Справа № 766/6022/26
н/п 2/766/10016/26
про самовідвід судді
23.04.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026 року цивільна справа № 766/6022/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передана на розгляд судді Шестаковій Я.В.
Дослідивши матеріали цивільної справи № 766/6022/26, вважаю за необхідне задовольнити заяву про самовідвід головуючого у справі Шестакової Я.В. з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, якщо є інші обставини, які викликають сумніви в об'єктивності або неупередженості судді.
Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Порядок розгляду питання про самовідвід регламентований положеннями ч.ч. 1,2 ст. 40 ЦПК України, якими визначено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє самовідвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є те, що суд здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, а також в свої професійній, громадській діяльності та приватному житті, суддя заради утвердження незалежності й неупередженості судової влади, зміцнення її авторитету в суспільстві повинен дотримуватись норм викладених в Кодексі професійної етики судді, стаття 2 якого, передбачає, що суддя має уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов'язану зі здійсненням правосуддя.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
З матеріалів справи встановлено, що відповідач у справі - ОСОБА_1 є працівником Херсонського міського суду Херсонської області та займає посаду судового розпорядника Відділу служби судових розпорядників та матеріально-технічного забезпечення Херсонського міського суду Херсонської області.
У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
Навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення, оскільки йдеться про довіру, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати в людей.
Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу.
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
У своєму рішенні від 08 квітня 2010 року у справі «Фельдман проти України» (заяви № 76556/01 та 38779/04) Європейський суд з прав людини визнав порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод незабезпечення суддею достатніх гарантій для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу його безсторонності.
Доцільність відводу судді від участі у розгляді справи у випадку, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді підтвердила і Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04 лютого 2020 року у справі № 908/137/18 (провадження № 12-106гс19).
Тому, проаналізувавши фактичні обставини вищевказаної справи та зазначені норми процесуального закону, з метою уникнення будь-яких непорозумінь при вирішенні даного спору, та з метою виключення підстав для сумнівів, які б могли виникнути у стороннього спостерігача, сторони, яка програла спір у цивільній справі №766/6022/26 в неупередженості судді, головуючий суддя має бути відведений заради виключення можливості стверджувати про сумнів щодо його об'єктивності та упередженості, тому вважаю за необхідне заявлений самовідвід задовольнити, а справу передати на перерозподіл відповідно до положень ст. 33 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 36-40 ЦПК України, суддя,-
Заяву про самовідвід судді Шестакової Яни Вікторівни - задовольнити.
Цивільну справу № 766/6022/26 за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати до Відділу документального забезпечення і діловодства Херсонського міського суду Херсонської області (канцелярії) для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду даної справи іншому судді в порядку передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяЯ. В. Шестакова