відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 17.03.2026.
13.03.2026 до апеляційного суду надійшла заява позивача про проведення засідання за відсутності учасника справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 розгляд справи відкладено на 14.04.2026.
В судовому засіданні, яке відбулось 14.04.2026, представники сторін не з'явились, учасники справи повідомленні належним чином та за висновками апеляційного суду неявка їх представників не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Також відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.10.2024 між ДП "Медичні закупівлі України", як замовником, та ТОВ "Дойч-Фарм", як постачальником, укладено договір про закупівлю № 09/424-10/2024 (далі - договір; а.с. 10-37 том 1), відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в специфікації (додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього договору, а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 договору).
Цей договір виконується в рамках виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, а саме за бюджетною програмою КПКВК 2301400 "Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру" відповідно до: постанови Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) № 1178 від 12.10.2022 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"; Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я, затвердженого постановою КМУ № 298 від 17.03.2011; наказу МОЗ України № 589 від 28.02.2020 "Про уповноваження ДП "Медичні закупівлі України" на виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я"; наказу МОЗ України № 137 від 26.01.2024 "Про доведення до ДП "Медичні закупівлі України" переліку напрямів профілактики, діагностики та лікування 2024 року" (п. 1.3 договору).
Відповідно п. 3.4 договору якщо інше не передбачено цим договором, за загальним правилом, оплата продукції за договором здійснюється замовником на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати.
Згідно з п. 4.1 договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за договором у строк, вказаний у специфікації (додаток № 1).
Зі змісту п. 5.1 договору вбачається, що постачальник, не менше ніж за 14-ть робочих днів до дати запланованої відправки продукції в пункт призначення, зобов'язаний надати замовнику засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, у порядку, визначеному цим договором, скановані копії наступних документів:
- рахунок-фактура (інвойс), що викладений українською мовою або супроводжується перекладом українською мовою, та який містить опис продукції (номенклатуру), дані про її кількість з вказанням одиниці виміру, ціну за одиницю продукції (у т.ч. із обов'язковим визначенням ціни за одиницю продукції у гривні), загальну суму (у т.ч. із обов'язковим визначенням загальної суми у гривні), назву виробника, зазначення країни виробництва (пакування, фасування, фрахтування, відправлення), серію, термін придатності у форматі дд.мм.рррр, відомості про особу, відповідальну за складання рахунку-фактури (інвойсу);
- сертифікат якості (сертифікат аналізу) серії продукції, що видається виробником на продукцію, яка постачається, складений відповідно до вимог, встановлених в Україні;
- у разі, якщо сертифікат якості (сертифікат аналізу) серії продукції не містить інформацію щодо термінів придатності продукції у форматі дд.мм.рррр - роз'яснення виробника продукції із зазначенням дати виготовлення продукції та терміну придатності продукції у форматі дд.мм.рррр;
- пакувальний лист, що описує вміст кожної коробки;
- сертифікат походження від виробника, який охоплює всі одиниці продукції, що постачається (за наявності);
- чинний документ, виданий Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, що підтверджує відповідність умов виробництва продукції вимогам до виробництва продукції в Україні, або копії чинних сертифікатів відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам GMP, видані компетентним органом Великої Британії, Сполучених Штатів Америки, Канади, Швейцарської Конфедерації, Нової Зеландії, Австралії, Японії, Ізраїля, держав - членів Європейського Союзу на виробничі дільниці (зазначені у реєстраційному посвідченні, виданому МОЗ України, або в матеріалах реєстраційного досьє), які є відповідальними за випуск (сертифікацію) серії готової продукції, яка постачається (буде постачатися) в Україну, викладених мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), та їх автентичний переклад на державну (українську) мову;
- реєстраційне посвідчення, яке видається МОЗ України для кожного виду продукції, що постачається, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - документ, що підтверджує реєстрацію продукції у Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді або реєстрацію компетентним органом Європейського Союзу за централізованою процедурою та застосування на території однієї з таких країн;
- інструкцію для медичного застосування продукції, затверджену МОЗ України, а у випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством - інструкцію для медичного застосування продукції, викладену мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), короткої характеристики продукції, викладеної мовою оригіналу (мовою, відмінною від державної), затверджені відповідно до нормативних вимог країни виробництва, з перекладом таких інструкції та короткої характеристики державною (українською) мовою;
- макет упаковки кожної одиниці продукції, що постачається, у форматі PDF;
- висновок про якість ввезеного в Україну лікарського засобу (у випадку, якщо лікарський засіб ввозиться з-за кордону резидентом та планується до реалізації/безоплатної передачі на території України).
