Справа № 594/1241/25Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 11-кп/817/202/26 Доповідач - ОСОБА_1
Категорія - запобіжний захід
04 травня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2026 року,
ВсТАНОВИла:
Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який та задоволено клопотання прокурора і продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, до 22 червня 2026 року включно, без можливості внесення застави.
Суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану та проти громадської безпеки, передбачених ч.2 ст. 113, ч.1 ст. 14, ч.1 ст.258 КК України, врахував тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим, взяв до уваги дані, що характеризують його особу, зокрема відсутні міцні соціальні зв'язки: не одружений, утриманців не має, не має постійного місця роботи та джерела доходу, вказав на наявність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення, тому дійшов висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам та забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого, і вважав виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою та продовжив запобіжний захід на 60 днів.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2026 року та винести нову ухвалу якою обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або з врахуванням особи, стану здоров'я, майнового стану обвинуваченого та його рідних, визначити розмір застави ОСОБА_6 в розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн.
Вважає, що висновки та обставини вказані у клопотанні не відповідають фактичним обставинам справи та належним чином не ґрунтуються на доказах доданих до клопотання, а суд належним чином не перевірив його обґрунтування.
Зазначає, що суд лише перелічив дані, що характеризують особу ОСОБА_6 , зокрема відсутність міцних соціальних зв»язків, але не взяв до уваги позитивну характеристику з місця проживання та навчання, що він до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, а згідно довідки про склад сім'ї ОСОБА_8 вбачається, що він проживає в помешканні з шістьма особами, які складають його сім'ю і пов'язані спільним побутом та спільним господарством. Щодо наявності доходів, то він в навчальному закладі отримував стипендію і допомогу з інвалідністю, внаслідок призначення йому другої групи інвалідності.
Посилається на те, що ОСОБА_6 повністю відшкодована завдана шкода в розмірі 302 951 грн.
Звертає увагу, що судом першої інстанції не було наданої оцінки стану здоров'я ОСОБА_6 ..
Вважає, що слідчий суддя належним чином не перевірив наявність підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, просять її задовольнити, думку прокурора, яка заперечила апеляційну скаргу, вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить її залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Ухвала, яку оскаржує сторона захисту, постановлена судом 24 квітня 2026 року під час розгляду справи за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.2 ст.113, ч.1 ст.14, ч.1 ст.258 КК України, відповідно до ст.331 КПК України, за клопотанням прокурора про продовження строку дії раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, врахував тяжкість покарання, яке йому загрожує, у випадку визнання його винуватості, взяв до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану та проти громадської безпеки, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку та схильність до вчинення злочинів, тому обґрунтовано дійшов висновку про наявність ризиків, визначених в ст.177 КПК України, а саме - може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення.
Оскільки заявлені ризики не зменшились та продовжують існувати, а завершити розгляд кримінального провадження до закінчення строку тримання під вартою обвинуваченого не є можливим, з метою уникнення обвинуваченим суду та, враховуючи відсутність обставин, які б вказували на можливість скасування запобіжного заходу обвинуваченому або його зміни на більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, суд прийшов до вірного висновку про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів.
Застосований запобіжний захід відносно обвинуваченого кореспондується з характером суспільного інтересу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення у справі “Летельє проти Франції» особлива тяжкість деяких злочинів, яка викликає негативну реакцію суспільства і соціальні наслідки, виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Також суд з урахуванням абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України правомірно не визначив обвинуваченому альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.113; ч. 1 ст.14, ч. 1 ст.258 КК України.
Щодо посилання апелянта на стан здоров'я обвинуваченого, який хворіє на цукровий діабет, то стороною захисту не надано належних доказів на підтвердження того, що обвинувачений позбавлений можливості отримувати необхідне лікування в умовах УВП №26 чи в разі необхідності в лікувальному закладі.
Посилання апелянта на те, що обвинувачений відшкодував шкоду, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, не спростовує суспільної небезпечності його особи у кримінальних правопорушеннях, в яких він обвинувачується.
За таких обставин, ухвала суду про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 є законною, обґрунтованою, підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2026 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді