Справа № 344/8329/26
Провадження № 2/344/5249/26
про залишення позовної заяви без руху
04 травня 2026 року місто Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Мелещенко Л.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо Бетон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
30 квітня 2026 року представник позивача 1 ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , позивача 2 ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - адвокат Снігур Галина Михайлівна звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 96, відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо Бетон», місцезнаходження: 76005 м. Івано-Франківськ, вул. Симона Петлюри, 10, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 405042,53 гривень.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2026 року дану цивільну справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В.
Суддя, розглянувши матеріали позовної заяви, виходить з наступного.
Нормами статей 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимоги майнового характеру у розмірі 405042,53 гривень.
Згідно частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Згідно положень підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1331,20 гривень, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 16640,00 гривень.
Відповідно за пред'явлення даної позовної заяви позивачем слід сплатити судовий збір у розмірі 4050,43 гривень.
Позивачі у вимогах позовної заяви просять звільнити від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі підпунктів а, г пункту 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Дослідивши дане клопотання позивача, суддя вважає, що його необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Стаття 136 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Як вказано у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відтак, статтею 8 Закону України Про судовий збір встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 133, 136 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 136 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За відсутності першорядної підстави для звільнення від сплати судового збору, другорядні підстави (те, що позивач 1 є військовослужбовцем та позивачі є членами багатодітної сім'ї) не можуть братися до уваги.
З урахуванням вимог статті 136 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у статті 8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 136 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Позивачами надано банківську виписку з Акціонерного товариства «Ощадбанк» про наявність рахунку у ОСОБА_1 про доступну суму у розмірі 219,39 гривень.
Проте з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачі не надають належних, допустимих та достовірних доказів про свій майновий стан, враховуючи те, що позов пред'явлено як ОСОБА_3 , так і ОСОБА_2 , зокрема, таких як довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо (щодо кожного з позивачів).
За таких обставин суддя не вбачає підстав для звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої-другої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом надання документа про підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Керуючись ст.ст. 133, 136, 175, 177, 185, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за пред'явлення позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо Бетон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - відмовити у повному обсязі.
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гардіан», Товариства з обмеженою відповідальністю «Благо Бетон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без руху, надавши позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мелещенко Л.В.