Справа № 148/3342/25
Провадження №2/148/490/26
Іменем України
21 квітня 2026 року Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
Представник Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (надалі АТ «ПУМБ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 були укладені наступні кредитні договори:
-18.02.2020 укладений кредитний договір № 20115553371 видано кредит у сумі 25000 грн.;
-24.08.2021 укладений кредитний договір № 1010192075 видано кредит у сумі 30000 грн.
Відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконує довготривалий строк, у зв'язку з чим станом на 30.10.2025 має заборгованість:
-по кредитному договорі № 20115553371 від 18.02.2020, заборгованість складає: 26803,86 грн, з яких: 11999,63 грн - заборгованість за кредитом, 14804,23 грн - заборгованість за процентами;
-по кредитному договорі № 1010192075 від 24.08.2021, заборгованість складає: 34568,96 грн, з яких: 20240,27 грн - заборгованість за кредитом, 8,88 грн - заборгованість за процентами, 14319,81 грн. - заборгованість за комісією.
Загальна сума заборгованості за вищевказаними кредитними договорами становить - 61372,82 грн.
Позивачем на адресу відповідача було направлено письмову вимогу, однак у наданий строк заборгованість відповідачем так і не була погашена.
Через дані обставини позивач змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 61372,82 грн та судові витрати.
Відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги вважає необґрунтованими, завищеними та такими, що не підтверджені належними доказами, з огляду на наступне.
Первинний кредитний ліміт становив 3000 грн та після часткового використання кредитних коштів банк у короткий строк збільшив кредитний ліміт понад 20000 грн., внаслідок чого збільшився мінімальний щомісячний платіж; змінились фінансові умови користування кредитом; фінансове навантаження для відповідача суттєво зросло. Таке стрімке збільшення ліміту без реальної оцінки платоспроможності призвело до значного боргового навантаження.
Також, у період воєнного стану відбувались затримки виплати заробітної плати, що суттєво вплинуло на можливість відповідача виконувати зобов'язання в повному обсязі. Відповідач щомісячно здійснював платежі, однак, внесені кошти списувались переважно на проценти та штрафи, що не давало можливості зменшити основну суму боргу.
Після виникнення складного фінансового становища відповідач звертався до банку з проханням врегулювати питання щодо кредиту та надати можливість реструктуризації, на що останньому було відмовлено та доступ до застосунку був обмежений, що позбавило відповідача можливості повноцінно контролювати стан кредиту та перевіряти розрахунки.
Крім того, позивач не надав повної виписки руху коштів, деталізованого помісячного розрахунку, підтвердження правомірності підвищення ліміту, доказів погодження нових умов, та обґрунтування кожної штрафної санкції.
Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, врахувати матеріальний стан відповідача, який на разі є скрутним, у зв'язку з чим, просить відмовити у задоволенні позову в частині недоведених нарахувань, зобов'язати позивача надати повний та деталізований розрахунок, зменшити розмір неустойки відповідно до ст. 551 ЦК України та у разі задоволення позову, надати розстрочку виконання рішення.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, у позовній заяві представник просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності, просить при ухваленні рішення врахувати його позицію викладену у відзиві.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до заяви № 20115553371 від 18.02.2020 (а.с. 10) ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та погодився на те, що підписанням цієї заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ ПУМБ: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). За цим договором відповідачу відкрито поточний рахунок з встановленим кредитним лімітом 3000 грн, строком на 12 місяців. Розмір стандартної та реальної річної процентної ставки - 48,77 %. Заяву та паспорт споживчого кредиту підписано власноруч ОСОБА_1 .