Протягом 5-ти робочих днів після отримання документів, зазначених у п. 5.1 цього договору, замовник перевіряє копії наданих постачальником документів та підтверджує постачальнику свою готовність прийняти поставку або надає свої зауваження. Таке підтвердження або зауваження направляються постачальнику засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, у порядку, визначеному цим договором. У разі надання замовником зауважень до наданих постачальником документів або відомостей, що вказані в них, постачальник не має права відправляти продукцію. Зауваження до документів постачальника підлягають усуненню і повторному погодженню із замовником. Прострочення поставки із зазначених у цьому пункті причин вважається простроченням з вини постачальника (п. 5.2 договору).
Відповідно до пп. 7.1.1 договору у разі, якщо на дату укладення цього договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення (крім випадку, коли незареєстрована продукція може ввозитись на митну територію України в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством), постачальник зобов'язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 60-ти календарних днів з дати укладення цього договору (або не пізніше строку, передбаченого у п. 5.1 цього договору, якщо цей строк настане раніше) надати замовнику засобами електронної пошти та/або шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, у порядку, визначеному цим договором, скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається МОЗ України для кожного виду продукції, що постачається.
У п. 8.1 договору зазначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань, що виникають з цього договору, сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
За умовами пп. 8.3.1 договору у разі недотримання постачальником вимог пп. 7.1.1, 7.1.2 п. 7.1 цього договору, з постачальника крім пені та/або штрафу, зазначених у п. 8.2 цього договору, стягується штраф у розмірі 20-ти % вартості непоставленої (неприйнятої) продукції.
У разі застосування пені/штрафу постачальник зобов'язаний сплатити суму пені/штрафу протягом 30-ти календарних днів від дати направлення замовником письмового повідомлення постачальнику. Сплата пені/штрафів не звільняє постачальника від виконання умов цього договору (п. 8.4 договору).
Згідно з п. 10.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного у специфікації (додаток № 1), а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.
Додатком № 1 від 08.10.2024 до договору є специфікація (а.с. 38-40 том 1), згідно якої:
- під продукцією, що постачається за договором за напрямом(-ами) профілактики, діагностики та лікування "Хіміотерапевтичні препарати, радіофармпрепарати та препарати супроводу для лікування онкологічних хворих", розуміється: фармацевтична продукція - оксаліплатин 50 мг, оксаліплатин 100 мг; ДК 021:2015, код 33600000-6 (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель - ID: UA 2024-09-05-012869-a)" (п. 1);
- загальна ціна договору складає 106 457 231,59 грн (п. 3);
- постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за договором, зокрема, партії № 1 - оксаліплатин для ін'єкцій (оксаліплатин 50 мг) 46 076 флаконів та оксаліплатин для ін'єкцій (оксаліплатин 100 мг) 57 474 флаконів до 03.02.2025 включно (п. 4) вартістю 26 200 313,03 грн з ПДВ (п. 2).
На виконання умов договору замовник здійснив попередню оплату постачальнику у сумі 26 200 313,03 грн згідно платіжної інструкції № 8114 від 22.10.2024 (а.с. 49 том 1).
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 05/433-02/2025 від 04.02.2025 (а.с. 61-71 том 1), в якій, зокрема, вказував, що продукцію постачальник мав поставити до 03.02.2025 включно, однак 07.12.2024 закінчився термін 60 календарних днів з дати укладення договору, визначених пп. 7.1.1 договору для надання сканованої копії реєстраційного посвідчення, яке видається МОЗ України, а отже сума штрафу складає 5 240 062,61 грн (26 200 313,03 грн * 20 %).
У відповідь постачальник повідомив замовника листом № 918 від 03.03.2025 (а.с. 83-84 том 1), в якому, зокрема, зазначав, що державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, тобто державну реєстрацію лікарських засобів здійснює МОЗ України на підставі результатів експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) на лікарські засоби та контролю його якості, проведених ДЕЦ МОЗ України. Постачальником пред'явлено замовнику лист-прийняття відповідної заяви, а отже виконання обов'язку щодо реєстрації продукції поставлено у залежність від здійснення своїх повноважень щодо реєстрації лікарських засобів ДЕЦ України та МОЗ України. Відповідач позбавлений механізмів впливу на державні органи, зокрема, на ДЕЦ України та МОЗ України, які б могли вплинути та пришвидшити процес реєстрації лікарських засобів. Постачальник зі свого боку вчинив усі дії, які залежали від нього, а подальше виконання обов'язку реєстрації покладається на ДЕЦ України та МОЗ України.
