Справа № 386/700/26
Провадження № 3/386/119/26
04 травня 2026 року селище Голованівськ
Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області
Гарбуз О. С.
розглянувши (відповідно закріпленому статтею 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) порядку) у відкритому судовому засіданні у залі суду справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
- до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,
встановив:
27.04.2026 до суду з Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області надійшов протокол серії ВАД №482411 від 06.04.2026 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 , який обвинувачується в тому, що 06.04.2026 о 18 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме ображав образливими словами та наніс два удари долонею по щоці в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
30.04.2026 розгляд справи було відкладено у зв'язку з неможливістю направлення судового виклику ОСОБА_1 через припинення відправлення судової кореспонденції в суді згідно акту №1 від 20.04.2026.
В судове засідання 04.05.2026 ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується телефонограмою від 30.04.2026, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
У відповідності до ч. 2 ст. 268 КУпАП, суд розглядає справу у відсутність ОСОБА_1 , який належним чином сповіщений про розгляд справи та від якого не надійшло клопотань про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, з наступних підстав.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі вчинення відносно малолітньої чи неповнолітньої особи насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Отже, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, може бути особа, яка повинна перебувати у сімейних або близьких стосунках із потерпілим, проживати спільно або бути у кровному спорідненні, тобто батьки, діти, дружина, співмешканка, брати, сестри.
Об'єктом правопорушення, пов'язаного з насильством у сім'ї (домашнім насильством), є суспільні відносини, що забезпечують безпеку життя, здоров'я, честі, гідності, а також фізичну та психічну недоторканність особи в межах сімейно-побутових відносин.
До протоколу про адміністративне правопорушення Голованівським РВП ГУНП в Кіровоградській області долучено:
- копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 06.04.2026 (а.с. 3);
- копію письмового пояснення ОСОБА_2 (без дати), яка пояснює обставини протиправних дій проти неї ОСОБА_1 (а.с. 4).
Відповідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 256 ЦПК України визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України (остаточне рішення від 17.06.2011р.) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів.
У своєму рішенні від 10.02.1995р., у справі Алене де Рібермон проти Франції Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
У справах Малофєєва проти Росії (Malofeyevav.Russia, рішення від 30.05.2013р.) та Карелін проти Росії (Karelinv.Russia, рішення від 20.09.2016р.) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції Україні законів України.
З огляду на викладене, виходячи з аналізу вказаного вище законодавства, при складанні протоколу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , вказана норма матеріального права застосована не була, оскільки не було конкретизовано, якого саме характеру дії ОСОБА_1 , оцінюються зі сторони обвинувачення, як такі, що вчиненні по відношенню до неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що прямо суперечить принципу правової визначеності закріпленому у рішеннях ЄСПЛ (п. 31 по справі «Ракевич проти Росії» та п. 109 по справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови»), згідно якого «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
В даному випадку в протоколі про адміністративне правопорушення не визначено яку саме шкоду спричинено ОСОБА_1 малолітній особі, не можливо чітко, без власної інтерпретації зрозуміти, до яких наслідків призвели дії ОСОБА_1 в присутності малолітньої особи, тобто неможливо зрозуміти суть адміністративного правопорушення.
Як встановлено з дослідженого протоколу та доданих до нього документів, ОСОБА_1 ставиться в провину вчинення домашнього насильства щодо своєї сестри ОСОБА_2 в присутності малілітньої ОСОБА_3 , тоді як підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_1 , органом поліції не надано.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
За таких обставин, суд не вбачає безумовних та переконливих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що позбавляє можливості дійти висновку про наявність складу правопорушення.
Викладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 221, 245-246, п. 1 ч. 1 ст. 247, 248-249, 251-252, 279-280, 283-285 КУпАП, суддя -
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Гарбуз О. С.