Справа № 331/4366/23
Провадження № 2/331/70/2026
12 січня 2026 року м. Запоріжжя
Олександрівський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря - Солов'ян О.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.01.2023 року ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом Citroen Jumper, рухаючись по вул. Українська у м. Запоріжжі не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції здійснив зіткнення з автомобілем Opel Vectra під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травмованих немає. Своїми діями відповідач порушив п. 12.1, 13.1 ПДР, свою провину визнав, що підтверджено постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/1206/23 (провадження № 3/331/641/2023). В ході ДТП транспортний засіб Opel Vectra отримав механічні пошкодження, які підлягають ремонту. Сума ремонтних робіт складає 49 600,00 грн., що підтверджено складеним заказ-нарядом з визначеним переліком робіт та їх оціночною вартістю. Таким чином, відповідач, який керував транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки - Citroen Jumper, повинен відшкодувати позивачу витрати на повний ремонт автомобіля, що перебував в під його керуванням - Opel Vectra, які ОСОБА_1 мусить зробити для відновлення первинного стану автомобіля. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування завданої матеріальної шкоди суму у розмірі 49 600,00 грн., що є відшкодуванням за ремонт автомобіля.
Ухвалою суду від 03.11.2023 року у вказаній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
28.03.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.03.2023 р. ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України. Відповідач не оспорюючи свою провину у скоєнні ДТП вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з нього матеріальної шкоди не доведені належним чином, розмір матеріальної шкоди вказаної в позові є суттєво завищеним, і що за спричинену ДТП шкоду також повинно відповідати МТСБУ. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в частині суми позову ОСОБА_1 посилається на заказ-наряд № б/н, однак він не може бути доказом спричиненої позивачу матеріальної шкоди, бо не містить: дату документу; відомостей, які б дали можливість ідентифікувати автомобіль; відомостей про особу, яка надала автомобіль для проведення ремонтних робіт; відомостей, що проводився ремонт саме тих частин автомобіля, які було пошкоджено під час ДТП і що автомобіль потребував саме такого ремонту; інших відомостей для доведення належності цього заказ-наряду, як доказу позовних вимог. Також, експертна оцінка транспортного засобу (автомобіля Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 ) після ДТП позивачем не проводилась. Згідно відкритих джерел в мережі Інтернет ринкова вартість автомобіля Opel Vectra, 1992-1993 р.в. становить від 1000 доларів США до 2300 доларів США, в середньому - 1650 доларів США, що з урахуванням викладених в наряді заказі відомостей про вартість проведених ремонтних робіт та замінених запчастин викликає обґрунтований сумнів в достовірності розміру матеріальної шкоди. Це також може свідчити, що витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Крім того, надані позивачем докази не враховують фізичного зносу автомобіля Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 , 1993 р.в. При цьому, зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків). Відповідно додані позивачем до позову докази розміру матеріальної шкоди спричиненої ДТП, таку шкоду належним чином не доводять. Посилаючись на зазначені обставини, просив в задоволенні позовних вимог відмовити та стягнути понесені відповідачем судові витрати.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.
Представник третьої особи МТСБУ в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 30.01.2023 р. о 12 год.20 хв. в м. Запоріжжя, вул. Українська, біля буд. 85, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Citroen Jumper», д.н.з. НОМЕР_2 , не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, травномованих немає. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.1, 13.1 ПДР.
Відповідно до постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.03.2023 року (справа № 331/1206/23), ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 21.03.2023 року.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тому, суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій ОСОБА_2 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Citroen Jumper, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , не був застрахований, що підтверджується довідкою перевірки чинності поліса з офіційного сайту МТСБУ, яка перебуває у відкритому доступі.
14.04.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України із повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 30.01.2023 р., разом з іншими документами для виплати потерпілому (позивачу) страхового відшкодування, однак за результатами розгляду звернення позивачу було відмовлено, у зв'язку з відсутністю правових підстав для відшкодування заподіяної шкоди.
Відповідно до наряду-замовлення, складеного ФОП ОСОБА_3 , було визначено перелік ремонтних робіт автомобіля Опель Вектра на загальну суму 49 600,00 грн.
Згідно із рахунком № 27 від 15.04.2024 року ФОП ОСОБА_3 за виконання робіт з ремонту транспортного засобу Opel Omega НОМЕР_1 , одержувач та платник ОСОБА_1 , загальна сума склала 78 200,00 грн. без ПДВ.
Відповідно до прибуткового касового ордеру № 15/04/24 та квитанції до прибуткового касового ордеру № 15/04/24 від 15.04.2024 року ОСОБА_1 на підставі рахунку № 27 від 15.04.2024 р. сплачено ФОП ОСОБА_3 78 200,00 грн.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).
Положення статей 76, 102 - 113 ЦПК України визначають висновки експертів як один із засобів встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
01.07.2024 року ухвалою суду за клопотанням представника відповідача по справі було призначено судову автотоварознавчу експертизу, з метою визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля та матеріальної шкоди, однак вказана експертиза проведена не була, у зв'язку з повідомленням Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про неможливість проведення судової експертизи.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 5, ч. 6 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Жодного висновку позивачем на обґрунтування розміру заподіяної шкоди на відновлювальний ремонт автомобіля суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до вимог законодавства сфері правовідносин із відшкодування шкоди та усталеної судової практики з цього питання саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, її розмір та причинний зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди із заподіяною шкодою.
На думку суду позивач не надав належних, допустимих та достатніх доказів на обґрунтування розміру заявленої ним матеріальної шкоди, а також наявність причинного зв'язку між її виникненням та ДТП, яка сталась з вини відповідача.
Крім того, з доданого до матеріалів справи наряду-замовлення, складеного ФОП ОСОБА_3 на суму 49 600,00 грн. неможливо встановити дату його виконання, в ньому не зазначено клієнта та відсутні дані, що дозволяють однозначно ідентифікувати автомобіль з пошкодженнями, зокрема державний номерний знак. При цьому, рахунок № 27 від 15.04.2024 року ФОП ОСОБА_3 взагалі містить розбіжності щодо моделі транспортного засобу, а саме в ньому зазначено Opel Omega НОМЕР_1 , однак ДТП сталося за участі Opel Vectra, д.н.з. НОМЕР_1 .
За таких обставин, суд вважає, що для належної фіксації отриманих від ДТП пошкоджень автомобіля позивача та відмежування їх від пошкоджень/несправностей, які автомобіль мав перед ДТП, позивач повинен був до відновлення автомобіля забезпечити проведення його огляду експертом (спеціалістом оцінювачем) із запрошенням до даної процедури відповідача.
Однак даних дій позивачем здійснено не було, послугами експерта чи оцінювача для проведення огляду автомобіля та/або визначення вартості його відновлювального ремонту позивач не скористався.
Разом з тим, надані позивачем наряд-замовлення та рахунок № 27 від 15.04.2024 р., складені ФОП ОСОБА_3 , не можуть бути самостійними достатніми та належними доказами розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, оскільки з них не вбачається чи пов'язані виконані роботи, замінені запчастини та виконані фарбувальні роботи з усуненням пошкоджень автомобіля, які виникли саме внаслідок ДТП , яка сталася 30.01.2023 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами характер та обсяг пошкоджень його автомобіля внаслідок ДТП, а також розмір завданої йому внаслідок ДТП матеріальної шкоди, обумовленої відновлювальним ремонтом його автомобіля, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної шкоди -відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 16.01.2026 року.
Суддя: В.М. Світлицька