Справа№751/4459/26
Провадження №1-кс/751/1554/26
29 квітня 2026 року місто Чернігів
Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові клопотання старшого слідчого Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Чернігівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Чернігова, громадянин України, проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 08.10.2021 за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт (судимість за вчинення даного кримінального правопорушення погашена); вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 28.10.2021 за ст. ст. 335, 75 КК України до 2 років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік (судимість за вчинення даного кримінального правопорушення погашена); вироком Деснянського районного суду міста Чернігова від 22.02.2022 (з урахуванням ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 19.11.2024) за ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 72 КК України до 1 року 10 місяців позбавлення волі; вироком Новозаводського районного суду міста Чернігова від 04.11.2022 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 06.01.2026 умовно-достроково на підставі ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 29.12.2025 за невідбутого строку покарання 5 місяць 16 днів позбавлення волі,
встановив:
Старший слідчий Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 звернулась до суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з подальшим утриманням в ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор», без визначенням розміру застави.
В обґрунтування даного клопотання зазначив, що у кримінальному провадженні №12026270340000671 від 21.03.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України. Підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1-3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у ньому, зазначивши, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтована та підтверджується зібраними доказами, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Інші запобіжні заходити не здатні забезпечити виконання підозрюваним обов'язків та запобігти встановленим ризикам.
Підозрюваний у судовому засіданні не надав пояснень щодо клопотання.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, у судовому засіданні встановлено, що Чернігівський РУП ГУНП в Чернігівській області розслідується кримінальне провадження №12026270340000671 від 21.03.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
31.03.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, а саме діючи умисно, повторно, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, строк дії якого продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року на 90 діб Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №4757-ІХ від 14.01.2026, перебуваючи поблизу магазину «Аврора», розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, 55-3, з метою протиправного збагачення з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу до місця розміщення велосипедів поблизу вказаного закладу торгівлі, таємно викрав велосипед марки «Sparto» моделі «Acute DD15"» синьо-чорного кольору із закритим типом рами, діаметром коліс 26 дюймів, вартість якого з урахуванням зносу станом на 21.03.2026 складає 6395,4 грн., що належить ОСОБА_6 , отримавши змогу розпоряджатися викраденим на власний розсуд та заподіявши, таким чином, матеріальної шкоди потерпілій на вказану суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано (для даної стадії досудового розслідування) підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та підозра підтверджується зібраними у справі доказами, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні, а саме: протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.03.2026; протоколом огляду місця події від 21.03.2026; показаннями неповнолітнього свідка; показаннями потерпілої ОСОБА_6 ; інформацією від 27.03.2026 Повного товариства «Ломбард 24 ТОВ «Афінаж ЛТД» і Компанія»; відеозаписом камери спостереження Повного товариства «Ломбард 24 ТОВ «Афінаж ЛТД» і Компанія»; відеозаписами камер системи відеоспостереження міста Чернігова; висновком експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 24.03.2026..
Підозрюваним у ході дослідження матеріалів клопотання в судовому засіданні не було наведено аргументів, які би ставили під сумнів обґрунтованість підозри на даній стадії кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя зауважує, що в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом оцінюється ступінь обґрунтованості підозри виключно для даної стадії кримінального провадження та виключно в аспекті наявності підстав для застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відтак наявні в матеріалах клопотання докази, зокрема отримані за результатами негласних слідчих (розшукових) дій відомості, є достатніми для висновку, що підозра ОСОБА_4 є обґрунтованою, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає вірогідною причетність останнього до вчинення кримінальних правопорушень, що є достатнім для застосування щодо нього запобіжного заходу.
У ході судового розгляду клопотання стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду, так як останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за скоєння якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у зв'язку з чим підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке йому загрожує у разі доведення його вини, може вживати відповідні заходи з метою уникнення кримінальної відповідальності; вказаний ризик підвищується тим, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, реально відбував покарання у виді позбавлення волі;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема, наявного на рулі викраденого велосипеду ліхтарика, оскільки його місцезнаходження на даний час не встановлено, а особа, зафіксована на відповідному відеозаписі камери спостереження Повного товариства «Ломбард 24 ТОВ «Афінаж ЛТД» і Компанія», схожа на ОСОБА_4 , безпосередньо перед переміщенням велосипеду до приміщення вказаної фінансової установи здійснює рухи, схожі на від'єднання невстановленого предмета, яким може бути ліхтарик, про який зазначала потерпіла в ході допиту, з руля велосипеда; таким чином, місцезнаходження предмету, що має значення речового доказу у кримінальному провадженні може бути відоме виключно ОСОБА_4 ;
- незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 та неповнолітнього свідка ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні, так як розуміє, що доказами у кримінальному провадженні можуть бути виключно показання останніх, надані безпосередньо суду; також не виключається незаконний вплив підозрюваного на вказаних осіб з метою підготовки захисних версій, який підвищується, оскільки свідок ОСОБА_7 є неповнолітнім;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні діяння, що має ознаки тяжкого злочину, скоєного ним 21.03.2026 у період невідбутого покарання у виді позбавлення волі, при умовно-достроковому звільненні з Житомирської виправної колонії №4, здійсненого 06.01.2026; при цьому, невідбуте покарання було призначене йому за скоєння кримінальних правопорушень проти власності, у тому числі аналогічних діянь..
Крім того, слідчим суддею враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров'я підозрюваного, відсутність постійного місця проживання та реєстрації, відсутність протипоказань для утримання під вартою; останній неодружений та неповнолітніх дітей на утриманні не має. Зазначені обставини свідчать про недостатню міцність соціальних зв'язків підозрюваного та додатково підвищують ризики, зокрема ризик переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також ризик вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Ураховуючи зазначені обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, вік та стан його здоров'я, відсутність сталих соціальних зв'язків, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому слідчий суддя зазначає, що в межах розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу судом оцінюється ступінь обґрунтованості підозри виключно для даної стадії кримінального провадження та виключно в аспекті наявності підстав для застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не вирішує питання про винуватість або невинуватість особи. Згідно з положеннями статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини неодноразово висловлювалася думка про те, що розмір застави повинен встановлюватися головною мірою з урахуванням особи підсудного, належної йому власності, його стосунків з поручителями, іншими словами - з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі (Неймайстер проти Австрії, рішення від 27.06.1968 р.; Гафа проти Мальти, рішення від 22.05.2018).
13 січня 2022 року Європейський Суд ухвалив рішення в справі «Істоміна проти України» (Istomina V. Ukraine, заява № 23312/15), у якому зазначив, що застава має на меті передусім забезпечення явки особи на судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України; (8) «середовище»; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин; (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
Виходячи з наведених норм, беручи до уваги мотиви кримінальних правопорушень, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_4 , суспільну небезпеку вчиненого злочину, який є корупційним кримінальним правопорушенням, враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120,00 грн, з тією ж вірогідністю, що вказаний розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.
Застава у вказаному розмірі, на переконання суду, не є завідомо непомірною для підозрюваного.
При цьому слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яка може бути внесена у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Керуючись статтями ст.ст. 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196-198, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Чернігова, громадянин України, проживаючий без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з часу фактичного затримання о 14 годині 30 хвилини 29 квітня 2026 року до 27 червня 2026 року включно.
Взяти підозрюваного під варту в залі суду.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСА України у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з-під варти.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого з встановленою ним періодичністю;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 , свідком ОСОБА_7 ;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання уповноваженому органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначити термін дії зазначених обов'язків до 26 червня 2025 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.
Слідчий cуддя ОСОБА_1