Справа № 203/2962/26
Провадження № 2/0203/2018/2026
04 травня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Колесніченко О.В.,
за участю секретаря Шовкопляса М.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу у паперовій формі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
24 березня 2026 року позивач, ТОВ «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, м. Бровари), вперше через уповноваженого представника в підсистемі «Електронний суд» подав до суду цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_1 на предмет стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором у розмірі 50 774, 07 грн., що утворилася у зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань перед банком, а також просить стягнути витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662, 40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.,
В обґрунтування позову зазначається, що 04 червня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2036590468, за яким АТ «ОТП Банк» зобов'язалося надати відповідачу кредит у загальному розмірі 57 186, 01 грн. на придбання товару у продавця та зобов'язалася до 04 березня 2022 року включно повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 0,01% річних. АТ «ОТП Банк» виконав свої зобов'язання, проте, відповідач порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка станом на 21 жовтня 2022 року в загальному розмірі становить 50 774, 07 грн., що складається із основної заборгованості за кредитом в розмірі 50 767, 48 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 6, 59 грн., що є предметом позовних вимог.
21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 21/10/22, згідно умов якого АТ «ОТП Банк» відступило право вимоги за кредитним договором ТОВ «Діджи Фінанс» та останнє набуло право вимоги за цим договором до відповідача.
З огляду на викладені обставини ТОВ «Діджи Фінанс» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 50 774, 07 грн., понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662, 40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000, 00 грн.
Відповідач свій відзив не подав, маючи у повному обсязі можливість реалізувати надані Законом процесуальні права на заперечення для спростування аргументів позовної заяви; про жодні причини неможливості подання доказів письмово суду не повідомляв і про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином згідно з ст. ст. 131, 187 ч. 6 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання.
З відкриттям спрощеного позовного провадження за ухвалою суду від 27 березня 2026 року, після отримання відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно зареєстрованого місця проживання відповідача, з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду цієї справи по суті на засадах диспозитивності проведена її письмова підготовка без виникнення процесуальних ускладнень та без потреби у витребуванні доказів чи у сприянні в поданні доказів іншим чином.
У судове засідання не з'явилися всі учасники справи, і про причини своєї неявки відповідач не повідомила та про розгляд справи в її відсутність не клопотала, на підставі чого без фіксування судового процесу технічними засобами проведений заочний розгляд справи згідно з ст. ст. 280, 281 ЦПК України з урахуванням письмової згоди представника позивача, який в позові клопотав про розгляд справи за його відсутності, що з'ясуванню обставин не перешкоджає.
Суд, дослідивши зібрані докази, відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України дійшов висновку про вирішення справи в межах заявлених вимог за наявними в ній матеріалами із повним задоволенням позову, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.
Судом встановлено, що 04 червня 2021 року відповідач підписала Анкету-заяву на отримання кредиту, за змістом якої вона підтвердила, що ознайомлена з тарифами банку та приєднується до договору про порядок підписання правочинів, зміст яких їй повністю зрозумілий та з якими вона повністю погоджується, а також того ж дня, підписавши паспорт споживчого кредиту відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача за весь строк користуванням кредитом, надані виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с. 16-18).
Так, 04 червня 2021 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір №2036590468, за умовами якого позичальнику надається кредит в загальному розмірі 57 186, 01 грн. на придбання товару в ТОВ «Цетехно КБ», з яких 54 103, 93 грн. - на придбання товару в ТОВ «Цетехно», 1 082, 08 грн. - сплата комісійної винагороди за видачу кредиту, 2 000, 00 грн. - на придбання послуг зі страхування нерухомого майна від ПрАТ СК «УНІПОЛІС», строком до 04 березня 2022 року, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 0,01% річних (п.1.2.), загальна вартість кредиту згідно графіку складає 57 188, 40 грн., реальна річна процентна ставка 14, 30% річних (а.с.13-15, 17, 19).
Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів на рахунок погашення боргових зобов'язань, реквізити якого визначені у додатку № 1 до кредитного договору (п.1.3. кредитного договору № 2036590468 від 04 червня 2021 року).
Згідно графіку платежів, що є додатком №1 до кредитного договору № 2036590468 від 04 червня 2021 року, сума щомісячних платежів за розрахунковий період з 04 червня 2021 року по 04 лютого 2022 року складає 6 355, 00 грн. та 04 березня 2022 року складає 6 348, 35 грн., тобто загальна вартість кредиту складає 57 188, 40 грн. (а.с.17).
Отримання відповідачем кредиту, з урахуванням суми першого внеску позичальника в розмірі 13 500, 00 грн. (розмір власного платежу (фінансової участі), пункт 1.1. кредитного договору) та товару від продавця ТОВ «Цетехно КБ» підтверджується рахунком на оплату № ДЯ-0006200 від 04 червня 2021 року на суму 67 603, 93 грн., видатковою накладною №ДЯ000015647 від 04 червня 2021 року, меморіальним ордером №6290922 від 04 червня 2021 року на суму 55 186, 01 грн. та специфікацією до кредитного договору(а.с.22-23 зворот).
Таким чином з договору та його додатків вбачається, що між АТ «ОТП Банк» та відповідачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
В той же час, відповідач взяті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів не виконувала та внаслідок порушення договірних зобов'язань за нею утворилась заборгованість за кредитним договором, яка згідно розрахунку станом на 21 жовтня 2022 року становить 50 774, 07 грн., що складається із основної заборгованості за кредитом в розмірі 50 767, 48 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 6, 59 грн. (а.с. 39).
При цьому, як видно з наданого позивачем розрахунку за кредитним договором № 2036590468 від 04 червня 2021 року відповідачем проведена часткова сплата заборгованості 05 липня 2021 року на суму 6 418,53 грн., чим відповідач підтвердила, як факт укладення договору, так і свій обов'язок погашати заборгованість за укладеним договором.
21 жовтня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 21/10/22, відповідно до якого АТ «ОТП Банк» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, зокрема і право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2036590468 від 04 червня 2021 року на загальну суму 50 774, 07 грн., з яких сума заборгованості за кредитом - 50 767, 48 грн., сума заборгованості за відсотками - 6,59 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників до вказаного договору факторингу, актами приймання-передачі реєстрів боржників №1,2 по договору факторингу, зокрема, платіжними інструкціями кредитового переказу коштів на оплату згідно договору факторингу (а.с. 8, 11, 27-33, 38).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто (ст.ст. 525-527 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України).
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2036590468 від 04 червня 2021 року на загальну суму 50 774, 07 грн.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач 01 липня 2025 року уклав із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договір про надання правової допомоги № 42649746, відповідно до п. 4.9 якого у разі прийняття судом по матеріалам позовної заяви позитивного рішення клієнт зобов'язується зробити додаткову оплату на користь адвоката в розмірі 5 000 грн. (а.с. 24-26 зворот).
Згідно додаткової угоди № 20336590468 від 28 листопада 2025 року до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 липня 2025 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зобов'язався здійснити представництво та захист інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» у справі щодо стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 34).
Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) та акту про підтвердження факту надання правової допомоги від 27 листопада 2025 року, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 надано ТОВ «Діджи Фінанс» правничу допомогу, загальною вартістю 7 000 грн., з яких: 1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» вартістю 2 000 грн.; 2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи позивач вартістю 4 000 грн.; 3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) вартість 500 грн., 4) подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками, до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням вартість 500 грн.(а.с. 12).
Таким чином, з огляду на предмет позову, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів, а також враховуючи, що представник позивача - Романенко М.Е. жодного разу не приймав участь в судовому засіданні та в позові клопотав про розгляд справи за відсутності позивача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн., що буде достатнім, пропорційним, співмірним складності справи та вартості фактично наданої правничої допомоги.
Керуючись ст. ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279-282 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заборгованість за кредитним договором № 2036590468 від 04 червня 2021 року станом на 21 жовтня 2022 року в загальному розмірі 50 774, 07 грн. (п'ятдесят тисяч сімсот сімдесят чотири гривні 07 коп.), що складається із заборгованості по кредиту в розмірі 50 767, 48 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам в розмірі 6, 59 грн.
Стягнути на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746, адреса: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1) з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., а всього 5 662,40 грн. (п'ять тисяч шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).
Відповідач вправі подати до Центрального районного суду міста Дніпра письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом тридцяти днів, починаючи з наступного за днем складення повного рішення, з правом на поновлення такого пропущеного строку в разі подання цієї заяви протягом двадцяти днів з дня вручення копії повного заочного рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 04 травня 2026 року у день його складення і, починаючи з наступного за цим дня, набирає законної сили після спливу тридцяти днів, протягом яких може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного шляхом подання апеляційної скарги, а так само відповідачем - з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Суддя О.В. Колесніченко