вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Справа№ 910/14691/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
секретар судового засідання Авсюкевич Н.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 (повний текст складено 12.02.2026) у справі №910/14691/25 (суддя Босий В.П.)
за позовом Фізичної особи - підприємця Власик Ірини Григорівни
до Акціонерного товариства «Банк Альянс»
про стягнення 5 689 940,61 грн,
26.11.2025 Фізична особа - підприємець Власик Ірина Григорівна (далі - ФОП Власик І.Г.) звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс») про стягнення 5 689 940,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання з оплати послуг, наданих позивачем на підставі договору про надання послуг б/н від 25.10.2023, факт надання яких підтверджується актами приймання-передачі послуг за червень-жовтень 2025 року, підписаними банком та виконавцем, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 5 689 940,61 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Банк Альянс» на користь Фізичної особи - підприємця Власик Ірини Григорівни заборгованість у розмірі 5 689 940,61 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що сторонами погоджено умови договору, відповідно до яких акт приймання-передачі наданих послуг є підставою для їх оплати, при цьому підписанню такого акта передує погодження відповідачем звіту про надання послуг. Суд зазначив, що станом на дату укладення договору у відповідача не виникало будь-яких заперечень щодо таких умов договору, а відтак позивач мав правомірні очікування щодо здійснення відповідачем оплати послуг за погодженими та підписаними звітами й актами приймання-передачі наданих послуг.
При цьому суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про те, що акти приймання-передачі наданих послуг включають комісії, не передбачені умовами договору, у зв'язку з чим, на думку відповідача, позивач самовільно розширив предмет договору та включив до актів послуги, які не тарифікуються і не підлягають оплаті.
Суд виходив з того, що звіти, на підставі яких складено відповідні акти, були погоджені відповідачем, а самі акти приймання-передачі послуг підписані ним без будь-яких зауважень щодо їх змісту чи обсягу наданих послуг.
З урахуванням встановлених обставин суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин принципи естопелю та заборони суперечливої поведінки й зазначив, що лише після звернення позивача до суду з даним позовом відповідач у відзиві висловив незгоду з тим, що підписання актів приймання-передачі наданих послуг є підставою для їх оплати та послався на невідповідність нарахування винагороди умовам договору, хоча до цього здійснював оплату послуг на аналогічних умовах та не заявляв жодних заперечень.
Не погоджуючись з таким висновком суду, Акціонерне товариство «Банк Альянс» звернулось через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
На думку апелянта, суд першої інстанції неналежним чином дослідив його доводи щодо включення до рахунку нетарифікованих операцій. Апелянт вважав, що єдиною послугою, за надання якої відповідно до умов договору може здійснюватися оплата, є «надання гарантій», однак позивачем до звітів та актів включено також такі послуги, як «супроводження договору», «продовження дії гарантії», «внесення змін» та «погашення простроченої комісії» тощо.
На думку апелянта, суд першої інстанції мав дослідити, чи охоплюються включені до звітів та актів послуги за своєю правовою природою поняттям «надання гарантії», а не застосовувати доктрину естопелю, оскільки звіти та акти не можуть підміняти собою умови договору.
Крім того, апелянт зазначав, що здійснення відповідачем попередніх оплат на підставі аналогічних за змістом актів не зобов'язує його продовжувати здійснювати такі оплати в майбутньому у разі виявлення ним помилки. При цьому, апелянт вважав, що акти виконаних робіт були підписані помилково.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.03.2026 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Альянс» у судовій справі № 910/14691/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Руденко М.А., Барсук М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Альянс» залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.
18.03.2026 апелянтом подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 відкрито та призначено апеляційне провадження на 22.04.2026.
26.03.2026 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення першої інстанції - без змін. Позивач зазначав, що відповідач неправильно тлумачить умови договору, оскільки укладений між сторонами договір про надання послуг передбачає тариф у розмірі 50 % не від комісійної винагороди, отриманої банком виключно під час надання гарантії, а у розмірі 50 % від фактично отриманої банком комісійної винагороди від залученого клієнта протягом дії договору, укладеного між банком та позивачем. А відтак, відповідач не може посилатися на помилки при погодженні звітів та підписанні актів приймання-передачі наданих послуг, тож суд першої інстанції правильно встановив наявність суперечливої та недобросовісної поведінки з боку відповідача.
30.03.2026 відповідач подав заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких заперечував поширення тарифікації договору на всі звернення клієнтів банку, оскільки договором передбачено сплату винагороди позивачу виключно за видачу нової гарантії, а не щодо внесення змін чи продовження строку дії існуючої гарантії.
30.03.2026 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
22.04.2026 до матеріалів справи долучено службову записку головуючого судді Кропивної Л.В. про заміну судді Руденко М.А.
22.04.2026 до матеріалів справи долучено розпорядження керівника апарату щодо призначення повторного розподілу судових справ.
Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Банк Альянс» у судовій справі № 910/14691/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Альянс» у судовій справі № 910/14691/25 прийнято до провадження у визначеному складі суду.
У судове засідання 22.04.2026 з'явився позивач. Представник відповідача (апелянта) у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням у відрядженні.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначивши, що явка учасників справи судом обов'язковою не визнавалася, а доводи та заперечення апелянта викладені ним в апеляційній скарзі.
Розглянувши вказане клопотання, колегія дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У своєму клопотанні представник відповідача посилається на перебування у відрядженні за межами міста Києва, однак не наводить обґрунтування неможливості участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду або забезпечення явки іншого представника відповідача.
Відповідно до частини 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на те, що явка сторін не визнавалася обов'язковою, а матеріали справи містять доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі та відповіді на відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності його представника.
Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції, 25.10.2023 між АТ «Банк Альянс» (банк) та ФОП Власик І.Г. (виконавець) укладено договір про надання послуг (далі - «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надавати банку послуги щодо пошуку та залучення клієнтів - суб'єктів господарювання (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) і фізичних осіб на обслуговування до банку, а банк оплачує надані виконавцем послуги згідно із тарифами, зазначеними у додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною його частиною.
В п. 2.1 Договору сторони погодили, що послуги, які надаються банку виконавцем, полягають у проведенні пошуку, аналізу та залученню потенційних клієнтів на обслуговування в банк з метою отримання ними банківських послуг.
Згідно із п. 4.1 Договору розмір винагороди, що сплачується банком виконавцю за надані послуги, визначається виходячи із тарифів винагороди виконавця, зазначених в додатку №1 до цього договору, що є невід'ємною частиною, та зазначається в акті прийому-передачі наданих послуг (додаток №3 до цього договору, що є його невід'ємною частиною).
Додатком № 1 до Договору про надання послуг від 25.10.2023 передбачено надання послуг щодо туристичних гарантій, тендерних гарантій, гарантій виконання умов договорів, укладених за результатами тендеру, а також інших видів гарантій, які тарифікуються у розмірі 50 % від фактично отриманої банком комісійної винагороди від залученого виконавцем клієнта протягом дії договору, укладеного між банком та таким клієнтом.
Пунктами 4.2 Договору сторони дійшли згоди про те, що виконавець щомісячно, до 10 (десятого) числа поточного місяця, надає банку належним чином оформлений та підписаний виконавцем звіт про надання послуг за попередній місяць у формі додатку №2 до цього договору. У разі наявності у банку зауважень щодо наданих виконавцем послуг, банк повідомляє про це виконавця письмово протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання вищезазначеного звіту виконавця. Сторонами усуваються зауваження шляхом переговорів. На підставі звіту виконавця про надання послуг складається акт прийому-передачі наданих послуг (додаток №3 до цього договору, що є невід'ємною частиною), який підписується сторонами та є підставою для оплати послуг виконавця.
Відповідно до п. 4.3 Договору банк сплачує виконавцю винагороду за надані послуги протягом п'яти робочих днів з дати підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.
На виконання умов Договору, позивачем оформлено та передано на підпис відповідачу звіти про надання послуг протягом червня, липня, серпня, вересня та жовтня 2025 року, які погоджені АТ «Банк Альянс», підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою підприємства, що підтверджується відповідними протоколами створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
На підставі вказаних звітів сторонами підписані акти прийому-передачі наданих послуг за червень 2025 року №1 від 10.07.2025 на суму 1 027 369,40 грн, за липень 2025 року №1 від 05.08.2025 на суму 1 515 125,82 грн, за серпень 2025 року №1 від 03.09.2025 на суму 736 618,97 грн, за вересень 2025 року №1 від 07.10.2025 на суму 829 538,84 грн та за жовтень 2025 року №1 від 07.11.2025 на суму 1 581 287,58 грн.
Відповідачем не здійснена оплата за відповідними актами прийому-передачі наданих послуг, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 5 689 940,61 грн.
Згідно з частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 ст. 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, тоді як відповідач не заперечив щодо наданих послуг у передбачений договором спосіб, а саме протягом двох робочих днів з дати отримання звіту позивача про надання послуг за попередній місяць, на підставі якого складається акт приймання-передачі наданих послуг.
Підписання відповідачем актів приймання-передачі наданих послуг за червень-жовтень 2025 року свідчить про його згоду як з обсягом наданих послуг, так і з включенням відповідних послуг до тарифікації.
Доводи апелянта про помилковість підписання ним таких актів суд відхиляє за неспроможністю оскільки тривалий характер договірних відносин між сторонами та підписання відповідачем аналогічних за змістом актів приймання-передачі послуг у попередні періоди свідчать про систематичне погодження ним звітів позивача щодо надання послуг із «супроводження договору», «продовження дії гарантії», «внесення змін» та «погашення простроченої комісії».
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин доктрину заборони суперечливої поведінки, що ґрунтується на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
Одним із способів захисту добросовісної сторони є принцип естопелю: особа втрачає право посилатися на будь-які факти на обґрунтування своїх домагань, якщо його попередня поведінка свідчила про те, що вона дотримується протилежної позиції.
Обов'язкові умови для застосування естопелю: (a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель; (b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони; (c) очевидна несправедливість підриву довіри.
(a) виникнення довіри в іншої сторони має стосуватися особи, якій протиставляється естопель. Довіра добросовісної сторони має стати результатом попередньої поведінки недобросовісної сторони, здатної сформувати таку довіру (наприклад, будь-яких заяв, обіцянок, фактичної поведінки, що формує в іншої сторони обґрунтовані очікування, у тому числі й бездіяльності).
(b) виникнення обґрунтованої довіри у добросовісної сторони мають виникнути певні очікування щодо подальшої поведінки іншої особи. Сторона має розумні підстави для того, щоб покладатися на поведінку контрагента.
(с) очевидна несправедливість підриву довіри. Сама собою суперечлива поведінка не заборонена. Заборона суперечливої поведінки не покликана покарати особу, яка діє суперечливо. Право блокується через очевидну несправедливість, що в конкретних ситуаціях може виникати в результаті суперечливої поведінки.
За встановлених обставин суд дійшов висновку про наявність у спірних правовідносинах усіх необхідних умов для застосування доктрини естопелю, оскільки систематичне підписання відповідачем актів приймання-передачі послуг та здійснення їх оплати сформувало у позивача обґрунтовані очікування щодо подальшого належного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, тоді як подальше заперечення відповідачем обов'язку з оплати таких послуг після тривалого погодження аналогічних умов є очевидно суперечливим та несправедливим щодо іншої сторони договору, зокрема з огляду на те, що під час судового розгляду відповідач посилався на помилковість підписання актів приймання-передачі наданих послуг за спірний період.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи відповідача про те, що незгода з обсягом наданих послуг надає йому право відмовитися від їх оплати навіть за умови попередньої оплати аналогічних послуг, оскільки відповідач дійсно вправі заявляти заперечення щодо обсягу чи змісту наданих позивачем послуг, однак такі заперечення мають бути подані з дотриманням визначених договором строків та порядку їх надання.
Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.
Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення у справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Банк Альянс» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/14691/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2026 у справі №910/14691/25 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/14691/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.05.2026.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук