Постанова від 04.05.2026 по справі 910/14105/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2026 р. Справа № 910/14105/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Андрієнка В.В.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект»

про ухвалення додаткового рішення,

подану за результатами розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026

та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026

у справі №910/14105/25 (суддя - Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення грошових коштів.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення грошових коштів у сумі 122214,68 грн, з яких: 55551,03 грн - збитки у виді упущеної вигоди, 15762,33 грн - 3% річних та 50901,32 грн - інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/14105/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь позивача 0,01% річних в сумі 52,69 грн, інфляційні втрати в сумі 50901,32 грн та збитки у виді упущеної вигоди в сумі 55551,03 грн, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі №910/14105/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 9412,20 грн.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/14105/25, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 апеляційну скаргу на рішення у справі №910/14105/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 у справі №910/14105/25 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Позивач зазначив, що докази понесення таких витрат будуть надані суду впродовж п'яти днів після ухвалення рішення.

Не погоджуючись з додатковим рішенням від 10.02.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати оскаржуване додаткове рішення в частині задоволених вимог та ухвали нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2026 апеляційну скаргу на додаткове рішення у справі №910/14105/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14105/25 за скаргою на додаткове рішення, об'єднано в одне провадження зі скаргою на рішення, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2026 у справі №910/14105/25 залишено без змін.

22.04.2026 до суду у встановлений процесуальний строк від Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційному суді, у розмірі 4500,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2026 заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» строк до 30.04.2026 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До суду 28.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а у разі задоволення заяви - зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на 99%.

Аргументи відповідача зводяться до наступного:

- відзив на апеляційну скаргу не містить жодних посилань позивача на те, що ним планується понести витрати на правничу допомогу за розгляд справи в Північному апеляційному господарському суді, а отже Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» не дотримано положення ч. 8 ст. 129 ГПК України;

- позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів, якими б підтверджувалась реальність надання правничої допомоги, реальність фактичного надання правничої допомоги саме адвокатом, зазначеним у таких документах. Матеріали справи містять лише докази, які підтверджують підписання адвокатом процесуальних документів у даній справі, але не містять доказів на підтвердження їх підготовки;

- понесені позивачем витрати є надмірно великими та необґрунтованими. Зокрема, дана справа не є складною та по суті всі документи, правова позиція сформовані позивачем за результатами розгляду справи №910/2508/24;

- позивачем подано велику кількість одноманітних позовних заяв (зокрема, у справах №№910/14498/25 та 910/16269/25, які є аналогічні за змістом даній справі, а отже принцип написання по суті є шаблонним, не займає значного проміжку часу та не потребує часу для підготовки та написання аналогічних позовних заяв;

- вимога позивача про стягнення правничої допомоги у розмірі 4500,00 грн не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК України, оскільки такі дії не вимагали значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України також визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Апеляційний суд відхиляє заперечення відповідача щодо порушення позивачем процесуального порядку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки у відзиві на апеляційну скаргу позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також зазначив, що докази понесення таких витрат будуть надані суду впродовж п'яти днів після ухвалення рішення.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Сокіл» (виконавець) укладений договір №05/11/25 про надання правничої допомоги, відповідно до п. 1.1 якого адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати правничу допомогу клієнту у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» коштів (збитків, інфляційних втрат, процентів річних) в порядку та на умовах, визначених цим договором, а клієнт зобов'язався, у свою чергу, оплачувати виконавцю гонорар за надання правничої допомоги згідно ст. 3 даного договору.

Також, 05.11.2025 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, якою сторони визначили порядок обчислення та оплати гонорару виконавця за надання правничої допомоги клієнту у справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» коштів.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди гонорар за надання правничої допомоги обраховується шляхом множення загальної кількості годин, затрачених виконавцем на надання правничої допомоги клієнту, на вартість однієї години надання правничої допомоги.

Згідно з п. 4 додаткової угоди за домовленістю сторін вартість однієї години надання правничої допомоги становить 4500,00 грн.

Оплата гонорару здійснюється клієнтом шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок виконавця, але в будь-якому разі не пізніше п'яти днів з дати підписання акту приймання-передачі наданої правничої допомоги (п. 8 додаткової угоди).

22.04.2026 між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору №05/11/25 від 05.11.2025, згідно якого виконавець надав, а клієнт прийняв правничу допомогу у справі №910/14105/25 в Північному апеляційному господарському суді загальною вартістю 4500,00 грн, а саме підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу, на що витрачено 1 годину.

Платіжною інструкцією №5966 від 22.04.2026 підтверджується здійснення оплати наданої правничої допомоги в повному обсязі.

З матеріалів справи також вбачається, що правнича допомога надавалася позивачу адвокатом Радченком О.П. на підставі ордеру серії АІ №2048138 від 12.11.2025, виданого Адвокатським об'єднанням «Сокіл».

Отже, наданими в сукупності доказами підтверджується факт надання позивачу під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції послуг з професійної правничої допомоги у розмірі 4500,00 грн.

Апеляційний суд вказує на те, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншого учасника справи, в разі наявності заперечень такої особи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас, колегія суддів відхиляє заперечення відповідача з приводу того, що понесені позивачем витрати є надмірно великими та необґрунтованими, справа не є складною та по суті всі документи і правова позиція сформовані позивачем за результатами розгляду справи №910/2508/24, оскільки будь-якими належними та допустимими доказами такі заперечення відповідача не підтверджені, тоді як на переконання суду розмір витрат у сумі 4500,00 грн за написання відзиву на апеляційну скаргу є обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та розумним. В контексті викладеного суд звертає увагу, що сума, заявлена позивачем як компенсація витрат на правову допомогу, є співмірною з об'ємом та обсягом фактично виконаної роботи і ціною позову, що повністю узгоджується з нормами ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу або ж їх обсягу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Також, відповідно до висновків, викладених у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Таким чином, аргументи відповідача з приводу неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів вважає необґрунтованими.

З урахуванням усього вищезазначеного, оскільки заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи і наданими адвокатом послугами, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалене на користь позивача, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 4500,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/14105/25 задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (04128, місто Київ, вулиця Академіка Туполєва, будинок 16, офіс 17, ідентифікаційний код 23390015) витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 4500 (чотири тисячі п'ятсот),00 грн.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді С.І. Буравльов

В.В. Андрієнко

Попередній документ
136234037
Наступний документ
136234039
Інформація про рішення:
№ рішення: 136234038
№ справи: 910/14105/25
Дата рішення: 04.05.2026
Дата публікації: 06.05.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них; про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.05.2026)
Дата надходження: 06.05.2026
Предмет позову: про стягнення грошових коштів
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАКУЛІНА С В
ШАПРАН В В
суддя-доповідач:
БАКУЛІНА С В
БАЛАЦ С В
ШАПРАН В В
відповідач (боржник):
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
за участю:
Погребний Євген Леонідович
заявник апеляційної інстанції:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
заявник касаційної інстанції:
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України"
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
позивач (заявник):
ТОВ "Теплоенергокомплект"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"
представник заявника:
МЯСКОВ ОЛЕКСІЙ ЄВГЕНІЙОВИЧ
представник позивача:
Радченко Олександр Павлович
суддя-учасник колегії:
АНДРІЄНКО В В
БАРАНЕЦЬ О М
БУРАВЛЬОВ С І
КІБЕНКО О Р
СТУДЕНЕЦЬ В І