Справа № 602/264/26
Провадження № 1-кп/602/69/2026
"05" травня 2026 р. Лановецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ланівці в режимі відеоконференції кримінальне провадження №62026140140000019 від 06.01.2026 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хильки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, солдата, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -
28 листопада 2025 року відповідно до указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації.
28 листопада 2025 року солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та призначено на посаду начальник групи забезпечення заходів цивільно-військового співробітництва вказаного ТЦК та СП.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» було введено воєнний стан на всій території України, який триває до теперішнього часу.
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.
Натомість, солдат ОСОБА_4 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.
04 грудня 2025 року о 12 годині 50 хвилин у солдата ОСОБА_4 , який перебував на території ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел на самовільне залишення військової частини з метою тимчасового ухилення від військової служби.
Тоді ж, 04 грудня 2025 року о 12 годині 50 хвилин солдат ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел з метою тимчасового ухилення від військової служби самовільно залишив територію ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) та відправився до місця свого проживання.
У період з 12 години 50 хвилин 04 грудня 2025 року по 14 годину 00 хвилин 04 березня 2026 року військовослужбовець військової служби призваний на військову службу за призовом під час мобілізації солдат ОСОБА_4 перебував поза межами розташування ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), та свої службові обов'язки не виконував, проводячи час на власний розсуд.
04 березня 2026 року о 14 год. 00 хв. солдат ОСОБА_4 прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові.
Таким чином, солдат ОСОБА_4 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч вимог ст. ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, о 12 годині 50 хвилин 04 грудня 2025 року самовільно залишив територію ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та о 14 годині 00 хвилин 04 березня 2026 року прибув до Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м. Тернополі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, чим вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України (в редакції Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023).
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, за викладених в обвинувальному акті обставин, визнав повністю. Під час підготовчого судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 , пославшись на те, що він вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.407 КК України, добровільно виявив бажання продовжити проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 та отримав письмову згоду командира вказаної військової частини на проходження ним військової служби, просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст.407 КК України, на підставі ч. 5 ст.401 КК України та закрити кримінальне провадження за його обвинуваченням.
Прокурор Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст.407 КК України на підставі ч. 5 ст.401 КК України.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.
За змістом ч. 5 ст.401 КК України особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтею 407 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
У відповідності до вимог ч. 4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
За правилами п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Абзацом 2 ч. 2 ст.286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Отже, з наведеного вище вбачається, що для можливості звільнення особи від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст.407 КК України необхідна наступна сукупність умов, а саме: особа під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене у тому числі ч. 5 ст.407 КК України; особа добровільно звернулася з клопотанням про намір повернутися до військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби; командир чи начальник військової частини (установи) письмово погодив такі дії особи.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що діяння, в якому обвинувачується ОСОБА_4 дійсно мало місце, містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України (в редакції Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023) та ОСОБА_4 винен в його вчиненні.
Обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави з можливістю продовження судового розгляду кримінального провадження у загальному порядку. Обвинувачений ОСОБА_4 зрозумів наслідки закриття кримінального провадження за його обвинуваченням з нереабілітуючих підстав та наполягав на застосуванні щодо нього положень ч. 5 ст.401 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності, в тому числі, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407, 408 КК України, не притягався, отже є особою, до якої можуть бути застосовані положення ч. 5 ст.401 КК України.
Крім цього судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 добровільно, тобто без застосування будь-якого примусу чи стороннього впливу, звернувся з клопотанням про проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 та отримав письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 від 19.02.2026 року на продовження проходження ним військової служби у складі Збройних Сил України.
З огляду на викладене та враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст.407 КК України (в редакції Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023), добровільно звернувся для проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , та беручи до уваги отримання судом письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 про проходження військової служби обвинуваченим ОСОБА_4 , суд доходить переконання, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ч. 5 ст.401 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку з продовженням проходження ним військової служби.
На підставі наведеного, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення його від кримінальної відповідальності є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України (в редакції Закону № 3233-ІХ від 13.07.2023), на підставі ч. 5 ст.401 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст.284-286, 288, 372, 376 КПК України, ст..401 КК України, суд,-
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Хильки Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, мешканця АДРЕСА_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України на підставі ч. 5 ст.401 КК України.
Кримінальне провадження №62026140140000019 від 06.01.2026 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України , закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст.284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
На підставі ст..288 КПК України зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 невідкладно, після набрання цією ухвалою законної сили, поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Обвинуваченому та прокурору копія ухвали вручається негайно після її оголошення.
Суддя: ОСОБА_5