Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/1877/26
Номер провадження 2-н/299/170/26
01.05.2026 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., розглянувши заяву Виноградівського виробничого управління житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та плату за абонентське обслуговування,-
ВУЖКГ звернулося у суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та плату за абонентське обслуговування.
Вивчивши подану заяву та долучені до неї докази суддя прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з положеннями п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з пунктом 9 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», питання наявності чи відсутності спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру заявленої матеріально-правової вимоги, її обґрунтованості та документів, доданих до заяви.
Водночас відповідно до пункту 10 зазначеної Постанови, норми ЦПК України не передбачають можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки судовий наказ може бути виданий лише за умови безспірності усієї заявленої вимоги в повному обсязі.
Як убачається з поданої заяви, заявник просить стягнути з боржника грошову суму, однак до заяви не додано жодного розрахунку заборгованості, що заявляється до стягнення. Зокрема, заявником не наведено структури заявленої суми, не визначено її складові, не зазначено періоди нарахування та порядок обчислення відповідних платежів.
Відсутність розрахунку заборгованості є істотним недоліком заяви, оскільки позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення розміру вимог, встановити їх відповідність поданим доказам, а також з'ясувати, чи є заявлені вимоги безспірними. Без надання такого розрахунку неможливо оцінити обґрунтованість заявленої до стягнення суми, що, у свою чергу, виключає можливість видачі судового наказу.
Суд також враховує, що в наказному провадженні не допускається усунення недоліків шляхом часткового задоволення заяви або самостійного визначення судом розміру заборгованості, оскільки це суперечить суті даного виду провадження та вимогам законодавства щодо безспірності заявлених вимог.
За таких обставин, враховуючи відсутність належних доказів на підтвердження розміру заявлених вимог, а також неможливість перевірки їх обґрунтованості та безспірності, суд дійшов висновку, що заява про видачу судового наказу не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами статті 165 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимоги статті 163 цього кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу серед іншого додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю, що у видачі судового наказу за заявою ВУЖКГ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 163, 165, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України суддя,
Відмовити Виноградівському виробничому управлінню житлово-комунального господарства до ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та плату за абонентське обслуговування.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч.4 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Дочинець С. І.