Згідно заяви № 1010192075 від 24.08.2021 (а.с. 7, 8) ОСОБА_1 підписав заяву на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та погодився на те, що підписанням цієї заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ ПУМБ: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування, так і послуг, що можуть бути надані їй в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін), і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договором комплексного банківського обслуговування послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). За цим договором відповідачу надано споживчий кредит у розмірі 30000 грн, строком на 24 місяці. Розмір комісії за обслуговування кредиту - 2,99 %; розмір процентної ставки - 0,01% річних. Заяву та паспорт споживчого кредиту підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до платіжної інструкції № TR.51661281.16701.8810 від 24.08.2021 АТ ПУМБ перерахувало ОСОБА_1 30000 грн, призначення платежу: надання кредитних коштів за договором № 1010192075 від 24.08.2021 за позикою ОСОБА_1 (а.с. зв.б. 20).
Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту по договору № 20115553371 від 18.02.2020, кредитний ліміт було збільшено: 18.02.2020 до 3000 грн; 04.06.2020 до 7000 грн, 15.10.2020 до 12000 грн, 18.02.2021 до 17000 грн, 17.06.2021 до 20000 грн, 19.08.2021 до 25000 грн (а.с. 20).
З розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ПУМБ за кредитним договором № 1010192075 від 24.08.2021 станом на 30.10.2025, вбачається, що загальний розмір заборгованості за кредитом становить 34568,96 грн, з яких: 20240,27 грн - заборгованість за кредитом, 8,88 грн - заборгованість за процентами, 14319,81 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 21, 22).
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ ПУМБ за кредитним договором № 20115553371 від 18.02.2020 станом на 30.10.2025, вбачається, що загальний розмір заборгованості за кредитом становить 26803,86 грн, з яких: 11999,63 грн - заборгованість за тілом кредиту, 14804,23 грн - заборгованість за процентами (а.с. зв.б. 22-24).
Також, 28.10.2025 АТ «ПУМБ» звернулось до ОСОБА_1 з письмовою вимогою (повідомленням) № КНО-44.2.2/1345 погасити заборгованість за кредитними договорами за загальною сумою 61372,80 грн (а.с. зв.б. 17, 18).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Положеннями пунктів 1-1 та 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції станом на момент укладення договору) визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за не можливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.629 ЦПК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо посилання відповідача про важке матеріальне становище та відсутність доходів, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Законодавець чітко встановив, що грошове зобов'язання є безумовним та підлягає виконанню у повному обсязі, незалежно від майнового стану боржника чи наявності у нього джерел доходу. Таким чином, посилання відповідача на скрутне матеріальне становище не є підставою для його звільнення від виконання зобов'язань чи зменшення їх обсягу.
Також, щодо прохання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1, 4, 5 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Враховуючи викладене, суд роз'яснює відповідачу право звернутися до суду із відповідною заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, відповідач заборгованість за кредитними договорами у добровільному порядку не сплатив, тому суд приходить до висновку, що з відповідача, як позичальника, підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами:
- № 20115553371 від 18.02.2020, заборгованість складає: 26803,86 грн, з яких: 11999,63 грн - заборгованість за кредитом, 14804,23 грн - заборгованість за процентами;
- № 1010192075 від 24.08.2021, заборгованість складає: 34568,96 грн, з яких: 20240,27 грн - заборгованість за кредитом, 8,88 грн - заборгованість за процентами, 14319,81 грн. - заборгованість за комісією. Всього разом заборгованість відповідача перед позивачем складає: 61372,82 грн.
Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи із принципів розумності, виваженості, справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог представника позивача та про існування правових підстав для їх задоволення.
Таким чином, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2422,40 грн (а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись п.1-1, 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування", ст. 207, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 1048-1050, 1054, 1055, 1055-1 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позов - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження якого за адресою: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ: 14282829, заборгованість за кредитними договорами:
- № 20115553371 від 18.02.2020 - у розмірі 26803,86 грн ;
- № 1010192075 від 24.08.2021, - у розмірі 34568,96 грн, всього разом заборгованість складає - 61372,82 грн (шістдесят одну тисячу триста сімдесят дві гривні вісімдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований, за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження якого за адресою: вул. Андріївська, 4, м. Київ, 04070, ЄДРПОУ: 14282829, судові витрати з оплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: