Єдиний унікальний номер судової справи №678/1729/25
Номер провадження №2-678-177/26
24 квітня 2026 року селище Летичів
Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Ходоровського І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Козка Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду в селищі Летичів, у відсутність учасників справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, за наявними у справі матеріалами, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. 04 листопада 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» (далі - ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ») за змістом якої 28 травня 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі - АТ «МЕГАБАНК») та ОСОБА_1 укладено заяву-договір №TDB.2021.0001.14967 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank (кредитний договір) і банк на підставі отриманої від клієнта (відповідача) заяви відкрив клієнту (відповідачу) поточний рахунок та видав платіжну картку міжнародної платіжної системи.
На поточний рахунок у гривні банк надав клієнту (відповідачу) кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії.
Банк виконав свої зобов'язання перед клієнтом (відповідачем) за кредитним договором, а відповідач свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплати відсотків за користування кредитною лінією не виконав і станом на 03 вересня 2024 року у відповідача сформувалась заборгованість перед банком у розмірі 25663,14 грн.
03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, між АТ «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС») був укладений договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги й новий кредитор набув право вимоги до відповідача.
27 грудня 2024 року ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» договір №1/12 про відступлення прав вимоги і новий кредитор набув право вимоги до відповідача.
При цьому, ні ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», ні ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» не здійснювало жодних додаткових нарахувань по кредитному договору із відповідачем.
За цих обставин ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 25663,14 грн., з них: заборгованість за кредитом (в тому числі, прострочена) - 9528,77 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі, прострочена) - 16134,37 грн., а також судові витрати - судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ
2. 04 листопада 2025 року до суду надійшла вказана позовна заява.
3. 10 листопада 2025 року до суду надійшли відомості про місце реєстрації відповідача.
4. 11 листопада 2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
5. Згідно позовної заяви і неодноразових клопотань представник позивача просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.
6. Відповідач подала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені позовні вимоги визнає, просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років й у неї відсутній дохід.
ІV. ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА
7 Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абз. 1 ч. 1). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (абз. 1 ч. 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Законодавець у п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України визначив, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
В ч. 1 ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1). Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2).
За змістом ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ч. 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено у ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, норми якої в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України поширюються на кредитні відносини, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1). Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ч. 2).
У ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
В силу ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
8. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що кредитний договір є двосторонньою угодою і має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит (певну грошову суму) та набуває право вимоги на повернення наданих грошових коштів і сплати процентів, а позичальник несе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту і сплати процентів.
Тобто, кредитний договір є відплатним, тому позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами.
9. За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
10. У абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12 червня 2009 року роз'яснено, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
У п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року роз'яснено, що за змістом ч. 4 ст. 174 ЦПК України (на теперішній час це ч. 4 ст. 206 ЦПК України) у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
V. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11. 28 травня 2021 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту у АТ «МЕГАБАНК» у якому наведена інформація про основні умови кредитування.
12. 28 травня 2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір (індивідуальна частина) №TDB.2021.0001.14967 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank за умовами якого просить банк відкрити на її ім'я поточні рахунки в гривні, доларах США, у Євро та надати платіжну картку міжнародної платіжної системи, встановити на поточний рахунок у гривнях ліміт кредитної лінії в розмірі 200000,00 грн. на умовах згідно з тарифами банку та паспортом споживчого кредиту.
Банк може надавати клієнту кредит шляхом сплати з карткового рахунку платежів клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах доступного ліміту кредитної лінії, а саме: сума максимального ліміту кредитної лінії - 200000,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту - 273293,00 грн., сума доступного ліміту кредитної лінії - згідно із паспортом споживчого кредиту; строк кредиту - 12 міс, процентна ставка - 56% базова, у пільговий період - 0,0001%, пільговий період - 62 дні, обов'язковий мінімальний платіж від використаного доступного ліміту - 5,0% (п. 4).
