Справа № 932/4681/26
Провадження № 1-кп/932/877/26
04 травня 2026 року м. Дніпро
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12026042150000330 від 10.03.2026 року про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України -
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Разом із цим, прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, за адресою: АДРЕСА_1 строком на 60 діб, з покладенням на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у цьому ж кримінальному провадженні; докласти зусиль до пошуку роботи; -здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 , маючи умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, а саме автомобілю Opel Vivaro чорного кольору д.н.з НОМЕР_1 , який на усній домовленості передав у користування власник - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та реалізуючи його, 10.03.2026 приблизно о 13 год. 00 хв., знаходячись в магазині «Продукти», за адресою: м. Дніпро, вул. Козака Мамая, буд. 10, задля досягнення своєї злочинної мети придбав знаряддя для подальшого скоєння кримінального правопорушення, а саме: 2 пляшки коньяку. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, 10.03.2026, приблизно
14.40 год., утримуючи при собі заздалегідь придбані пляшки з коньяком,
ОСОБА_5 прибув до будівлі, 10 по вул. Агрономічній у м. Дніпрі, біля якої стояв автомобіль Opel Vivar чорного кольору д.н.з НОМЕР_2 , який належить його знайомому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доводячи до кінця свій злочинний умисел, направлений на умисне пошкодження чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи та розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 10.03.2026, приблизно о 14.50 год., ОСОБА_5 , впевнившись, що за його злочинним діями ніхто не спостерігає, використовуючи ключі від автомобілю, які були при ньому, відчинив двері та потрапив до салону автомобілю Opel Vivaro чорного кольору з д.н.з НОМЕР_2 . Після чого, із використанням сірників підпалив рушник та подушку які знаходились між водійським і пасажирськими сидіннями салону вказаного автомобіля, внаслідок чого сталося займання та, як наслідок, пожежа, що призвела до пошкодження автомобілю Opel Vivaro чорного кольору д.н.з НОМЕР_2 . Після займання автомобіля ОСОБА_5 , довівши свій злочинний умисел до кінця, покинув місце скоєння кримінального правопорушення.
Умисні дії ОСОБА_5 , які виразилися в умисному пошкодженні чужого майна, вчинені шляхом підпалу, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 12.03.2026 застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під цілодобовим домашнім арештом визначено до 10.05.2026 включно.
Прокурор підтримавши обґрунтування наведені, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України просив клопотання задовольнити.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат - ОСОБА_4 просив частково задовольнити клопотання. В частині продовження строку на 60 діб не заперечував проте, в іншій частині обов'язків заперечував.
Одночасно, просив запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши залишати місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щоденно, для можливості працевлаштування і в подальшому відшкодування шкоди потерпілому. Посилався на те, що вказана позиція була узгодження із обвинуваченим.
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Потерпілий та його захисник підтримали позицію захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 .
Заслухавши прокурора, захисників та підозрюваного, дослідивши клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 176 та ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт є одним із видів запобіжних заходів та полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання продовження строку запобіжного заходу, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Оцінюючи наявність на даний час ризиків у кримінальному провадженні, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, суддя встановила наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Як зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту встановлено наявність наступних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.
Відтак, суд дійшов висновку, що стороною обвинувачення доведено продовження існування зазначених ризиків.
Також, суд відповідно до вимог ст. 178 КПК України враховує відомості щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, не одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який має стійкі соціальні зв'язки, що свідчить про достатній рівень правової свідомості та соціальної відповідальності.
Суд з урахуванням обґрунтованості підозри та наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, дійшов висновку, що на даному етапі застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби є об'єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання вказаних ризиків. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку з тим, що не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування, суду та незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Відповідно до ст. 205 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В силу положень п. 4 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала судді про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 176-179, 181, 193 - 194, 309 КПК України,
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12026042150000330 від 10.03.2026 року про продовження строку запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України - задовольнити частково.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щоденно.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- не відлучатися з місця фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. щоденно, без дозволу слідчого, прокурора, суду за виключенням часу прямування до укриття та перебування в укритті на період оголошення повітряної тривоги;
- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду у визначений час;
- не відлучатися за межі міста Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Строк дії ухвали та обов'язків визначити до 03 липня 2026 включно.
Копію даної ухвали передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Суддя ОСОБА_1