(додаткова)
05 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/30015/25
Провадження № 22-з/820/44/26
Хмельницький апеляційний суд
у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Гринчука Р.С., Костенка А.М., Талалай О.І.,
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 адвоката Чернової Аліни Валеріївни про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 грудня 2025 року, суддя Карплюк О.І.,
встановив:
В жовтні 2025 року ТОВ «УМ Факторинг» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту №1557629 від 09.06.2024 в розмірі 24725 грн. та 2422,40 грн. судового збору.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.12.2025 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» заборгованість за кредитним договором №1557629 від 09.06.2024 в розмірі 24725 грн., 2000 грн. витрат на правничу допомогу та 2422,40 грн. судового збору.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.12.2025 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» заборгованість за договором споживчого кредиту в розмірі 7775 грн. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УМ Факторинг» 761,60 грн. витрат зі сплати судового збору в суді першої інстанції. Стягнуто з ТОВ «УМ Факторинг» на користь ОСОБА_1 2490,83 грн. витрат зі сплати судового збору та 8226 грн. судових витрат з надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
27.03.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Чернова А.В. звернулась до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ТОВ «УМ Факторинг» судових витрат по оплаті професійної правничої допомоги в суді першої інстанції в розмірі 12000 грн., зазначивши, що відповідні докази були надані до суду першої інстанції, однак суд апеляційної інстанції питання щодо їх розподілу не вирішив.
06.04.2026 ТОВ «УМ Факторинг» звернулося до суду із запереченням щодо стягнення відповідних витрат, зазначивши, що суд апеляційної інстанції здійснив розподіл судових витрат, постановою Хмельницького апеляційного суду від 25.03.2026 в задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо стягнення з позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 12000 грн. було відмовлено, звернення з повторним клопотанням є зловживання процесуальними правами.
Ознайомившись з матеріалами справи суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18).
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву адвокатом Іваницьким А.М. зазначено, що разом з відзивом надаються документи, які підтверджують факт надання адвокатом правничої допомоги, згідно з яким очікувані витрати відповідача на професійну правничу допомогу становлять 12000 грн. (а.с. 79).
Заявник вказав, що докази понесення відповідних витрат було надано до суду першої інстанції. Зокрема, було надано копію витягу з договору про надання правничої допомоги від 19.12.2025, укладеного між адвокатом Іваницьким А.М. та ОСОБА_1 (а.с. 89) та копію квитанції до прибуткового касового ордеру №12122025 від 12.12.2025, згідно з якими гонорар становить фіксовану суму - 12000 грн., яка була сплачена ОСОБА_1 адвокату.
Провівши оцінку вищенаведених документів колегія суддів зазначає, що зі змісту витягу з договору про надання правничої допомоги від 19.12.2025 не вбачається, на представництво яких саме інтересів ОСОБА_1 і перед якими особами уповноважений адвокат Іваницький А.М., оскільки така інформація у витягу відсутня, а відповідного договору в повній редакції суду надано не було.
Справа також не містить інших доказів на підтвердження того, що розмір гонорару 12000 грн. було сплачено за надання правничої допомоги адвокатом Іваницьким А.М. ОСОБА_1 саме у даній справі в суді першої інстанції, а не в будь-якій іншій за участю останнього.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25.03.2026 розглядалося питання щодо стягнення з ТОВ «УМ Факторинг» на користь ОСОБА_1 судових витрат з надання правничої допомоги в суді першої інстанції, в задоволенні відповідної заяви ОСОБА_1 було відмовлено з підстав недоведеності відповідних витрат, на що заявник своєї уваги не звернув, додаткових доказів, зокрема, договору з надання правничої допомоги від 19.12.2025, не надав.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про недоведеність витрат відповідача по наданню правничої допомоги в суді першої інстанції, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення заяви та стягнення з ТОВ «УМ Факторинг» на користь ОСОБА_1 витрат з надання правничої допомоги в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,
постановив:
Відмовити представнику ОСОБА_1 адвокату Черновій Аліни Валеріївни у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: Р.С. Гринчук
А.М. Костенко
О.І. Талалай