Справа № 593/72/26
Провадження № 2/593/236/2026
(заочне)
"01" травня 2026 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої-судді Данилів О.М.
при секретарі Ольшанській Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Бережани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
16 січня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся в суд із позовом, у якому просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4274705 від 17 травня 2021 року, що складає 22 057,13грн. та сплачений ним судовий збір.
В обґрунтування поданих позовних вимог зазначив, що 17 травня 2021року між відповідачкою ОСОБА_1 та ТзОВ «Мілоан» було укладено кредитний договір № 4274705, згідно з умовами якого відповідачка отримала 8000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТзОВ «Мілоан», надавши відповідачці кредит на вказану у договорі суму, умови кредитного договору виконав у повному обсязі, а відповідачка не дотрималася умов укладеного договору та своєчасно не повернула отримані кошти, як це передбачено умовами договору, у зв'язку з чим вона заборгувала позивачу вказану у позові суму боргу.
11 листопада 2021року між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Діджи фінанс» було укладено договір відступлення прав вимоги № 12Т, за яким право вимоги, зокрема, за вищевказаним кредитним договором від первісного кредитора ТзОВ «Мілоан» перейшло ТзОВ «Діджи фінанс». Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором були передані позивачу від первісного кредитора. Згідно поданого розрахунку борг відповідачки становить 22057,13грн., з яких: 6 791грн.-заборгованість по тілу кредиту, 13746,13грн. - заборгованість по несплачених відсотках та 1520 грн.- заборгованість за комісією.
А так як 25 липня 2025 року на адресу відповідачки надсилалося письмову вимогу про погашення заборгованості та у наданий термін для добровільного врегулювання зобов'язання не було виконано та у добровільному порядку борг не сплачений, звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної суми боргу у примусовому порядку.
За вказаними позовними вимогами 6 лютого 2026 року ухвалою Бережанського районного суду було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні з повідомленням та викликом сторін.
В судове засідання представник позивача ТзОВ «Діджи фінанс» не з'явився, у поданій суду заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суд не повідомила, хоч про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася належним чином, відзиву щодо позову суду не подала, а тому суд вважає за можливе у відповідності до ст. 280 ЦПК України провести розгляд справи у відсутності відповідачки на підставі доказів, що є в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги подані стороною позивача письмові докази, прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених ТзОВ «Діджи фінанс» позовних вимог, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною третьою ст. 207 ЦК України передбачено використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно Закону України «Про електронну комерцію» на правовідносини стосовно кредитного договору № 4274705 від 17 травня 2021 року поширюється дія цього закону. Частиною 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій
адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ст 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
-аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч.1 ст. 638ЦК України договір є укладеним з моменту досягнення в належній формі згоди з усіх істотних умов договору.
Судом встановлено, що 17 травня 2021року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4274705 відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 8 000 грн. строком на 24 дні, які зобов'язувалася повернути в термін до 10 червня 2021 року. Крім вказаного, відповідачка за користування кредитними коштами мала сплатити 19 % комісії одноразово, тобто 1520 гривень та 4800 грн. - відсотки, які згідно п. 1.5.2 кредитного договору нараховуються за ставкою 2.50 відсотка від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Вищевказане підтверджується (а с. 22-26) оглянутим в судовому засіданні кредитним договором, що був укладений 17 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .
Із п. 7.1. вказаного Кредитного договору № 4274705 від 17 травня 2021 року видно, що цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Укладаючи Кредитний договір, відповідачка та ТзОВ «Мілоан» вчинили дії, визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка підписала вказаний кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідачки, якій були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника, що підтверджується платіжним дорученням 46469534 від 17 травня 2021 року (а.с. 28).
Підтвердженням добровільного укладення відповідачкою кредитного Договору є долучені до матеріалів справи (а.с. 9) заява-анкета позичальника від 17 травня 2021 року року та паспорт споживчого кредиту, який містить графік запланованих платежів по укладеному кредитному договору (а.с. 26 -27). Вказані документи підписані відповідачкою одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною першою ст. 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
В разі заміни кредитора у зобов'язанні первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним. Отже, виходячи із загальних правил та положень даної статті, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.
Судом також встановлено, що 11 листопада 2021року між ТзОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» було укладено Договір відступлення права вимоги № 12Т, відповідно до умов якого ТзОВ «Мілоан» відступило, а ТзОВ «Діджи фінанс» отримало право вимоги за Кредитним договором № 4274705 від 17 травня 2021 року.
Вищевказаний факт підтверджується долученими до позову документами, а саме: договором відступлення права вимоги № 12Т , який 11 листопада 2021року був укладений між ТзОВ «Мілоан» та ТзОВ «Діджи фінанс» (а.с.14-18), реєстром боржників (а.с. 18а), актами прийому -передачі (а.с. 19-21а) та платіжками (а.с. 33-34а).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини другої ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку не погасила заборгованості, а тому суд, враховуючи зазначене, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити та з відповідачки на користь позивача ТзОВ «Діджи фінанс», як правонаступника ТзОВ «Мілоан», необхідно стягнути заборгованість за договором кредиту № 4274705 від 17 травня 2021 року, яка становить 22 057, 13грн..
Вирішуючи питання судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.
А так як із матеріалів справи видно, що позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у розмірі 3328 гривень, що підтверджується долученою до справи (а.с. 7) платіжною інструкцією № 14201 від 6 січня 2026року, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України вказані витрати, понесені позивачем, слід також стягнути із відповідачки.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 549, 610, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 19, 76-81, 89, 137, 141, 258, 259, 263-265, 280- 284, 354, 355 ЦПК України, кредитним договором № 4274705 від 17 травня 2021 року, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи фінанс» ЄДРПОУ: 42649746, що знаходиться за адресою : Київська область, м. Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1, IBAN: НОМЕР_2 в AT ''ПУМБ'':
- 22 057 ( двадцять дві тисячі п'ятдесят сім) гривень 13 копійок - заборгованості за кредитним договором № 4274705 від 17 травня 2021 року;
- 3328 ( три тисячі триста двадцять вісім ) гривень - сплаченого позивачем судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Бережанським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Бережанського
районного суду Тернопільської області Данилів О.М.