Строк дії договору: набирає чинності з моменту підписання цієї заяви - договору та діє протягом 3 років. Якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, цей договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. Кількість таких пролонгацій договору є необмеженою (п. 8).
02 червня 2021 року ОСОБА_1 отримала платіжну картку з пін-кодом.
03 червня 2021 року сформована довідка про відкриття рахунків і ОСОБА_1 в межах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб відкрито 3 рахунки.
13. 09 липня 2024 року складено протокол електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 згідно з яким переможцем аукціону з продажу активу (майна) АТ «МЕГАБАНК» - пулу активів (майна), а саме: права вимоги за кредитними договорами, що укладені з фізичними особами, дебіторська заборгованість фізичних осіб та майнові права за дебіторською заборгованістю у кількості 200534 од., є ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС».
14. 03 вересня 2024 року АТ «МЕГАБАНК» складено довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2021.0001.14967 від 28 травня 2021 року згідно якої заборгованість становить 25663,14 грн., з них: основний борг - 9528,77 грн., нараховані та несплачені відсотки - 16134,37 грн., нараховані та несплачені комісії - 0,00 грн.
15. 03 вересня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» (банк) та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (новий кредитор) укладено договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги згідно якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та / або позичальників та / або фізичних осіб та / або фізичних осіб-підприємців та / або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та / або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та / або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (основні договори, права вимоги) (п. 1).
16. Із витягу з додатку №1 до договору №GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року, який укладено між АТ «МЕГАБАНК» (банк) та ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», вбачається, що боржником є ОСОБА_1 , кредитний договір - №TDB.2021.0001.14967 від 28 травня 2021 року, заборгованість (у валюті кредиту на 03 вересня 2024 року): основний борг - 9528,77 грн., відсотки - 16134,37 грн., комісії - 0,00 грн., борг всього - 25663,14 грн.
17. 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» (новий кредитор) і ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» (первісний кредитор) укладено договір №1/12 про відступлення прав вимоги згідно з яким за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та / або позичальників та / або фізичних осіб та / або фізичних осіб-підприємців та / або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників / дебіторів за такими договорами) (боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та / або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та / або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (основні договори, права вимоги).
Права вимоги, що відступаються за цим договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03 вересня 2024 року №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року, переможцем яких став первісний кредитор (п. 1).
18. Із витягу з додатку №1 до договору №1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року, який укладено між ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» і ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», вбачається, що боржником є ОСОБА_1 , кредитний договір - №TDB.2021.0001.14967 від 28 травня 2021 року, заборгованість (еквівалент в національній валюті) на 27 грудня 2024 року: основний борг - 9528,77 грн., відсотки - 16134,37 грн., комісії - 0,00 грн., борг всього - 25663,14 грн.
19. За період з 28 травня 2021 року по 02 грудня 2022 року сформовано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 в якій відображено операції по рахунку.
05 жовтня 2024 року сформовано виписку по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року в якій відображено операції по рахунку.
VІ. МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
20. 28 травня 2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №TDB.2021.0001.14967 й банк відкрив відповідачу поточний рахунок, встановив ліміт кредитної лінії і, як випливає з виписок по особовому рахунку, відповідач кредитні кошти використовувала.
21. Факт укладення договору і користування кредитними коштами відповідачем ОСОБА_1 не заперечується, як не ставиться під сумнів перехід права вимоги від АТ «МЕГАБАНК» до ТОВ «ФК «МУСТАНГ ФІНАНС», а в подальшому до ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», зі змісту заяви випливає, що розмір заборгованості, яка зазначена у позовній заяві, не заперечується.
22. Суд враховує, що строк кредитування відповідно до п. 4 кредитного договору становить 12 місяців, тобто з 28 травня 2021 року по 28 травня 2022 року, однак у п. 8 кредитного договору визначено, що договір діє протягом 3 років і у разі якщо за 30 днів до дати закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його розірвання, договір вважається продовженим.
Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач ОСОБА_1 зверталась до банку з метою розірвання договору від 28 травня 2021 року після закінчення строку кредитування (12 місяців), або що АТ «МЕГАБАНК» такий договір розірвав у встановленому договором порядку, тому договір щоразу після закінчення строку кредитування продовжувався на новий термін та діяв до 28 травня 2024 року, тому нарахування банком відсотків за цей період є правомірним.
23. За цих обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заявлена у позовній заяві заборгованість за кредитним договором.
VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
24. На підставі ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України позивач належними і допустимими доказами довів правомірність своїх вимог, тому позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
VІІІ. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
25. Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).
За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4). У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5). Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч. 3). Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8).
Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
26. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Чинне законодавство визначає критерії, які мають бути враховані судом при вирішенні питання про відшкодування понесених учасником справи витрат на професійну правничу допомогу.
Зокрема, відшкодуванню підлягають витрати на правову допомогу адвоката, розмір яких є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат. Процесуальний закон виключає ініціативу суду щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, якщо ці витрати не відповідають критерію співмірності (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року (справа №755/9215/15-ц), постанова Верховного Суду від 03 червня 2020 року (справа №211/1674/19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа№922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, в рішеннях від 23 січня 2014 року в справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
27. Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
28. Так, позовну заяву подано через систему «Електронний суд», тому й сплачено судовий збір за її подання в сумі 2422,40 грн., що відповідає ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
29. Відповідач позовні вимоги позивача повністю визнала, тому згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу має бути повернуто з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Разом з тим, оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню інші 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
30. Позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 грн. згідно:
договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» і адвокатським об'єднанням «АЛЬЯНС ДЛС»,
реєстру боржників від 21 липня 2025 року,
акту приймання передачі послуг з правничої допомоги №12136910 від 14 серпня 2025 року.
31. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);
з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п'ятій, дев'ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).
Подібні висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2024 року у cправі №910/615/14 (№910/5042/22), від 26 вересня 2024 року у cправі № 910/11903/23, від 25 січня 2025 року у справі №369/849/18 та від 17 грудня 2025 року у справі №944/1035/24.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).
32. Враховуючи характер виконаної представником позивача, як адвокатом, роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, правової позиції позивача, яка є сталою в таких категоріях справ й не потребувала додаткового вивчення судової практики та положень законодавства, обсягу наданих адвокатом послуг та фактично витраченого часу, а також фінансового стану сторін, те, що відповідач позовні вимоги повністю визнала і просила зменшити розмір витрат позивача на правову допомогу посилаючись на наявність малолітньої дитини і складне матеріальне становище, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 4000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги, що відповідатиме принципам розумності, співмірності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 48-49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 351-352, 354-355 ЦПК України,
Прийняти визнання позову відповідачем ОСОБА_1 .
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за заявою-договором (індивідуальна частина) №TDB.2021.0001.14967 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank від 28 травня 2021 року на загальну суму 25663,14 грн., з них: заборгованість за кредитом (в тому числі, прострочена) - 9528,77 грн., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі, прострочена) - 16134,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (50 відсотків, сплаченого при поданні позову), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
Повернути позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» з державного бюджету 50 відсотків судового збору - в розмірі 1211,20 грн., сплаченого при поданні позову згідно платіжної інструкції №3546 від 28 жовтня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 24 квітня 2026 року.
ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105, м. Дніпро Дніпропетровської області, поштовий індекс 49001, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 40932411, тел. НОМЕР_5, електронна пошта: court_fc_evrocredit@ukr.net, наявний електронний кабінет.
ПРЕДСТАВНИК: адвокат Журавльов Станіслав Георгійович, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 411, м. Дніпро Дніпровського району Дніпропетровської області, поштовий індекс 49005, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тел. НОМЕР_2 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний електронний кабінет.
ВІДПОВІДАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка смт Летичів Летичівського району Хмельницької області, зареєстрована по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3 , електронний кабінет відсутній.
Суддя підпис Ходоровський І.Б.
Суддя Ходоровський І.Б.