ЄУН 387/417/26
Номер провадження по справі 1-кп/387/140/26
про продовження строку тримання під вартою
29 квітня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області в
складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_3
захисника ( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши в закритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024100000001299 від 14.11.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, зареєстрованого та такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше притягувався до кримінальної відповідальності: 30.05.2018 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт строком 100 годин; покарання відбуте, судимість погашена; 31.10.2018 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком три місяці; покарання відбуте, судимість погашена, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153 КК України (у редакції Закону України №2227-VIII від 06.12.2017 зі змінами внесеними згідно із Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.4 ст.301 КК України (зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018) ч.5 ст.301 КК України (зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.1 ст.301-1 КК України,-
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 24 березня 2026 року з Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону надійшов обвинувальний акт зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024100000001299 від 14.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153 КК України ( у редакції Закону України №2227-VIII від 06.12.2017 зі змінами внесеними згідно із Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.4 ст.301 КК України (зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018) ч.5 ст.301 КК України (зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.1 ст.301-1 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку прокурора, ризики, які були підставою для обрання вказаного запобіжного заходу, продовжують існувати, так як обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Також обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити та не заперечував щодо визначення застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту, так як він коли його затримали від органів досудового розслідування не переховувався. Бажає перебувати під домашнім арештом у будинку його батьків в с.Олексіївка.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 також просила застосувати до її підзахисного домашній арешт.
Суд заслухавши клопотання прокурора та учасників кримінального провадження, доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні перебуває розгляд судової справи за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153 КК України ( у редакції Закону України №2227-VIII від 06.12.2017 зі змінами внесеними згідно із Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.4 ст.301 КК України ( зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018) ч.5 ст.301 КК України ( зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.1 ст.301-1 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, ряд інших обставин та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як встановлено ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 153 КК України (у редакції Закону України № 2227-VIII від 06.12.2017 зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018), ч. 4 ст. 301 КК України, ч. 5 ст. 301 КК України (зі змінами, внесеними згідно із Законом України № 2617-VIII від 22.11.2018), відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, тоді як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 301-1 КК України, є нетяжким злочином.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 16.03.2026 відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 травня 2026 року.
Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Кременчук Полтавської області, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , громадянин України та є таким, що не має судимості.
Суд зазначає, що є ризики впливу обвинуваченого на потерпілу, свідків, а також ризик його переховування від суду, оскільки суд не встановив міцних соціальних зв'язків за місцем проживання ОСОБА_5 .
Виходячи з положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини, встановив, що прокурором у судовому засіданні було доведено наявність обґрунтованих ризиків у кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, беручи до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , можливе покарання у разі визнання його винуватим, а також відсутність стійких соціальних зв'язків за місцем проживання (оскільки обвинувачений не має утриманців та не перебуває в шлюбі).
При цьому суд враховує, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 153 КК України, а також тяжких злочинів, передбачених ч. 4, 5 ст. 301 КК України, які пов'язані з посяганням на статеву свободу та статеву недоторканість особи, а також моральність у сфері обігу порнографічних предметів, у тому числі із використанням неповнолітніх. Тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, характер та спосіб їх вчинення, а також суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, об'єктивно свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризику переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, а також вчинення іншого кримінального правопорушення.
Окрім того, суд враховує, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення носять тривалий та системний характер, що вказує на підвищений ступінь суспільної небезпеки його поведінки, а відтак застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Наявність у провадженні обвинувачення за ч. 1 ст. 301-1 КК України, яка відноситься до нетяжких злочинів, не спростовує наведених висновків суду, оскільки оцінка ризиків здійснюється з урахуванням сукупності інкримінованих діянь та їх тяжкості.
Крім того суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 153 КК України (у редакції Закону України №2227-VIII від 06.12.2017 зі змінами внесеними згідно із Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.4 ст.301 КК України ( зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018) ч.5 ст.301 КК України (зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.1 ст.301-1 КК України, належить до категорії насильницьких злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, що відповідно до положень ч. 5 ст. 183 КПК України є підставою для невизначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З огляду на насильницький характер інкримінованого злочину, підвищену суспільну небезпеку діяння, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що застосування застави не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не усуне встановлені ризики.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 331 КПК України суд,
Клопотання прокурора задовольнити .
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153 КК України (у редакції Закону України №2227-VIII від 06.12.2017 зі змінами внесеними згідно із Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.4 ст.301 КК України ( зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018) ч.5 ст.301 КК України (зі змінами внесеними згідно Закону України №2617-VIII від 22.11.2018), ч.1 ст.301-1 КК України запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) до 18 години 00 хвилин 27 червня 2026 року без визначення застави.
Дату закінчення дії ухвали суду встановити до 18 години 00 хвилин 27 червня 2026 року.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст ухвали проголошено 04 травня 2026 року о 08 годині 30 хвилин.
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_6