ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
05 травня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2050/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 суддя С.Ф. Гут, м. Одеса, повне рішення складено 05.12.2025
у справі №916/2050/25
за позовом Комунального підприємства-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
до відповідача: Садівничого об'єднання громадян “ВЕТЕРАН»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Комунальної установи "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області
про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 284 380 грн 25 коп.
Комунальне підприємство-фірма “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Садівничого об'єднання громадян “ВЕТЕРАН», в якій просило:
-визнати недійсною укладену 29.01.2024 між сторонами додаткову угоду №1 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №22 від 17.10.2017 року;
-стягнути з Садівничого об'єднання громадян “ВЕТЕРАН» 162 927 грн 28 коп. збитків, 42186 грн 31 коп. інфляційних нарахувань, 9527 грн 21 коп. 3% річних та 69739 грн 05 коп. пені.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Комунальну установу "Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 позов задоволено частково. Визнано недійсною укладену 29.01.2024 між Комунальним підприємством-фірмою “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та Садівничим об'єднанням громадян “ВЕТЕРАН» додаткову угоду №1 до договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №22 від 17.10.2017 року. Стягнуто з Садівничого об'єднання громадян “ВЕТЕРАН» на користь Комунального підприємства-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області 36658 грн 93 коп. заборгованості та 6056 грн витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Комунальне підприємство-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, надісланою 21.04.2026 через систему «Електронний суд».
Апеляційну скаргу Південно-західним апеляційним господарським судом зареєстровано 21.04.2026 за вх.№1604/26.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Діброви Г.І., суддів: Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2026 року відкладено вирішення питання про можливість відкриття провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 року у справі №916/2050/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/2050/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
04.05.2026 року до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/2050/25.
23.04.2026 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення Садівничого об'єднання громадян “ВЕТЕРАН» проти відкриття апеляційного провадження, в якому останній просить визнати неповажними причини пропуску позивачем (КП фірма "Райдуга") строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у справі № 916/2050/25, відмовити КП фірма "Райдуга" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника позивача - адвоката Сіржанта Юрія Володимировича - від 21.04. 2026 на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 р. у справі №916/2050/25 (за позовом Комунального підприємства-фірми "Райдуга" Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до садівничого об'єднання громадян "Ветеран" про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 284 380 грн 25 коп.)
Садівниче об'єднання громадян “ВЕТЕРАН», зазначає, що до апеляційної скарги не додано жодних доказів того, що перебої з електропостачанням та зв'язком носили постійний, безперервний характер, а відповідно унеможливили складання і подання апеляційної скарги у період з 08.12.2025 (дата одержання позивачем оскаржуваного судового рішення) до 21.04.2026 (дата повторного подання апеляційної скарги). Також відповідач зазначає, що до апеляційної скарги КП фірма "Райдуга" від 30.12.2025 не було надано жодних доказів, які б підтверджували неможливість своєчасної підготовки і подачі апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду. Садівниче об'єднання громадян “ВЕТЕРАН» вказує, що якби КП фірма "Райдуга" дійсно помилково виконало ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 28.01.2026, яка стосувалася СОГ "Ветеран", то сплачений судовий збір згідно цієї ухвали мав би становити 9084 грн, а не 4 458 грн 98 коп. Таким чином, КП фірма "Райдуга" мала можливість ознайомитися із текстом обох ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 у справі № 916/2050/25 про залишення без руху апеляційної скарги як через електронний кабінет, так і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тим більше що 09.02.2026 КП фірма "Райдуга" було подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги за №007 від 09.02.2026 (Вх.№5315/25/Д 1 від 09.02.2026)
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення або ухвала, що оскаржується;
5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).
В даному випадку повний текст оскаржуваного рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у справі №916/2050/25 було складено та підписано - 05.12.2025 року, тобто, крайній строк на його оскарження припадав на 27.12.2025
Апеляційна скарга Комунального підприємства-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 року у справі №916/2050/25 була направлена до Південно-західного апеляційного господарського суду 21.04.2026 року, тобто, з пропуском строку, передбаченого чинним процесуальним кодексом України на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на 4 місяці.
В той же час, апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що останній вимушений подати апеляційну скаргу вдруге, оскільки первісно подана апеляційна скарга була повернута апелянту внаслідок не усунення ним недоліків. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження в справі апелянт просить врахувати обставини, які були наявні в місті Одесі та в місті Чорноморськ в той час, а саме - систематичну відсутність нормального забезпечення населення електроживленням внаслідок ушкодження та знищення обладнання електрогенеруючих станцій та відповідної інфраструктури під час систематичних атак ракетами та дронами злочинної рф. Відсутність світла обумовлювала систематичну відсутність доступу до мережі «інтернет» та кабінету Електронного суду. Апелянт зазначає, що мала місце також й помилка з боку працівників суду. На думку апелянта, замість ухвали про виправлення недоліків апеляційної скарги позивача, до електронного кабінету позивача було доставлено ухвалу про виправлення недоліків апеляційної скарги відповідача. Скаржник зазначає, що не маючи можливості роздрукувати текст та ретельно його перевірити, представник позивача цю ухвалу, адресовану на ім'я відповідача, виконав в повному обсязі, про що докази були спрямовані до суду, але все перелічене в сукупності призвело до повернення апеляційної скарги. Апелянт зазначає, що наразі стан із електрикою у апелянта та його представника дещо кращий, що дало змогу підготувати та повторно подати до суду апеляційної інстанції скаргу. Відповідно до вказаного, апелянт вважає, що пропустив строк апеляційного оскарження з поважної причини, тому просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення.
Розглянувши дане клопотання, апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Питання щодо поновлення процесуальних строків унормовано чинним процесуальним законодавством України і вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні наявних доказів.
Так, з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає останній відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наявності правових підстав вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №910/15120/20 встановлено, що у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Така особа зобов'язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 року (головуючий суддя Поліщук Л.В., судді: Аленін О.Ю., Богатир К.В.) відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства-фірми «Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (вх.№72/26 від 08.01.2025) про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у справі №916/2050/25 та залишено без руху апеляційну скаргу Комунального підприємства-фірми «Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у справі №916/2050/25 з мотивів - уточнити апеляційну скаргу та зазначити, у чому саме полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у даній справі; - надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4458 грн 98 коп.
Копію ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2026 року було доставлено Комунальному підприємству-фірма «Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в його електронний кабінет 29.01.2026 о 16:20, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку документа в кабінет Електронного суду від 30.01.2026 року.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 року (головуючий суддя Поліщук Л.В., судді: Аленін О.Ю.,. Богатир К.В.) повернуто апеляційну скаргу Комунального підприємства-фірми «Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у справі №916/2050/25 та додані до неї документи.
Копію ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 року було доставлено Комунальному підприємству-фірма «Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області в його електронний кабінет 17.02.2026 о 17:22, про що в матеріалах справи міститься довідка про доставку документа в кабінет Електронного суду від 18.02.2026 року.
Водночас, від моменту постановлення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2026 про повернення апеляційної скарги, апелянт звернувся вдруге з апеляційною скаргою тільки 21.04.2026 року, тобто, через 2 місяці від моменту повернення первісної апеляційної скарги. В свою чергу, апелянт жодним чином не обґрунтував, що саме перешкоджало йому протягом цього строку звернутися з апеляційною скаргою повторно, а не через 2 місяці.
Дійсно, у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває й на теперішній час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22 (провадження № 11-107заі22) вказано, що введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі строку оскарження у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку із введенням воєнного стану завадили їй вчасно подати апеляційну скаргу (наприклад виїзд з місця проживання у зв'язку з проведенням в місці проживання бойових дій, відсутність інформації про результати розгляду справи та неможливість вчасно її отримати, тощо). Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки у зв'язку із запровадженням такого не може вважатися поважною причиною пропуску цих строків.
Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 у справі №398/1739/15.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.06.2024 №559/2655/23 (61-5860св24) звернув увагу на те, що застосування аварійних відключень електроенергії, тривала відсутність електропостачання також не можуть бути обґрунтованими підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки воєнний стан на території України оголошено 24 лютого 2022 року і з цього часу відбуваються масовані ракетні обстріли рф населених пунктів України, в тому числі об'єктів критичної інфраструктури, проте такі атаки не проводяться щодня, оскільки це складний логістичний процес. Разом із цим, судочинство в Україні продовжує здійснюватися у встановленому законом порядку. Не було встановлено в Україні й повного припинення роботи банківських устав, комунальних служб та/або поштового зв'язку.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з незалежних від скаржника обставин унеможливила звернення до суду з апеляційною скаргою.
Отже, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (Case of Union Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) заява № 11681/85).
Також ЄСПЛ за наслідками розгляду заяви установив порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказавши на те, що суд у справі заявниці, порушуючи принцип юридичної визначеності, прийняв до розгляду апеляційну скаргу за відсутності достатніх підстав для поновлення строку і задовольнив скаргу, подану поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження (рішення ЄСПЛ від 15.05.2025 у справі «Пожарська проти України» (заява № 48433/15).
Посилання апелянта на довготривалі повітряні тривоги та обстріли не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки такі тривоги та обстріли не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про роботу відділень Укрпошти, безперервної роботи підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" та можливість скаржника звернутись до суду з моменту винесення рішення суду першої інстанції протягом 20-денного строку.
Крім того, посилання апелянта на відсутність електропостачання також не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже відповідні відключення мають періодичний характер та відбуваються за графіками.
Судова колегія зауважує, що поведінка скаржника залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто, мала суб'єктивний характер. Заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що існували обставини, що об'єктивно перешкоджали подати належним чином оформлену апеляційну скаргу в строк, визначений Господарським процесуальним кодексом України. Його посилання на нібито допущені помилки суду спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія викладені заявником апеляційної скарги обставини визнає необґрунтованими та неповажними, недоведеними належними доказами, тому підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у справі №916/2050/25 в даному випадку відсутні.
Згідно з ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 у справі №916/2050/25 не визнані судом поважними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ч. 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до норм ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є також підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 25.11.2025 року у справі №916/2050/25 залишити без руху.
3. Комунальному підприємству-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: навести інші обґрунтовані поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення з доданням доказів цього протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Роз'яснити Комунальному підприємству-фірми “Райдуга» Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Я.Ф. Савицький
Н.М. Принцевська