"04" травня 2026 р.
Справа 150/82/26
Провадження по справі №2/150/148/26
(ЗАОЧНЕ)
04 травня 2026 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,
при секретарі Савковій С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позивач мотивував свої вимоги тим, що 12.12.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №1952989. Даний договір укладено шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України«Про електроннукомерцію». Відповідно до договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти в сумі 12000,00 грн, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
Відповідно до розділу 2 Договору, строк кредитування 360 днів, процентна ставка (базова) 1% на день.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов'язання за кредитним договором виконало,надало позичальникугрошові кошти шляхом їх перерахування накарту позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
Відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
30.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до умов якого ТОВ 2сЕЛФІ КРЕДИТ» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги первісного кредитора, в тому числі і до відповідача за вищевказаним договором.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №01.02-18/25, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №1952989 станом на дату відступлення склала 42000,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 12000,00 грн., заборгованість по відсотках - 24000,00 грн., пеня - 6000,00 грн. Оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, розмір заборгованості станом на дату подання позовної заяви залишився незмінним. У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та непогашенням заборгованості за договором позики позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 42000,00 грн., а також судові витрати 2662,40 грн судового збору.
Позивач в судове засідання не з'явився, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України клопоче про розгляд справи у його відсутність, вимоги, викладені в позові, підтримує та просить їх задоволити.
Відповідачу за зареєстрованим місцем проживання було надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі та судову повістку.
Однак, на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням №R068055928537.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Вдруге відповідача повідомлено про трозгляд справи шляхом скерування повістки та шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України.
Однак, на адресу суду повернувся конверт із відміткою на довідці Укрпошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується рекомендованим повідомленням №R067105510931.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи згідно з положеннями частин 7 та 8 статті 128 ЦПК України, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації ним права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно ухвали Чернівецького районного суду Вінницької області від 03.05.2026 постановлено про проведення заочного розгляду даної справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 грудня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту №1952989.
Згідно п.1.1 на умовах встановлених договором товариство надає споживачу коошти у кредит в національній валюті України - гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати обов'язки передбачені договором.
Відповідно до Договору, сума кредиту становить 12000 грн., строк позики 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1%, дата надання кредиту 12 грудня 2024 року або 13 грудня 2024 року, орієнтовна гальна вартість кредиту складає за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 55200,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 54480, 00 грн.
Даний договір та додаток до нього у виді Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит із зазначенням персональних даних та рахунку для перерахування кредитних коштів підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е916 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання умов договору, 12.12.2024 було здійснено переказ коштів в сумі 12000,00 грн.; відправник ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», картка отримувача № НОМЕР_1 , банк - еквайр - АТ «ПУМБ», що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» №20250701 - 1766 від 01.07.2025.
30.06.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено договір факторингу №01.02-18/25, відповідно до умов якого ТОВ 2сЕЛФІ КРЕДИТ» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги первісного кредитора, в тому числі і до відповідача за вищевказаним договором.
Згідно з п. 3.1.3 договору факторингу право вимоги переходить до ТОВ «Свеа Фінанс» з моменту підписання договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за договором позики. Разом з правами вимоги фактору переходять всі інші пов'язані права в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав за договором.
Між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ «Свеа Фінанс» було підписано реєстр боржників до договору факторингу №01.02-18/25, згідно з яким ТОВ «Свеа Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №1952989 від 12.12.2025 на суму 42000,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 12000,00 грн., заборгованість по відсотках - 24000,00 грн., пеня - 6000,00 грн. Оскільки новий кредитор жодних додаткових нарахувань не здійснював, розмір заборгованості станом на дату подання позовної заяви залишився незмінним.
01.07.2025 ТОВ «Свеа Фінанс» здійснило оплату за договором факторингу, що стверджується відповідною платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №10109 від 01.07.2025.
Заборгованість ОСОБА_1 підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ».
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі, а недодержання письмової форми має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частинами 1, 2 статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України встановлено, що Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 2 ст.1054 та частини 2 ст.1050 Цивільного Кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
За змістом ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зав'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договорів кредиту та позики, укладених між сторонами, оскільки, Кредитор внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договору, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача заборговану суму відповідно до кредитного договору.
Щодо стягнення пені у розмірі 6000 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6000 грн. пені, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.
При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Відповідно до ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 03.12.2025, №4695-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривні 00 копійок.
Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення юридичної особи до суду із позовною заявою майнового характеру становить не менше 3328 гривень та не більше 1164800 гривень.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду -судового збору в розмірі 2662 гривні 40 копійок, про що свідчить платіжна інструкція кредитового переказу коштів №761 від 30.01.2026, оскільки, позовну заяву подано ТОВ «СВЕА ФІНАНС» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому позивачем сплачено судовий збір у відповідності до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті ; Закону України «Про судовий збір» (1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімумум для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та розраховано з урахуванням положень ч.3 ст.4 вище вказаного Закону, тобто із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8 (3328,00 грн. х 0,8=2662,40 грн.).
Приймаючи до уваги часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2282,06 (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/42000,00 грн. (ціна позову) х 36000,00 грн. (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.
На підставі ст., ст.525, 526, 538, 549- 551,611, 614, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст., ст.10, 11, 81, 141, 263 - 265, 274, 279, 280, 282 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8), заборгованість за договором позики №1952989 від 12.12.2024 у розмірі 36000 (тридцяти шести тисяч) гривень 00 копійок, з яких:
- заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн. 00 коп.;
- заборгованість за відсотками - 24000 грн. 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «СВЕА ФІНАНС» судовий збір в розмірі 2282 (двох тисяч двохсот вісімдесяти двох) гривень 06 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Згідно вимог ст.265 ч.5 п.4 ЦПК України реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю "Свеа Фінанс" (код ЄДРПОУ 37616221, місцезнаходження юридичної особи: 04070, м. Київ, вулиця Іллінська, 8).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації згідно адрресної довідки - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - НОМЕР_2 ).
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК