Ухвала від 24.04.2026 по справі 344/7366/26

Справа № 344/7366/26

Провадження № 1-кс/344/3058/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12025090000000589 від 08.09.2025,-

ВСТАНОВИЛА:

Заявник звернувся до слідчого судді із клопотання, у якому просить скасувати арешт в частині заборони права користування автомобілем марки Ford F 150, р.н. НОМЕР_1 . В обґрунтування зокрема зазначено, що арешт на вказаний автомобіль було накладено з метою забезпечення проведення інженерно-транспортних експертиз. Ві такі на даний час вже є проведеними.

Заявник в судовому засіданні клопотання підтримав.

Слідчий заперечив проти клопотання через передчасність. Вказав, що досудове розслідування триває, зокрема 16.04.2026 скеровано для виконання постанову про призначення інженерно-транспортної експертизу.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя, дійшла наступного висновку :

Відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025090000000589 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

08 вересня 2025 року під час огляду місця події було, зокрема вилучено автомобіль марки Ford f150, реєстраційний номер НОМЕР_2 , користувачем якого був ОСОБА_3 .

Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 08.09.2025 автомобіль марки Ford f150, реєстраційний номер НОМЕР_2 та скутер марки Yamaha, номер рами НОМЕР_3 , які 08 вересня 2025 року вилучені під час огляду місця події визнано речовим доказом по кримінальному провадженню № 12025090000000589 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль марки Ford f150, реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_5 .

Ухвалою слідчого судді від 09.05.2025 за №344/16016/25, накладено арешт на такий автомобіль з метою збереження речового доказу.

Згідно ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 100 КПК України передбачено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.ст. 171-174 цього Кодексу.

Правовою підставою для накладення арешту на зазначене майно було збереження речового доказу.

Оцінюючи доводи заявника щодо доцільності часткового скасування арешту майна, враховується час з моменту вилучення транспортного засобу, що з огляду на обставини кримінального провадження, обсягу слідчих та процесуальних дій у провадженні, в тому числі експертних досліджень, специфіку саме даного кримінального провадження, яке розпочато за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КПК України, в результаті неповнолітній водій мопеда помер на місці.

У рішеннях Європейського суду з прав людини Суд неодноразово доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та «East West Alliance Limited», п. 188). При цьому, має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov).

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання виходить з того, що втручання у право власності повинно не лише бути законним і переслідувати за фактами та у принципі «законну мету» «відповідно до загальних інтересів», але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державою, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичної особи. Ця вимога виражена у понятті «справедливий баланс», який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

Подія яка розслідується, свідчить про те, що на даний час і на даному етапі досудового розслідування таке втручання у право власності особи є справедливим, правомірним та пропорційним.

Водночас, автомобіль марки Ford F 150, р.н. НОМЕР_1 , визнано речовим доказом і такий речовий доказ повинен бути збережений у належному стані, враховуючи специфіку даного кримінального провадження, де встановлюються факти та обставини кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, не можна прийняти до уваги посилання заявника про те, що відпала потреба у застосуванні арешту вказаного автомобіля в частині заборони користування, оскільки досудове розслідування триває, проводиться інженерно-транспортна експертиза, арешт застосований з метою збереження речового доказу у незмінному стані, виправдовує такий ступінь втручання у права власника.

Слідчий суддя враховує, що арешт майна застосовано саме з метою забезпечення збереження речових доказів, а користування ним може призвести до його пошкодження, приховування.

Зважаючи, що заявником не доведено, що в подальшому застосуванні арешту автомобіля марки Ford F 150, р.н. НОМЕР_1 відпала потреба, при цьому слідчим зазначено, що ще не всі необхідні слідчі дії проведено з таким транспортним засобом, досудове розслідування триває, відтак є необхідність збереження його у незмінному стані, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання про часткове скасування арешту вказаного автомобіля є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

У клопотанні ОСОБА_3 про скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12025090000000589 від 08.09.2025- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти такої можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя

Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1

Попередній документ
136228569
Наступний документ
136228571
Інформація про рішення:
№ рішення: 136228570
№ справи: 344/7366/26
Дата рішення: 24.04.2026
Дата публікації: 06.05.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (22.04.2026)
Дата надходження: 16.04.2026
Предмет позову: -
Розклад засідань:
20.04.2026 13:00 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
22.04.2026 09:50 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
24.04.2026 09:45 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
КІНДРАТИШИН ЛЕСЯ РОМАНІВНА
суддя-доповідач:
КІНДРАТИШИН ЛЕСЯ РОМАНІВНА