Справа № 344/4558/25
Провадження № 2/344/471/26
(З А О Ч Н Е)
04 травня 2026 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у загальному розмірі 108748,50 гривень.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 100559331.
16.07.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» та позивачем укладено договір факторингу №16072024, у відповідності до умов якого право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 16.07.2024, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до Реєстру Боржників від 16.07.2024 до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у загальному розмірі 22841,60 гривень, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14043,00 гривень;
- сума заборгованості за відсотками у розмірі 7741,60 гривень;
- сума заборгованості за комісією у розмірі 1057,00 гривень.
15.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13658-01/2022.
13.01.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та позивачем укладено договір факторингу №13012023, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 13.01.2023, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до реєстру боржників від 13.01.2023 до договору факторингу №13012023 від 13.01.2023, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 13658-01/2022 у загальному розмірі 33250,00 гривень, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15000,00 гривень;
- сума заборгованості за відсотками у розмірі 20250,00 гривень.
07 лютого 2022 року відповідач уклала із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір позики № 74851872.
14 червня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та позивачем укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
Відповідно до реєстру боржників № 11 до договору факторингу №14/06/21від 14 червня 2021 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги до відповідача у загальному розмірі 29786,90 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 18000,00 гривень, сума заборгованості за відсотками у розмірі 11786,90 гривень, сума заборгованості за пенею у розмірі 0,00 гривень.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
15.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №0954003089.
24.11.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу №24/11-22, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.11.2022, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до реєстру боржників від 24.11.2022 до договору факторингу №24/11-22 від 24.11.2022, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №0954003089 у загальному розмірі 20870,00 гривень, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000,00 гривень;
- сума заборгованості за відсотками у розмірі 16870,00 гривень.
- сума заборгованості за пенею у розмірі 0,00 гривень.
За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за укладеними кредитними договорами у загальному розмірі 108748,50 гривень та судові витрати по справі (а.с. 1-8).
Процесуальні дії у справі.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2025 року дану цивільну справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 90-91).
Ухвалою суду від 17 березня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (а.с. 92-93).
Ухвалою суду від 29 січня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 138).
Пояснення учасників справи у судовому засіданні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, зокрема, відповідач викликалася через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також жодних інших заяв та клопотань від відповідача не надійшло.
Учасники справи у судове засідання, призначене на 30 квітня 2026 року, не з'явилися, тому суд, з дотриманням положень статті 259 Цивільного процесуального кодексу України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше десяти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.
Оскільки відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, проте не з'явилася у судове засідання без поважних причин та не повідомила про причини свої неявки, відзиву не подала, а представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі статей 280-282 Цивільного процесуального кодексу України ухвалив про заочний розгляд справи, про що 04 травня 2026 року прийнята відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
11.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН», Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , Позичальником, укладено договір про споживчий кредит № 100559331, за умовами якого сума кредиту становить 15100,00 гривень строком на 30 днів (а.с. 9-14).
Згідно платіжного доручення № 38020655 від 13.01.2022 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» перераховано на платіжну картку 535528хххххх7498 ОСОБА_1 кошти у розмірі 15100,00 гривень (а.с. 15)
16.07.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН», Клієнтом, укладено договір факторингу №16072024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про споживчий кредит № 100559331 від 11.01.2022 перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (а.с. 17-19).
Відповідно до реєстру боржників від 16.07.2024 до договору факторингу №16072024 від 16.07.2024, позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 100559331 від 11.01.2022 у загальному розмірі 22841,60 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14043,00 гривень; сума заборгованості за відсотками у розмірі 7741,60 гривень; сума заборгованості за комісією у розмірі 1057,00 гривень (а.с. 20).
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, складеної ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН", відповідачем за договором № 100559331 від 11.01.2022 отримано кошти у розмірі 15100,00 гривень та здійснено часткове погашення заборгованості (а.с. 21).
ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" була видана ліцензія з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (а.с. 23).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" зареєстровано як юридична особа (а.с. 24-26).
Статут ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" затверджений загальними зборами Учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН", протокол № 28 від 26.12.2022 (а.с. 27-28).
15.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», Товариством, та ОСОБА_1 , Клієнтом, укладено договір про надання фінансового кредиту № 13658-01/2022, за умовами якого Товариство надає Клієнту фінансовий кредит у розмірі 15000,00 гривень строком на 30 днів (а.с. 29-32).
13.01.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ», Клієнтом, укладено договір факторингу №13012023 (а.с.33-36).
Відповідно до реєстру боржників від 13.01.2023 до договору факторингу №13012023 від 13.01.2023, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 13658-01/2022 у загальному розмірі 33250,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками у розмірі 20250,00 гривень (а.с. 37).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 13658-01/2022 від 15.01.2022 вбачається, що заборгованість становить 33250,00 гривень (а.с. 38-40).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа (а.с. 42-43).
Статут ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» затверджено рішенням одноосібного учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» № 5 від 29.05.2019 (а.с. 44-45).
07 лютого 2022 року ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» уклали договір позики (ануїтет) № 74851872, згідно умов якого сума позики 18000,00 гривень, строк позики 64 днів, процентна ставка 1,6 % (фіксована) (а.с. 46-48).
14 червня 2021 року між ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Клієнтом, укладено договір факторингу №14/06/21 (а.с. 49-50).
28 липня 2021 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Клієнтом, укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу №14/06/2114 від 14 червня 2021 року (а.с. 51).
27 жовтня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, укладена додаткова угода № 12 до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 52).
27 жовтня 2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», Клієнтом, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, складений Акт прийому-передачі Реєстру Боржників № 11 від 27 жовтня 2023 року за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року (а.с. 53).
Відповідно до реєстру боржників № 11 до договору факторингу №14/06/21від 14 червня 2021 року, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 74851872 у загальному розмірі 29786,90 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 18000,00 гривень, сума заборгованості за відсотками у розмірі 11786,90 гривень, сума заборгованості за пенею у розмірі 0,00 гривень (а.с. 54).
З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 74851872 від 07.02.2022 вбачається, що заборгованість становить 29786,90 гривень, з яких сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 18000,00 гривень, сума заборгованості за відсотками у розмірі 11786,90 гривень (а.с. 55).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа (а.с. 56-57).
Статут ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» затверджено загальними зборами учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», протокол №28/02 від 28.02.2019 (а.с. 59-60).
15.01.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір позики №0954003089, за умовами якого загальна сума кредиту 4000,00 гривень, строк користування кредитом 12 місяців, номінальна відсоткова ставка 1,75 % за один день користування кредитом (а.с. 61-66).
ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» ідентифіковано клієнта ОСОБА_1 (а.с. 67).
Згідно квитанції за сплату № 1314479686 від 15.01.2022 ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» сплачено кошти у розмірі 4000,00 гривень на платіжну картку ОСОБА_1
24.11.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», Фактором, та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС», Клієнтом, укладено договір факторингу №24/11-22 (а.с. 69-71).
24.11.2022 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» складено акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №24/11-22 від 24.11.2022 (а.с. 72).
Відповідно до Реєстру Боржників від 24.11.2022 до договору факторингу №24/11-22 від 24.11.2022, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за договором позики №0954003089 від 15.01.2022 у загальному розмірі 20870,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками у розмірі 16870,00 гривень; сума заборгованості за пенею у розмірі 0,00 гривень (а.с. 73).
Згідно розрахунку заборгованості за договором №0954003089 від 15.01.2022 заборгованість становить 20870,00 гривень (а.с. 74-75).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа (а.с. 76-77).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНФІНАНС» отримало ліцензію з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (а.с. 78).
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» зареєстровано як юридична особа (а.с. 79).
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України видала ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с. 80).
Розпорядженням № 691 від 23 березня 2017 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, видало ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) (а.с.81).
Статут ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» затверджено загальними зборами ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», рішення Учасника від 18 жовтня 2023 року (а.с. 82-84).
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду
за результатами розгляду справи.
Відповідно до частини першої статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частинами першою-другою статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, як зазначено у частині першій статті 627 Цивільного кодексу України.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 628 Цивільного кодексу України).
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що договори факторингу, за якими відступлено право вимоги до відповідача, були укладені відповідно до вимог закону, містять всі істотні умови. Доказів визнання вказаних договорів недійсним, неукладеними чи їх розірвання до матеріалів справи не надано.
Правонаступником прав та обов'язків за кредитними договорами № 100559331 від 11.01.2022, №0954003089 від 15.01.2022, № 13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022. укладеними з відповідачем, є позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ».
Отже, позивач набув право вимоги за вказаними кредитними договорами.
Відповідно до частини першої-другої статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 Цивільного кодексу України).
Згідно частини першої, другої, четвертої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з ним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитні договори № 100559331 від 11.01.2022, №0954003089 від 15.01.2022, № 13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022 укладені у спосіб, визначений чинним законодавством України, з повним дотриманням вимог щодо укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Оскільки вказані договори укладені на сайті позикодавця, відповідач підписала договори одноразовим ідентифікатором, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такі договори не були би укладені.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення договорів № 100559331 від 11.01.2022, №0954003089 від 15.01.2022, № 13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022.
Відповідач не оспорювала дані договори у судовому порядку.
За змістом частини четвертої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).
У частині другій статті 78 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 Цивільного процесуального кодексу України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (статті 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не було надано первинних документів, які б засвідчили, що позикодавцями ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договорами № 13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами № 13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Тобто позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Вказані розрахунки заборгованості за договорами № 13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022 не містять відомостей, які б дозволили суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит, та правильність нарахування відсотків за користування кредитними коштами (розмір відсотків та період їх нарахування, суми внесені боржником в рахунок виконання кредитних зобов'язань).
У той же час розрахунок заборгованості є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку).
Такий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 №6-16цс15.
Будь-яких інших доказів щодо підтвердження заборгованості відповідача за укладеними кредитними договорами № 13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022 позивачем суду не надано.
При цьому, як вже було зазначено, позивач самостійно скористався наданими процесуальними правами, подавши клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №753/8671/21, від 18 вересня 2023року у справі № 582/18/21).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17).
За обставин недоведення позивачем розміру заборгованості за договорами №13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо заборгованості за кредитними договорами № 100559331 від 11.01.2022, №0954003089 від 15.01.2022, то суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається надання відповідачу за договором № 100559331 від 11.01.2022 коштів у розмірі 15100,00 гривень та часткову сплату заборгованості у розмірі 1057,00 гривень, тому вимоги про стягнення суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14043,00 гривень підлягають задоволенню.
З договором №0954003089 від 15.01.2022 відповідач отримала кошти у розмірі 4000,00 гривень, доказів про сплату даної суми відповідачем не надано, тому суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідача заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 4000,00 гривень.
Вирішуючи вимоги позовної заяви про стягнення заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги за кредитними договорами № 100559331 від 11.01.2022, №0954003089 від 15.01.2022, то суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 Цивільного кодексу України).
Частиною четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
За розрахунком заборгованості за договором про споживчий кредит №100559331 від 11.01.2022 вбачається, що заборгованість за відсотками складає 7741,60 гривень, а за договором позики №0954003089 від 15.01.2022 - 16870,00 гривень.
Розмір процентів за вказаними договорами позивачем визначено за ставкою, погодженою сторонами кредитного договору, в межах узгодженого сторонами договору строку кредитування.
Отже, сума відсотків, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за договором про споживчий кредит №100559331 від 11.01.2022 становить 7741,60 гривень, за договором позики №0954003089 від 15.01.2022 - 16870,00 гривень.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача комісії за договором про споживчий кредит №100559331 від 11.01.2022, то суд зважає на таке.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні, зокрема, загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
У пункті 1.5.1. договору про споживчий кредит №100559331 від 11.01.2022 зазначено, що комісія за надання кредиту: 1057,00 гривень, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово
Відтак, комісія пов'язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу.
Вказана сума комісії у розмірі 1057,00 гривень за надання послуги, а саме: пов'язана з наданням кредиту, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
З огляду на вищевикладене, суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши такі на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами №13658-01/2022 від 15.01.2022, № 74851872 від 07.02.2022 та про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 100559331 від 11.01.2022 у загальному розмірі 22841,60 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14043,00 гривень; сума заборгованості за відсотками у розмірі 7741,60 гривень; сума заборгованості за комісією у розмірі 1057,00 гривень; за договором позики №0954003089 від 15.01.2022 у загальному розмірі 20870,00 гривень, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000,00 гривень; сума заборгованості за відсотками у розмірі 16870,00 гривень, усього у загальному розмірі 43711,60 гривень.
Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із вищевикладеного, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з платіжної інструкції № 98306 від 18 лютого 2025 року, позивачем сплачено судовий збір за позовом у розмірі 3028,00 гривень (а.с. 88).
Позовні вимоги задоволені частково на 40,20 %, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто судовий збір у розмірі 1217,26 гривень.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 511-512, 526, 610-612, 625, 1048, 1054, 1077-1082 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст.12,13,19,81, 141, 263-265, 267, 273, 280-284, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість:
- за кредитним договором № 100559331 від 11.01.2022 у загальному розмірі 22841,60 гривень (двадцять дві тисячі вісімсот сорок одна гривня шістдесят копійок), з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 14043,00 гривень (чотирнадцять тисяч сорок три гривні нуль копійок); сума заборгованості за відсотками у розмірі 7741,60 гривень (сім тисяч сімсот сорок одна гривня шістдесят копійок); сума заборгованості за комісією у розмірі 1057,00 гривень (одна тисяча п'ятдесят сім гривень нуль копійок);
- за договором позики №0954003089 від 15.01.2022 у загальному розмірі 20870,00 гривень (двадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень нуль копійок), з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень нуль копійок); сума заборгованості за відсотками у розмірі 16870,00 гривень (шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят гривень нуль копійок),
усього у загальному розмірі 43711,60 гривень (сорок три тисячі сімсот одинадцять гривень шістдесят копійок).
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, судовий збір у розмірі 1217,26 гривень (одна тисяча двісті сімнадцять гривень двадцять шість копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 04 травня 2026 року.
Суддя Мелещенко Л.В.