справа № 208/16387/25
провадження № 2/208/180/26
Іменем України
22 квітня 2026 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Золотоноші А.Р., позивача - ОСОБА_1 , відповідача - ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Плетенко К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей,-
встановив:
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідачів.
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей.
Позивач просить суд:
- зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року № 2-3067/11, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття;
- зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 червня 2025 року у справі №208/7700/25 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 08 грудня 2011 року рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області (справа №2-3067/11) з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті аліменти у розмірі 1/4 частини з всіх видів заробітної плати (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання заяви і до повноліття. Стягнення аліментів провадити щомісяця, починаючи з 03 листопада 2011 року.
05 лютого 2013 року ОСОБА_3 звернулася до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська з позовом про стягнення з позивача аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку позивача до повноліття дитини. Рішенням суду від 29 квітня 2013 року у справі №208/777/13 позов ОСОБА_3 було задоволено повністю.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 29 квітня 2013 року змінено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 1/6 частині заробітної плати з усіх видів його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття, в іншій частині рішення залишено без змін.
12 червня 2025 року ОСОБА_3 звернулася до Заводського районного суду м.Кам'янського із заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , зазначивши в заяві, що позивач не має інших дітей, яких зобов'язаний утримувати.
Через те, що ОСОБА_3 приховала від суду наявність у позивача на утриманні ще двох неповнолітніх дітей, Заводським районним судом міста Кам'янського 18 червня 2025 року був виданий судовий наказ №208/7725/25, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення заяви з 12 червня 2025 року.
27 червня 2025 року ОСОБА_3 пред'явила судовий наказ №208/7725/25 до примусового виконання (ВП №78451386).
Крім того, 21 серпня 2025 року ОСОБА_3 пред'явила до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) для примусового виконання виконавчий лист №208/777/13, виданий 15 липня 2013 року (ВП №78910664).
У виконавчому провадженні №78910664, на підставі заяви ОСОБА_3 , заборгованість по аліментам в розмірі 192 850,28 грн. була нарахована ОСОБА_1 , починаючи з травня 2016 року.
Що стосується відповідачки ОСОБА_2 , то позивач добровільно виконував рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 08 грудня 2011 року про стягнення з нього аліментів на утримання сина ОСОБА_8 , щомісячно перераховуючи 3500,00 грн. на його утримання.
Таким чином, на теперішній час позивач сплачує аліменти на утримання трьох неповнолітніх дітей в розмірі 3/4 частини своїх доходів, а саме:
- на користь відповідачки ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу);
- на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу);
- на користь відповідачки ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу).
Крім того, відповідачка ОСОБА_3 наполягає на стягненні з позивача на її користь заборгованості по аліментам в розмірі 192850,28 грн. за період з травня 2016 року, що виникла внаслідок того, що вона лише 21 серпня 2025 року пред'явила до виконання виконавчий лист №208/777/13.
Отже, після стягнення з нього аліментів у визначеному судовими рішеннями розмірі, позивачу залишається лише 1/3 частина його доходів, з якої він ще повинний погашати заборгованість по аліментам.
Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Плетенко К.Ю. надала суду відзив на позовну заяву, у якому просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначила, що позивач не надав відомостей про розмір доходу. Зменшення розміру аліментів у зв'язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народились в іншому шлюбі, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів. Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану.
II. Заяви, клопотання позивача та відповідачів.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 зазначила, що хоча її дитині у січня 2027 року виповниться 18 років, вона буде звертатись до суду із заявою про стягнення з позивача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Плетенко К.Ю. позовні вимоги позивача не визнала, просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на підстави зазначені у відзиві на позовну заяву.
III. Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Вислухавши позивача, відповідача 1, представника відповідача 2, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Відповідно до актового запису про шлюб №786, вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано рішенням Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 30.11.2011 (справа №2-3076/11) (а.с.16).
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року по справі № 2-3067/11 стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітної плати (доходів), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня подання і до повноліття. Стягнення аліментів з ОСОБА_1 провадити щомісяця, починаючи з 03 листопада 2011 року (а.с.11).
Рішенням Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року по справі № 208/777/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 05.02.2013 року до повноліття дитини (а.с.12-13).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року рішення Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - змінено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , по 1/6 частині заробітної плати з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття. В іншій частині рішення - залишено без змін (а.с.14).
Згідно судового наказу Заводського районного суду міста Кам'янського від 18 червня 2025 року по справі №208/7700/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 , на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня пред'явлення заяви з 12 червня 2025 року (а.с.15).
На підставі вказаного судового наказу 27.06.2025 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - О.Ляшенко відкрито виконавче провадження ВП №78451386, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.06.2025 року (а.с.17).
21 серпня 2025 року на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 липня 2013 року державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - О.Ляшенко відкрито виконавче провадження ВП №78910664, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2025 року(а.с.19).
В матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП №78910664, виданий Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), відповідно до якого боржник ОСОБА_1 станом на 31.07.2025р. має заборгованість по вищезазначеному виконавчому провадженню 192 850,28 грн. (а.с.21-22).
Відповідно до заяви ОСОБА_2 , посвідченої 23 липня 2025 року приватним нотаріусом Кам'янського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Красношлик Л.Л., вбачається, що ОСОБА_2 щомісячно отримує матеріальну допомогу на неповнолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від його батька, ОСОБА_1 у розмірі 3500,00 грн за кожний місяць. Даний факт також підтверджується копіями квитанцій, долученими позивачем до матеріалів справи (а.с.23-28).
Відповідно до довідки №00-01/0390, наданої 18.08.2025 року директором Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» - Д.Валах, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працює на комунальному підприємстві Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» слюсарем з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 5 розряду по теперішній час (а.с.29).
Відповідно до довідки №КП000000021, наданої 10.04.2026 року директором Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» - Д.Валах та головним бухгалтером - В.Кравченко, вбачається, що дохід ОСОБА_1 за період з 05.08.2025р. по 31.03.2026р. склав 164 032,63 грн., з яких утримувалось 106 578,96 грн..
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Стаття 15 Цивільного кодексу України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (постанови Верховного Суду від 29 серпня 2024 року в справі № 759/14761/22, від 19 грудня 2022 року в справі № 643/3223/21 та ін.).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України.
Стягнення аліментів на дитину є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Згідно до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно до абз.2 ч.2 ст. 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 березня 2025 року в справі № 522/8836/23, від 27 листопада 2024 року в справі № 613/1404/23 та ін.
Як роз'яснено до п.п. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивач має на утриманні трьох неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Засада змагальності сторін у судовому процесі є однією з ключових принципів правосуддя. Вона передбачає, що судовий процес є своєрідним полем змагання між сторонами - позивачем і відповідачем у цивільних справах. Головною метою цього принципу є забезпечення справедливості та об'єктивності судового процесу. Змагальність сторін у судовому процесі дозволяє кожній стороні активно захищати свої права та інтереси. Сторони мають можливість представляти свідчення, докази та аргументи на підтримку своєї позиції перед судом. Суд, зі своєї сторони, має завдання ретельно розглянути всі аргументи та докази від обох сторін та прийняти об'єктивне рішення на підставі закону (постанова Верховного Суду 07 серпня 2024 року в справі № 725/5693/21, від 21 червня 2024 року в справі № 134/743/22 ).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тож певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року в справі № 129/1033/13-ц).
У частинах першій-третій статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним в справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи докази у справі, вимоги закону і роз'яснення Пленуму ВСУ, а також враховуючи матеріальний і сімейний стан позивача, а саме: те, що він має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01, пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00, пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04, пункт 58), за якою принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що в рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належно зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення в справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29).
VI. Розподіл судових витрат.
На підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає необхідним стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. з ОСОБА_2 на користь позивача, та стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. з ОСОБА_3 на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 141, 150, 180, 181-183, 192 СК України, ст.ст. 12, 76-78, 80, 89, 141, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів на утримання дітей, задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до рішення Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 грудня 2011 року у справі №2-3067/11, з розміру 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Зменшити розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ) на утримання дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до судового наказу Заводського районного суду міста Кам'янського від 18 червня 2025 року у справі №208/7700/25, з розміру 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на 1/6 частину з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання даним рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. на користь ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 .
Відповідач 1 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач 2 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Похваліта С. М.