Справа № 577/891/26
Провадження № 6/577/127/26
"04" травня 2026 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Галяна С.В
за участю секретаря судового засідання Іваненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочення рішення суду у цивільній справі,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою та просить розстрочити виконання рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 17 березня 2026 року по справі № 577/891/26 (провадження № 2/577/830/26) за позовом ТОВ «Міолан» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 17 березня 2026 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області ухвалено рішення за позовом ТОВ «Мілоан» до ОСОБА_1 . Позовні вимоги ТОВ «Мілоан» - задовольнити частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» заборгованість за договором № 102805080 від 24.12.2024 року в розмірі 27574,26 грн. та судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 2183,17 грн., а разом 29757,43 грн. В іншій частині позову відмовлено. Рішення набрало законної сили 17 квітня 2026 року. На даний час у неї, склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з маленькою заробітною платою, має на утриманні неповнолітню дитину, у зв'язку з цим не має можливості погасити суму боргу. Має намір повністю та добровільно погасити борг.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Представник ТОВ «Міолан» в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення з наступних підстав.
Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)
Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Як убачається з роз'яснень, викладених у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до норм ЦПК і ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності скрутного матеріального становища заявника.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вказаних обставин судом не встановлено, а приведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.
Незадовільний майновий стан не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.
Заявником (боржником) не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви він зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані які б об'єктивно свідчили про матеріальний стан заявника та з яких можливо дійти висновку, що запропонований заявником період розстрочення і суми виплат дійсно знаходяться в межах її доходів.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення слід відмовити так як вона є не обґрунтованою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення рішення суду у цивільній справі № 577/891/26 (провадження № 2/577/830/26) за позовом ТОВ «Міолан» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
СуддяС. В. Галян