Оскільки відповідачем не було задоволено претензію позивача та 5 240 062,61 грн штрафу не сплачено, позивачем подано даний позов до господарського суду щодо застосування до постачальника відповідальності встановленої пп. 8.3.1 договору з огляду на ненадання ним копії реєстраційного посвідчення на фармацевтичну продукцію за партією № 1 (оксаліплатин для ін'єкцій 50 мг та 100 мг) вартістю 26 200 313,03 грн з ПДВ у визначений пп. 7.1.1 договору термін (протягом 60 календарних днів з дати укладення договору).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем несвоєчасно виконано зобов'язання за договором щодо надання позивачу реєстраційного посвідчення на фармацевтичну продукцію за партією № 1, що є підставою для застосування до постачальника відповідальності встановленою пп. 8.3.1 договору, що складає 5 240 062,61 грн штрафу, однак судом встановлено наявність підстав для зменшення розміру штрафу на 90 % до 524 006,26 грн.
Переглядаючи спір в частині відмови у задоволенні позову колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 ЦК України).
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).
Відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 674 ЦК України).
Згідно зі ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" вбачається, що лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом. Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Пунктом 3 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію), затвердженого постановою КМУ № 376 від 26.05.2005 (в редакції постанови КМУ № 529 від 26.04.2024) (далі - Порядок № 376) передбачено, що державна реєстрація лікарського засобу здійснюється МОЗ України на підставі заяви та результатів експертизи реєстраційних матеріалів на такий засіб, проведеної ДЕЦ МОЗ України (далі - Центр) у визначеному МОЗ України порядку.
Відповідно до п. 6 розділу І Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом МОЗ України № 426 від 26.08.2005 (далі - Порядок № 426) державну реєстрацію лікарського засобу здійснює МОЗ України на підставі наданих до МОЗ України для прийняття рішення позитивних висновків щодо якості, безпеки та ефективності лікарських засобів, складених ДП "ДЕЦ МОЗ України" за результатами експертизи реєстраційних матеріалів (реєстраційного досьє) відповідно до Порядку.
Згідно до пп. 54 п. 1 розділу ІІ Порядку № 426 реєстраційне посвідчення на лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат) - документ, у якому міститься інформація про лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат), зареєстрований в Україні та внесений до Державного реєстру лікарських засобів України та міжвідомчої бази даних про зареєстровані в Україні лікарські засоби.
Зі змісту п. 8 Порядку № 376 вбачається, що державну реєстрацію лікарського засобу, який закуповується особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, незалежно від країни виробника, здійснює МОЗ України на підставі заяви та висновку Центру, складеного за результатами проведення у визначеному МОЗ України порядку експертизи реєстраційних матеріалів з наданням рекомендацій щодо державної реєстрації лікарського засобу.
Пунктами 23, 25, 26, 29 Порядку № 376 визначено, що:
- строк експертизи реєстраційних матеріалів для лікарських засобів, які закуповуються особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я, незалежно від країни виробника не повинен перевищувати 30-ть робочих днів. До строків експертних робіт не входить час, коли матеріали перебували на доопрацюванні в заявника, час, необхідний для отримання відповідей від третіх осіб (у тому числі від уповноважених органів України та/або інших країн), пов'язаний із проведенням експертизи, а також час проведення лабораторних випробувань;
- Центр готує вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу за результатами експертизи реєстраційних матеріалів або висновки, передбачені п.п. 4-7, абз. 1 п. 8 цього Порядку;
- на підставі поданої заявником заяви, висновків Центру МОЗ України у строк, що не перевищує 10-ть робочих днів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу;
- факт державної реєстрації лікарського засобу засвідчується реєстраційним посвідченням на лікарський засіб, факт державної реєстрації медичного імунобіологічного препарату засвідчується реєстраційним посвідченням на лікарський засіб (медичний імунобіологічний препарат) (далі - реєстраційне посвідчення). Реєстраційне посвідчення із зазначенням строку, протягом якого дозволяється застосування лікарського засобу в Україні, видається МОЗ України протягом 10-ти робочих днів після прийняття рішення про державну реєстрацію лікарського засобу.
Відповідно до норм ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За нормами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України зазначено, що одним з наслідків порушення зобов'язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов'язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання, зокрема, у випадку прострочення виконання.
Зі змісту ст. 549 ЦК України вбачається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Сторони погодили у договорі, що у разі, якщо на дату укладення договору продукція є незареєстрованою в Україні та не має реєстраційного посвідчення постачальник зобов'язується належним чином зареєструвати продукцію в Україні та на підтвердження цього не пізніше ніж протягом 60-ти календарних днів з дати укладення цього договору надати замовнику скановану копію реєстраційного посвідчення, яке видається МОЗ України для кожного виду продукції, що постачається, а у разі недотримання постачальником цих вимог сплатити штраф у розмірі 20 % вартості непоставленої (неприйнятої) продукції (пп. 7.1.1, 8.3.1 договору).
Враховуючи наведене обов'язок постачальника з надання замовнику копії реєстраційного посвідчення на фармацевтичну продукцію за партією № 1 у порядку пп. 7.1.1 договору мав бути виконаний відповідачем до 07.12.2024 включно, однак факт ненадання копії реєстраційного посвідчення, що підтверджує реєстрацію лікарського засобу в Україні, у встановлений договором строк відповідачем спростовано не було, що є підставою для застосування до нього відповідальності відповідно до умов пп. 8.3.1 договору.
Колегія суддів перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу, погоджується із висновком суду про його арифметичну вірність, у зв'язку із чим суд першої інстанції правомірно вказав на його обґрунтованість у розмірі 5 240 062,61 грн (26 200 313,03 грн * 20 %).
Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач просив зменшити розмір штрафу, з огляду на затримку надання МОЗ України реєстраційного посвідчення, відсутність наслідків від порушення зобов'язання за договором та значний розмір штрафу заявленого позивачем до стягнення.
З матеріалів справи вбачається, що листом № 710 від 15.10.2024 відповідач повідомив позивача щодо реєстрації лікарського засобу (оксаліплатин для ін'єкцій) за договором до якого додав лист про прийняття заяви (заявник - М.Біотек Лімітед) на проведення державної реєстрації на лікарський засіб центром адміністративних послуг МОЗ України (а.с. 115-121 том 1).
МОЗ України прийняло рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, затверджене наказом № 397 від 05.03.2025, на підставі якого МОЗ України 06.03.2025 оформлено реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/20792/01/01, яким посвідчено, що лікарський засіб оксаліплатин, концентрат для розчину для інфузій, 5 мг/мл, зареєстрований в Україні та внесений до Державного реєстру лікарських засобів терміном до введення в дію Закону України № 2469-ІХ від 28.07.2022 "Про лікарські засоби" (а.с. 122-124 том 1).
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду правової позиції, викладеної у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень.
З урахуванням викладеного та зважаючи на те, що:
- процедура розгляду заяви на реєстрацію лікарського засобу та саме оформлення реєстраційного посвідчення не залежить від будь-яких дій відповідача, а здійснюється МОЗ України відповідно до механізму проведення державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, застосування яких в Україні допускається тільки після такої реєстрації, що передбачено відповідним Порядком № 376, тож доводи апелянта стосовно невчинення відповідачем дій для пришвидшення процесу отримання необхідного реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та подання заявником (M.Biotech Limited, England) уповноваженому органу заяви лише 21.11.2024 (а.с. 154 зворот том 1) до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються;
- твердження позивача про те, що суб'єктом реєстрації є не відповідач, а його постачальник (виробник), який має звертатися до контролюючого органу для отримання реєстраційного посвідчення, у зв'язку з чим відповідач шляхом регресу має можливість звернутися з претензією/вимогою про відшкодування отриманих збитків, що відбулись з вини постачальника відповідача, - не спростовують того, що відповідач не міг вплинути на строки розгляду поданої заявником заяви на реєстрацію лікарського засобу та, більш того, не стосуються предмета даного спору;
- стягнення з відповідача значної суми штрафу під час військового стану може призвести до негативних наслідків для господарської діяльності останнього (зокрема, може спричинити його банкрутство), яке здійснює поставку лікарських засобів за кошти державного бюджету для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров'я в медичні заклади України. Водночас посилання скаржника на те, що штраф є бюджетними коштами, не має правового значення для вирішення питання про зменшення неустойки, оскільки ч. 3 ст. 551 ЦК України не містить винятків щодо суб'єкта-кредитора й публічний статус позивача не позбавляє суд дискреційних повноважень щодо зменшення заявленої суми штрафу, а державне фінансування договору саме по собі не є підставою для стягнення надмірних штрафних санкцій;
- матеріали справи містять реєстраційне посвідчення на лікарський засіб № UA/20792/01/01 від 06.03.2025 МОЗ України, а твердження скаржника про значну суспільну значимість лікарських засобів, обумовлених договором, не спростовують обставину того, що штраф у розмірі 20 % від ціни продукції за партією № 1 є неспівмірним наслідкам порушення;
- за нормами ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Беручи до уваги вищевикладене та обставини, які склалися у даній справі, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зважаючи на дискрецію суду для вирішення питання щодо зменшення неустойки і розміру, до якого вона має бути зменшена обґрунтованим є зменшення розміру штрафу на 90 %, - до суми 524 006,26 грн, що забезпечить збалансованість інтересів сторін та надасть позивачу розумну компенсацію за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язання з надання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб.
Таким чином доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, а відтак переглянувши рішення в оскаржуваній частині, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу державного підприємства "Медичні закупівлі України" на рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/9236/25 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 27.11.2025 у справі № 910/9236/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/9236/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 05.05.2026.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук