Справа № 734/605/26 Головуючий у 1 інстанції Домашенко Ю. М.
Провадження № 33/4823/446/26
Категорія - ч.1 ст 130 КУпАП
04 травня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційнийсуд у складі: судді Мазура С.А.,
за участі:
представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності захисника Ванжули Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року,
встановив:
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,військовослужбовця, проживаючого по АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.02.2026 року о 01:14 год ОСОБА_1 на 98 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичіу с. Кіпті, керував транспортним засобом марки «Mersedes-BenzML270», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога відмовився,чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову місцевого суду скасувати та постановити нову, якою закрити провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про порушення, допущені судом під час розгляду справи, оскільки стороні захисту не було забезпечено належного доступу до матеріалів справи та відеозаписів, долучених до протоколу, внаслідок чого адвокат був позбавлений можливості підготовки до захисту та визначення правової позиції, що вважає істотним процесуальним порушенням та підставою для скасування постанови. Також вказує на недоведеність дослідженими доказами вини ОСОБА_1 , оскільки фактично суд поклав в основу рішення дані протоколу та формальні пояснення працівників поліції, не перевіривши їх на предмет достовірності, узгодженості та відповідності іншим доказам. Зазначені у протоколі ознаки містять суб'єктивний та оціночний характер і не підтверджуються доказами. Крім того, вказує на відсутність доказів законності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що залишилось поза увагою суду. Так само зазначає про порушення процедури огляду, оскільки водієві не було роз'яснено порядок проходження такого, його права і наслідки відмови, не забезпечено реальної можливості його проходження. Також вказує, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем, в наслідок чого, його огляд мав проводитися у відповідності до положень ст. 266-1 КУпАП, тоді як поліцейськими було запропоновано огляд на підставі ст. 266 КУпАП, що вважає підставою для скасування судового рішення.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, із заявою про відкладення не звертався, хоча про день та час апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, що підтвердив захисник у судовому засіданні та не заперечував проти розгляду справи за його відсутності.
Дослідивши апеляційну скаргу, вислухавши захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити із викладених підстав,перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху(далі - ПДР) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 585929 від 08.02.2026 ОСОБА_1 08.02.2026 року о 01:14 год в с. Кіпті, керував транспортним засобом «Mersedes-Benz ML270», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, розширені зіниці, які не реагують на світло. Від проходження в установленому законом порядку огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога відмовився.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.
Зокрема відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_2 у комендантську годину, що і стало причиною його зупинки, виявлення поліцейським ознак наркотичного сп'яніння у водія, про які йому було повідомлено та на підставі чого висловлено вимогу про проходження огляду у лікаря-нарколога, відмову останнього, роз'яснення поліцейським наслідків відмови, після чого послідувала повторна відмова водія, мотивована бажанням їхати додому, пояснивши, що їде з місця бойових дій у відпустку на два дні. У подальшому оформлено адміністративні матеріали, роз'яснено водієві їх суть та порядок направлення для розгляду до суду.
Даними направлення водія на медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до яких у ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, розширені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя.
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів, у силу положень ст. 251 КУпАП.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно встановив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та його відмови від проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку.
Доводи апеляційної скарги про відсутність складу правопорушення у його діях, не підтвердились і причина зупинки водія працівником поліції не може вплинути на суть виявленого правопорушення. Тим більше водій керував транспортним засобом у комендантську годину, що є беззаперечною підставою у період воєнного стану у країні для зупинки та перевірки документів.
А посилання захисника на відсутність об'єктивних ознак наркотичного сп'яніння, непереконливі, оскільки такі ознаки встановлюються поліцейським у межах його повноважень, який, керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп'янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп'яніння. Внаслідок чого була висунута вимога пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я та зафіксована відмова водія від його проходження.
Єдиною підставою для підтвердження відсутності ознак наркотичного сп'яніння, стали б результати пройденого відповідного огляду, від якого водій відмовився.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ставиться у вину ОСОБА_1 , дослідженими доказами доведена.
Апеляційні доводи стосовно незгоди з порядком направлення на огляд з урахуванням того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому його огляд мав би проводитися в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП безпідставні.
За змістом ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Положеннями ст. 266-1 КУпАП передбачено огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Виходячи з аналізу вказаної норми, огляд на стан сп'яніння у порядку передбаченому ст. 266-1 КУпАП проводиться щодо військовослужбовців під час виконання обов'язків військової служби, тоді як у даному конкретному випадку не встановлено факту виконання ОСОБА_1 службових обов'язків під час керування транспортним засобом та його зупинки за встановлених обставин, який повідомив, що слідує у відпустку.
Отже, у даному випадку ОСОБА_1 як суб'єкт правопорушення є саме водієм, а тому його огляд на стан алкогольного сп'яніння обґрунтовано було запропоновано відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, зокрема, у лікаря-нарколога у присутності поліцейського, від чого він відмовився.
Посилання апелянта на порушення судом права на захист шляхом не забезпечення доступу до матеріалів, апеляційний суд не знаходить слушними, оскільки відповідно до журналу судового засідання, розгляд справи відбувся за участі адвоката Халупка С.В., який висловився про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності та висловив свою позицію по суті справи, надавши письмові пояснення на підставі аналізу наданих матеріалів провадження, що стало обґрунтованою підставою суду розглянути справу.
Крім того, апеляційним судом враховується, що захисник не був позбавлений можливості в подальшому ознайомитися з матеріалами справи, подати апеляційну скаргу і надати докази на підтвердження своєї позиції апеляційному суду, тобто ефективний судовий захист було забезпечено в апеляційному провадженні. Відповідно до положень КУпАП апеляційний перегляд не обмежується виключно перевіркою формальної законності постанови суду першої інстанції. Апеляційний суд є судом, який повторно перевіряє обставини справи, оцінює докази, а також має повноваження самостійно встановлювати фактичні обставини, у тому числі шляхом безпосереднього дослідження наявних у справі доказів.
Стягнення призначено у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і яка є безальтернативною.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її скасування не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
Апеляційну скаргу захисника Халупка С.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяС. А. Мазур