ЄУН 387/1618/25
Номер провадження по справі 2/387/132/26
25 березня 2026 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І. П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 14.10.2025 надійшов позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 89 186, 78 грн за кредитним договором № Z39.203.76289 від 12.05.2017.
Свій позов ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" обґрунтовує тим, що 12.05.2017 Публічне акціонерне товариство "Ідея Банк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № Z39.203.76289. На підставі укладеного договору банк надав позичальнику грошові кошти на поточні потреби в розмірі 44 850,00 гривень, а позичальник зобов'язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами договору. 03.12.2020 між АТ "Ідея Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" укладено договір факторингу № 12/90, відповідно до умов якого ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" набуло права вимоги за кредитним договором № Z39.203.76289 від 12.05.2017. У зв'язку із зазначеним у відповідача виникла заборгованість у розмірі 89 186,78 грн, яку позивач просить стягнути, а також витрати на оплату судового збору та витрати на оплату професійної правничої допомоги.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, належним чином. Судом здійснювався виклик відповідача відповідно до ч. 11 ст.128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також шляхом направлення на зареєстровану адресу місця проживання відповідачки судової повістки з матеріалами справи. Поштове відправлення повернулося з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Процесуальні дії суду
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалою судді від 28.10.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалою судді від 25.03.2026 у справі постановлено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідач у встановлений судом строк, відзив до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред'являв, а тому враховуючи ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 20.10.2015 та додатку до свідоцтва встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Профіт Капітал" має право здійснювати фінансову компанію без отримання ліцензії та /або дозволів відповідно до законодавства: надання гарантій, надання поручительств, надання позик, факторинг, фінансовий лізинг, надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів, залучення фінансових активів юридичних осіб із зобов'язанням щодо наступного їх повернення.
Судом встановлено, що 12.05.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z39.203.76289.
Відповідно до умов кредитного договору № Z39.203.76289 від 12.05.2017 Банк надає позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 44850,00 грн, а позичальник зобов'язується одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з умовами цього Договору (п. п. 1.2. Договору).
Відповідно до п.п. 1.1.3 Договору, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 24 місяці.
Банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а так як відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, а тому станом на 03.12.2020 виникла заборгованість у розмірі 89186,78 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом - 39269,63 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками -18 110,08 грн, заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту 31 807,07 грн.
Факт отримання та користування кредитними коштами відповідачкою підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01.01.2000 по03.12.2020.
Між Акціонерним товариством "Ідея Банк" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" був укладений Договір факторингу №12/90 від 03.12.2020, відповідно до умов якого АТ "Ідея Банк" передав (відступив), а ТОВ "ФК "Профіт Капітал" прийняв права вимоги до за Кредитним договором № Z39.203.76289 від 12.05.2017.
За таких обставин, до ТОВ "ФК "Профіт Капітал" починаючи з 03.12.2020 відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право за Договором № Z39.203.76289 від 12.05.2017, що укладено між АТ "Ідея Банк" та відповідачем.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Статтею 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і далі в редакції, яка була чинною станом на час укладення спірного кредитного договору 26.12.2019) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.
Судом встановлено, що 12.05.2017 між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z39.203.76289.
Відповідно до умов зазначеного договору Банк надає позичальнику кредит у сумі 44 850,00 грн на поточні потреби, а позичальник зобов'язується отримати кредит та повернути його разом із процентами та іншими платежами, передбаченими умовами договору (п. 1.2 договору).
Згідно з п. 1.1.3 договору кредит надається в день його підписання строком на 24 місяці.
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі шляхом надання кредитних коштів відповідачу, однак останній належним чином зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів не виконував, у зв'язку з чим станом на 03.12.2020 утворилася заборгованість у розмірі 89 186,78 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 39 269,63 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 18 110,08 грн; заборгованості за обслуговування кредиту - 31 807,07 гривень.
Факт отримання та користування кредитними коштами підтверджується випискою по особовому рахунку за період з 01.01.2017 по 03.12.2020.
03.12.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 12/90, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги за кредитним договором № Z39.203.76289 від 12.05.2017.
Таким чином, з 03.12.2020 до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» перейшли права вимоги за вказаним кредитним договором.
Відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, які є обов'язковими для укладення договору, у тому числі за ведення рахунків та інші супутні послуги.
При цьому у разі, якщо витрати на такі послуги не включені до загальної вартості кредиту, споживач не зобов'язаний їх сплачувати.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Суд також враховує положення ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до яких споживач має право отримувати від кредитодавця інформацію щодо стану заборгованості та інших умов кредиту, зокрема безоплатно не частіше одного разу на місяць.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом, і визнання його недійсним судом не вимагається.
Згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначено, що умова договору про споживчий кредит щодо платності інформації про стан заборгованості, яка надається споживачу не частіше одного разу на місяць, є нікчемною.
Суд звертає увагу, що відступлення права вимоги є правочином, на підставі якого первісний кредитор передає новому кредитору належні йому права вимоги.
Для задоволення позову позивач повинен довести: наявність кредитних правовідносин; факт укладення договору факторингу; перехід права вимоги; факт отримання та неповернення кредитних коштів.
Судом встановлено, що між первісним кредитором та відповідачем існували кредитні правовідносини, кредитні кошти були фактично отримані, а право вимоги за кредитним договором правомірно перейшло до позивача на підставі договору факторингу та відповідного реєстру боржників.
Відсутність повідомлення боржника про відступлення права вимоги відповідно до ст. 516 ЦК України не впливає на дійсність переходу права вимоги та не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Разом із тим, суд встановив, що умовами кредитного договору передбачено щомісячну плату за обслуговування кредиту (п. 1.12 договору).
При цьому матеріали справи не містять доказів фактичного надання відповідачу конкретних послуг у межах «обслуговування кредиту», а також не визначено зміст таких послуг.
Розмір зазначеної плати є значним та навіть перевищує розмір процентів за користування кредитом, що свідчить про порушення принципу справедливості та балансу договірних прав сторін.
За відсутності доказів фактичного надання відповідних послуг та з урахуванням положень Закону України «Про споживче кредитування», суд доходить висновку, що умова договору щодо обов'язкової сплати плати за обслуговування кредиту є нікчемною та не створює для відповідача юридичного обов'язку її сплачувати.
Таким чином, обґрунтованими є вимоги позивача в частині стягнення: 39 269,63 грн - основного боргу; 18 110,08 грн - нарахованих відсотків.
Загальний розмір обґрунтованої заборгованості становить 57 379,71 гривень.
У частині стягнення заборгованості за обслуговування кредиту позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Що стосується витрат на професійну правову допомогу адвоката.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази, а саме: договір про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024 укладений між ТОВ "Фінансова Компанія" Профіт Капітал" та Адвокатським об'єднанням "Правовий курс"; Додаткова Угода №11 до договору про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024; акт №1 прийому-передачі реєстру боржників від 21.1.12024 за договором про надання правової допомоги №02-24 від 01.07.2024; акт №1 прийому-передачі правової допомоги від 12.12.2024; копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6416 від 23.05.2019; копія посвідчення адвоката від 23.05.2019.
Отже, суд враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, доходить до висновку, що у зв'язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу.
Зважаючи на зазначене суд вважає за необхідне визначити достатнім судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 4000 гривень.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати за сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 11, 207, 256, 258-259, 261, 267, 526, 549, 629, 634 ,638, 1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, керуючись ст. ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280-283, 354-355 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Профіт Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" заборгованість за договором №Z39.203.76289 від 12.05.2017 в розмірі 57 379 ( п'ятдесят сім тисяч триста сімдесят дев'ять гривень) 71 копійку.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 1 948 (тисячу дев'ятсот сорок вісім) гривень 11 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) гривні 46 копійок.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Профіт Капітал" ( 04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082, реквізити ІВАN № НОМЕР_1 у АТ "Універсал Банк", код банку 322001);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.