"04" травня 2026 р.
Справа №150/207/25
Провадження по справі №3-в/150/2/26
04 травня 2026 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., розглянувши заяву начальника Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про роз'яснення постанови Чернівецького районного суду Вінницької області по справі №150/207/25 від 25.03.2025 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, є фізичною особою - підприємцем
До Чернівецького районного суду Вінницької області надійшла заява начальника Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про роз'яснення постанови Чернівецького районного суду Вінницької області по справі №150/207/25 від 25.03.2025 відносно ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що в кімнаті зберігання речових доказів Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області знаходяться речові докази, які були вилучені в межах справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , зокрема, 3 скляні пляшки об'ємом 0,5 літри «Гараж'та 30 пачок сигарет марки «Астра». Під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 судомне вирішено подальшу долю вилученого майна.
Начальник Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області не прибув в судове засідання, скерувавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В провадженні Чернівецького районного суду Вінницької області (головуюча суддя Цимбалюк Л.П.) перебувала справа №150/207/25 (провадження по справі №3/150/137/25) про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.156 та ч.1 ст.164 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Згідно постанови Чернівецького районного суду Вінницької області від 25 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Зазначена постанова набула чинності 07.04.2025.
У відповідності до приписів ст.304 КУпАП, питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадою особою), який виніс постанову.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів зміцнення законності.
Відповідно до ч.2 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положення КУпАП не містять спеціальних процесуальних норм, що передбачають порядок розгляду заяви про роз'яснення постанови суду, тому за аналогією закону, суддя вважає за можливе застосувати норми ст.380 КПК України.
Частина перша статі 380 КПК України передбачає, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.
Судове рішення повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення.
У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.
Роз'яснення судового рішення - це викладення судового рішення у більш ясній, зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення. розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє у роз'ясненні рішення.
Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено порядку виправлення описок в постанові судді, тому суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону визначену іншими процесуальними кодексами України.
Згідно загальних вимог діючого законодавства та враховуючи принцип аналогії закону, приходжу до висновку, що суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову, що відповідає приписам ст.304 КУпАП.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно загальних вимог діючого законодавства та враховуючи принцип аналогії закону, приходжу до висновку, що суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Згідно з положеннями частини 1статті 29 КУпАП, відповідно до яких, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Стаття 314 КУпАП передбачає, що виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.
Відповідно до пункту 11 Порядку зберігання вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення речей і документів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2012 №17, За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення речі і документи в установленому порядку конфіскуються, повертаються володільцеві або знищуються, а у разі вилучення речей за плату - реалізуються.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, постанову суду, приходжу до висновку, що в постанові суду від 25.03.2025 по справі №150/207/25 допущено описку, яка є очевидною.
З метою уникнення порушення принципів провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачених статтями 245-246 КУпАП, зокрема, повного і всебічного з'ясування обставин справи, а також, враховуючи те, що існуюча описка в постанові Чернівецького районного суду Вінницької області від 25.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156, ч. .1 ст.164 КУпАП, є очевидною, що в подальшому унеможливить виконання судового рішення, враховуючи, що виправлення описки не тягне за собою зміну змісту постанови суду по суті, не погіршує становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, задля забезпечення однієї із основних засад судочинства - обов'язковості судового рішення, приходжу до висновку про внесення відповідного виправлення в постанову суду від 25.03.2025.
На підставі наведеного, суд, керуючись ст., ст. 245, 268, 283-285, 304 КУпАП, -
Заяву начальника Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області питання про роз'яснення постанови Чернівецького районного суду Вінницької області по справі №150/207/25 від 25.03.2025 відносно ОСОБА_1 , - задовольнити.
Внести виправлення в постанову Чернівецького районного суду Вінницької області по справі №150/322/25 (провадження по справі №3/150/203/25) від 25.03.2025 №150/207/25 (провадження по справі №3/150/137/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.156 та ч.1 ст.164 КУпАП.
В резолютивній частині постанови після речення другого абзацу «Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.» доповнити речення, яке вважати третім абзацом, наступного змісту: «Речові докази, які були вилучені під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за протоколами серії ВАД №306857 та №306855 від 21.02.2025 про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.156 та ч.1 ст.164 КУпАП, а саме: 3 (три ) скляні пляшки об'ємом 0,5 літри «Гараж» та 30 (тридцять) пачок сигарет марки «Астра», - конфіскувати».
Наступні абзаци вважати відповідно четвертим - восьмим.
Дана постанова є невід'ємною частиною постанови Чернівецького районного суду Вінницької області від2 25.03.2025 по справі №150/207/25 (провадження по справі №3/150/137/25) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.156, ч.1 ст.164 КУпАП.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її винесення.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК