Справа № 192/1286/25
Провадження № 1-кп/192/97/26
Ухвала
Іменем України
04 травня 2026 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Дніпровського району Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Крутому Солонянського району Дніпропетровської області, є громадянином України, має повну середню освіту, військовозобов'язаний, не працює, не одружений, малолітніх та неповнолітніх дітей, інших осіб на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час утримується у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», раніше не судимий,
обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України,
встановив:
У провадженні суду перебувають кримінальні провадження № 12025042160000213 від 14.04.2025, № 12026042160000023 від 13 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України.
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням, просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 на 60 днів без визначення розміру застави.
Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме умисному пошкодженні чужого майна, вчиненому шляхом підпалу.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 15.01.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з 17 год 30 хв 13 січня 2026 року до 17 год 30 хв 12 березня 2026 року.
Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 11.03.2026 строк запобіжного заходу продовжено до 17 год 30 хв 08 травня 2026 року.
Прокурор вказує, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження у сторони обвинувачення винила необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від трьох до десяти років, у зв'язку з чим, розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оцінивши негативні наслідки переховування як менш несприятливі, ніж обмеження, пов'язані з триманням під вартою як запобіжним заходом або відбуванням покарання.
Крім того, з обставин кримінального провадження вбачається, що солдат ОСОБА_4 , будучи особою, яка на підставі статутів Збройних Сил України, взявши на себе зобов'язання знаходитись на території місця дислокації свого військового підрозділу, визначеному йому командирами, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, накази командирів, неухильно дотримуватись Конституції і законів України, зберігати державну і військову таємницю, порушив ці зобов'язання.
Ризик вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що 20.05.2025 Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону до суду направлено відносно ОСОБА_4 обвинувальний акт за вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, який перебуває на розгляді, ніде не працює, не одружений, дітей та утриманців не має, тобто міцних соціальних зв'язків не має та з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість продовження ним злочину, передбаченого ст. 407 КК України.
Неможливість застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно обвинуваченого пов'язана з тим, що вказані запобіжні заходи будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризикам та в умовах воєнного стану обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Обвинувачений та захисник проти клопотання прокурора заперечували.
Захисник вважав з можливе застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, посилався на те, що обвинувачений завжди з'являвся на виклик суду.
Обвинувачений підтримав свого захисника.
Заслухавши сторони обвинувачення та захисту, вирішуючи клопотання прокурора, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Порядок продовження строку тримання під вартою встановлений статтею 199 КПК України. За змістом п. 1 ч. 3 цієї статті, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема, обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України.
15 січня 2026 року слідчим суддею Солонянського районного суду Дніпропетровської області було постановлено ухвалу, якою до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, починаючи з 17 години 30 хвилин 13 січня 2026 року до 17 години 30 хвилин 12 березня 2026 року включно. Під час обрання запобіжного заходу, слідчий суддя посилався на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також було визначено розмір застави - 99 840 гривень 00 копійок.
11 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області було продовжено обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 години 30 хвилин 08 травня 2026 року.
Суд вважає, що на теперішній не зменшився та продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду, враховуючи, що в обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв'язки, він офіційно не одружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, інших осіб, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КПК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, та у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КПК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Суд також вважає, що наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, я саме вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи, що, ОСОБА_4 будучи обвинувачем у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КПК України, обвинувачується у вчиненні ще одного злочину, а саме злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КПК України.
Доказів того, що ризики, які були встановлені слідчим суддею, зменшилися, стороною захисту суду не надано, доводи сторони захисту не спростовують вказаних ризиків.
Зважаючи на викладене, судом не встановлено обставин, які давали б підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в тому числі і домашнього арешту, а також особистої поруки або особистого зобов'язання.
Тому, суд вважає, що продовження тримання під вартою обвинуваченого є виправданим. Такий запобіжний захід відповідає завданням кримінального провадження, встановленим обставинам, особі обвинуваченого, меті застосування запобіжного заходу - запобіганню зазначеним ризикам та забезпеченню належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Стосовно вимоги прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, то в цій частині клопотання прокурором не обґрунтоване, а тому суд доходить висновку цій частині воно задоволенню не підлягає.
Отже, клопотання прокурора суд задовольняє частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 197, 199 КПК України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 про продовження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжити до 01 липня 2026 року включно.
Строк дії ухвали встановити до 01 липня 2026 року включно.
У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1