Справа№ 151/313/26
Провадження № 2/151/380/26
про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2026 року селище Чечельник
Суддя Чечельницького районного суду Вінницької області Токарчук Л. Г. отримавши позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Чечельницької селищної ради до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агро-Інвест", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,
Керівник Гайсинської окружної прокуратури звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено обставини, які вказують на те, що заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно пункту 3 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
За змістом ч.1 ст.190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Предметом позову у вказаній цивільній справі є зокрема вимога про витребування земельної ділянки, в розумінні змісту вищенаведених приписів законодавства є майновою вимогою, відтак судовий збір має бути сплачено за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.
На підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжні інструкції 3005 від 23.12.2025 про сплату судового збору у розмірі 3328 гривень та № 749 від 08.04.2026 про сплату судового збору у розмірі 3328 гривень.
Натомість, звертаючись до суду зокрема із позовною вимогою про витребування земельної ділянки, яка є майновою, в позовній заяві не зазначено ціну позову з посиланням на докази дійсної вартості спірної земельної ділянки, визначеної згідно експертної грошової оцінки у відповідності до приписів Закону України "Про оцінку земель".
Розрахунок судового збору, який сплачено позивачем здійснено за вимогу майнового характеру виходячи із нормативно грошової оцінки згідно витягу №НВ-9953888882026, відповідно до якого вартість земельної ділянки з кадастровим номером 0525081300:03:000:0499, площею 2,0000 га становить 67614,15 грн.
Суд звертає увагу на те, що витяг на який посилається позивач до позовної заяви не додано.
Крім того, витяг № НВ-9953888882026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, кадастровий номер земельної ділянки 0525081300:03:000:0499, який слугував підставою для визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті, не є належним доказом вартості майна на час розгляду справи, з огляду на наступне.
Згідно ст. 5 Закону України ''Про оцінку земель'', грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Суд зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України ''Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні'', а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України ''Про оцінку земель'', для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 ''Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності'' під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.
У п.16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" роз'яснено, що розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначено, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Суд зазначає, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
Суд зазначає, що експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб'єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України ''Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні'', а також інших нормативно-правових актів. За результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Отже, зважаючи на пункт 2 частини першої статті 176 ЦПК України та норми Закону України ''Про оцінку земель'', для визначення вартості об'єкта, тобто ціни позову, необхідно виходити із експертної грошової оцінки спірного майна.
Статтею 3 Закону України ''Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні'' визначено, що незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності.
Документом, який підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору, є звіт про оцінку майна (ст.12 вказаного Закону). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Суд роз'яснює, що дійсну ціну позову можливо встановити шляхом звернення позивача до відповідних експертних та інших установ для визначення оцінки майна, після чого можливо встановити дійсну ціну позову і сплатити відповідний розмір судового збору.
Оскільки позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору, станом саме на час звернення до суду з позовними вимогами, суд позбавлений можливості визначити ціну позову.
Тобто, позивачу належить визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній вартості спірного майна (експертної грошової оцінки) та сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру відповідно до дійсної вартості спірного майна та на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, надати суду грошову оцінку майна на момент звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин заяву слід залишити без руху із наданням строку для виправлення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Чечельницької селищної ради до ОСОБА_1 та товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське виробниче підприємство "Агро-Інвест"", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів : Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що в разі невиконання ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута, що не є перешкодою для повторного звернення до суду після усунення обставин, які стали підставою для її повернення.
Ухвала оскарженню не підлягає .
Суддя Людмила ТОКАРЧУК