04 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/36998/25
Провадження № 11-сс/820/285/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі :
судді-доповідача ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025240000001175, за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2026 року,
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25 квітня 2026 року частково задоволено клопотання слідчого СВ Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_8 погоджене з прокурором Хмельницької обласної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025240000001175 від 16 грудня 2025 року, до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не має судимості,
та застосовано відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , у період з 17 год 00 хв до 07 год 00 хв наступного дня.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки:
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та навчання;
- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_6 звільнено з-під варти в залі суду.
Строк дії ухвали постановлено рахувати до 20 червня 2026 року.
Прокурор в апеляційній скарзі просила ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 25 квітня 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_6 скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
Уважала, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, тому підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Зазначала, що слідчим суддею не враховано наявність ризику, передбаченого п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, прокурора та суду або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
Стверджувала, що слідчим суддею не враховано, що кримінальне провадження має початкову стадію розслідування, де в подальшому перевірятиметься причетність ОСОБА_6 до вчинення інших аналогічних кримінальних правопорушень.
Зауважувала, що фактична поведінка ОСОБА_6 до його затримання свідчить про його умисні цинічні наміри дезорганізувати роботу спеціальних служб, закладу освіти та порушити громадську безпеку невизначеного кола осіб, при цьому намагаючись бути непоміченим, та про наміри активно ухилятись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин шляхом створення всіх можливих штучних перешкод швидкому, повному та неупередженому встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Наявність постійного місця проживання, стійких соціальних зв'язків, проживання у повній сім'ї (мати, батько, брат), стаціонарного навчання у вищому навчальному закладі, молодий вік ОСОБА_6 (18 років) не зменшують ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння та наслідків, які могли б настати, а тому не можуть бути підставою застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки це не стало стримуючим фактором при прийнятті рішення щодо вчинення злочину проти громадської безпеки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту судового рішення та доводів апеляційної скарги; прокурора ОСОБА_5 , яка підтримали доводи своєї апеляційної скарги; пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечили проти апеляційної скарги прокурора; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.
За приписами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зокрема, щоб вирішити справу відповідно до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст.177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Із наданих матеріалів вбачається, що у провадженні СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області перебуває кримінальне провадження за №12025240000001175, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.12.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.
Органами досудового розслідування встановлено, що 23 квітня 2026 року об 11 год 06 хв ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на посягання на громадську безпеку, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою, посягаючи на громадську безпеку в частині надання інформації про загрозу злочинних посягань, діючи умисно, маючи на меті дезорганізувати роботу спеціальних служб, які функціонують на території м. Ірпінь Київської області, розуміючи, що таке повідомлення створить паніку та страх серед населення, порушить громадську безпеку та дезорганізує функціонування закладу освіти, використовуючи належний йому мобільний телефон марки «IPhone» моделі «16 Pro», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , за допомогою месенджера «Telegram» вступив у спілкування з невстановленою на даний час особою, яка використовує акаунт у «Telegram» каналі з обліковим записом « ОСОБА_9 » та нік-неймом « ОСОБА_10 ». В ході спілкування ОСОБА_6 надав останньому вказівки щодо змісту повідомлення про загрозу безпеці громадян.
Потім, цього ж дня, діючи за вказівкою ОСОБА_6 невстановлена особа надіслала повідомлення на адресу електронної пошти Державного податкового університету за адресою: вул. Університетська, 31, м. Ірпінь Київської області, в ході якого анонімно та умисно повідомила завідомо неправдиву інформацію про загрозу безпеці громадян у приміщенні закладу освіти, а саме про те, що будівля замінована та відбудеться вибух, тим самим здійснила завідомо неправдиве повідомлення про підготовку дій, які загрожують загибелі людей та іншими тяжкими наслідками.
Указані дії призвели до створення обстановки загального страху і невпевненості у студентів, викладачів, інших працівників навчального закладу, породило паніку, а тим самим порушило безпеку суспільства, призвело до припинення роботи Державного податкового університету, що відноситься до закладів освіти, та безпідставного відволікання сил і засобів спеціальних служб для перевірки зазначеного повідомлення.
23 квітня 2026 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст.208 КПК України.
24 квітня 2026 року ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України, - завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження критично важливого об'єкта інфраструктури або будівлі чи споруди, що забезпечують діяльність органів державної влади, або заклади охорони здоров'я, або заклади освіти або якщо воно спричинило тяжкі наслідки чи вчинене повторно.
Згідно з усталеною судовою практикою, наявність «обґрунтованої підозри», передбачає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зібрані органами досудового розслідування докази на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Колегія суддів зауважує, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи недоведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Матеріали клопотання свідчать про існування ризиків: переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Однак, на переконання колегії суддів доведеним є лише ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Оскільки, слідчий та прокурор повідомили, що на даному етапі досудового розслідування перевіряється можлива причетність інших осіб до вчинення зазначеного кримінального правопорушень та ймовірний зв'язок ОСОБА_6 до інших злочинів, пов'язаних із завідомо неправдивим повідомленнями про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності. Усі решта ризиків стороною обвинувачення не доведені та спростовані матеріалами справи.
Тому з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також існування вказаного вище ризику, колегія суддів уважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло в певний період доби, буде достатнім аби гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Ті обставини, на які посилається сторона обвинувачення, не можуть бути підставами для зміни застосованого запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні.
Відтак, колегія суддів уважає, що прокурор у судовому засіданні не довів обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт в певний період доби, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи та підстави, згідно з якими вона просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що всі обставини, враховані судом, у сукупності дають достатні підстави для обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні йому залишати житло в період з 17 год 00 хв до 07 год 00 хв наступного дня.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків слідчого судді суду першої інстанції, а також не містять відомостей, що не оцінювались ним.
Порушень вимог положень КПК України, які би були безумовною підставою для скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не виявлено.
Колегія суддів уважає ухвалу слідчого судді місцевого суду обґрунтованою та підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422, 423 КПК України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 квітня 2026 року щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який полягає в забороні підозрюваному залишати житло в період з 17 год 00 хв до 07 год 00 хв наступного дня, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3