Справа № 607/7794/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/125/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.1 ст.345 КК України
01 травня 2026 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №11-сс/817/125/26 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово щодо підозрюваного ОСОБА_7 , -
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2026 року задоволено клопотання слідчого СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби за адресою: АДРЕСА_1 (окрім випадків увімкнення сигналу повітряної тривоги з метою прибуття до укриття) з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотивує скаргу тим, що при постановленні ухвали слідчим суддею не було враховано того що ОСОБА_7 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , в якій він отримує грошове забезпечення, наявність у нього постійного місця проживання, де він мешкає разом з матір'ю, відсутність судимості, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, які мінімізують встановлені ризики його можливої не процесуальної поведінки.
Вважає некоректним посилання слідчого судді на наявність вироку суду від 08.04.2026 року, яким ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 років, з огляду не презумпцію невинуватості особи оскільки вказаний вирок не набрав законної сили.
Вказує на те що ОСОБА_7 впродовж досудового розслідування та судового розгляду криміанльного провадження за ч. 4 ст. 187 КК України належним чином виконував покладені на нього процесуальні обов'язки спочатку як підозрюваний, а згодом обвинувачений та жодного разу не ухилився від допиту, судового засідання чи іншої процесуальної дії.
Просить врахувати, що ОСОБА_7 не має на меті ухилитися від органів досудового розслідування та/або суду, навпаки він бажає продовжити службу в Збройних Силах України та як діючий військовослужбовець розуміє, що у випадку переховування від органів досудового розслідування та/суду йому можуть інкримінувати самовільне залишення військової частини, що є кримінально-караним діянням.
Зазначає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до класифікації кримінальних правопорушень наведеної у ст. 12 КК України, є нетяжким.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів у ній викладених, прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається що СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023211040002289 щодо ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 345 КК України.
08.04.2026 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України (фактичний час затримання 12:13 год. 08.04.2026).
08.04.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345 КК України, зокрема, у тому що 08.04.2026 близько 09:40 год. в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області по вул. Котляревського 34, в м. Тернополі у залі судових засідань № 4 розпочалось чергове судове засідання про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні № 12023211040002289, публічне обвинувачення у якому підтримується прокурором Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_10 .
Під час вказаного судового засідання, обвинувачений ОСОБА_7 почав поводитися зухвало, агресивно, виражався нецензурною лайкою, на зауваження головуючого судді ОСОБА_1 припинити свої протиправні дії не реагував.
В ході судового засідання 08.04.2026 близько 09:40 год. у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на погрозу вбивством щодо працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням нею своїх службових обов'язків.
Реалізуючи свій злочинний умисел, 08.04.2026 близько 09:40 год., ОСОБА_7 , перебуваючи у приміщенні залу судових засідань № 4 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області вул. Котляревського 34 у м. Тернополі, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівник правоохоронного органу - прокурор Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_10 , висловив в сторону останньої погрозу вбивством, а саме, повідомив, що візьме автомат та розстріляє прокурора, у зв'язку із виконанням нею службових обов'язків, яку ОСОБА_10 , сприйняла як таку, що загрожує її життю і здоров'ю та реально може бути приведена до виконання.
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , порушено суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади, особисту недоторканість прокурора Тернопільської окружної прокуратури ОСОБА_10 , під час виконання нею своїх службових обов'язків, передбачених Законом України «Про Прокуратуру», Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 1993 року із відповідними змінами.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно визнав доведеною обгрунтованість підозри ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення за наслідками дослідження у судовому засіданні наданих органом досудового розслідування доказів, зміст яких детально виклав в ухвалі та яка ніким з учасників апеляційного розгляду не оспорюється, тому колегією суддів не переглядається.
Визнаючи доведеним існування ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду слідчий суддя виходив з суворості покарання, яке йому загрожує за вчинене ним кримінальне правопорушення. Щодо можливості незаконного впливу на потерпілу та свідків підозрюваним слідчий суддя взяв до уваги необхідність допиту їх у суді безпосередньо та у зв'язку з тим що він знайомий з ними, то може схиляти до зміни показань, наданих слідчому під час досудового розслідування.
Крім цього, слідчий суддя визнав доведеним ризик того, що ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення так, як підозрюваний, проявив неповагу до правоохоронних органів України, не має постійного джерела доходу, вироком місцевого суду засуджений за скоєння злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
З врахуванням вагомості наданих органом досудового розслідування доказів, даних про особу підозрюваного, його майнового, сімейного стану колегія суддів вважає що слідчим суддею вірно застосованого щодо ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту цілодобово який є пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для останнього оскільки прокурор довів що менш суворий захід не зможе запобігти настанню існуючих ризиків та забезпечити його належну процесуальні поведінку.
З огляду на існування щодо підозрюваного вироку Тернопільського міськрайонного суду за ч.4 ст.187 КК України, ухваленого під час несення військової служби, того що йому йому відома особа потерпілої, колегія суддів вважає що перебування ОСОБА_7 під домашнім арештом у нічний період доби не слугуватиме забезпеченню мети кримінального провадження.
Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, та відповідно скасування оскаржуваної ухвали щодо підозрюваного ОСОБА_7 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 квітня 2026 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту цілодобово щодо підозрюваного ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді