Справа № 591/14045/25
Провадження № 2/591/3681/25
Іменем України
(заочне)
04 травня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, буд. 30 м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, в особі представника Король Владислава Анатолійовича до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості,
установив:
09.12.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 30.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс груп» та відповідачкою укладений кредитний договір №67216-12/2024, 21.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс груп» та відповідачкою укладений кредитний договір №44936-03/2025. 29.07.2025 між «Стар Файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №29072025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачеві за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитними договорами №67216-12/2024 та №44936-03/2025, укладеними з відповідачкою. Оскільки відповідачка взятих на себе зобов'язань щодо повернення коштів не виконала, позивач як новий кредитор був змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17.12.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін, розгляд справи по суті був призначений на 17.02.2026, який у подальшому відкладався до 04.05.2026.
Представник позивача у судове засідання не прибув, у позовній заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, просив задовольнити позов, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, які в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважаються врученими. Також відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи. Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтею 223 ЦПК України суд не вбачає.
За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 04.05.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.
У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.12.2024 між ТОВ «Стар Файненс груп» та відповідачкою укладений договір про надання фінансового кредиту №67216-12/2024.
Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 договору ТОВ «Стар Файненс груп» надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі 5000,00 гривень, строк кредиту 120 дні (день). Дата надання кредиту 30.12.2024. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 28.04.2025.
Згідно пункту 1.4 договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 500 грн. Тип комісії - одноразова комісія.
Згідно підпункту договору 1.4.1. денна процентна ставка складає (5900,00/5000,00) / 120*100% = 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 10900,00 грн.
Згідно пункту 1.5. договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Згідно пункту 1.6. договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4627-05хх-хххх-7449 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Тобто сторонами договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Факт перерахування кредитних коштів за договором №67216-12/2024 відповідачці підтверджується довідкою вих.№3426_251015152120 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», з якої вбачається, що 30.12.2024, було перераховано 5000 грн на картку № НОМЕР_2 .
21.03.2025 між ТОВ «Стар Файненс груп» та відповідачкою укладений договір про надання фінансового кредиту №44936-03/2025.
Відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 договору ТОВ «Стар Файненс груп» надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі 3500,00 гривень, строк кредиту 120 дні (день). Дата надання кредиту 21.03.2025. Наданий кредит клієнт зобов'язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 18.07.2025.
Згідно пункту 1.4 договору за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 350 грн. Тип комісії - одноразова комісія.
Згідно підпункту договору 1.4.1. денна процентна ставка складає (4130,00/3500,00) / 120*100% = 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 7630,00 грн.
Згідно пункту 1.5. договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів та комісії визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.
Згідно пункту 1.6. договору, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4627-05хх-хххх-7449 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Тобто сторонами договору узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Факт перерахування кредитних коштів за договором №44936-03/2025 відповідачці підтверджується довідкою вих.№3426_251105150840 ТОВ «Універсальні платіжні рішення», з якої вбачається, що 21.03.2025 було перераховано 3500 грн на картку № НОМЕР_2 .
29.07.2025 між «Стар Файненс груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №29072025, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачеві за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі право вимоги за кредитними договорами №67216-12/2024 та №44936-03/2025 укладеними з відповідачкою.
Як зазначає позивач у відповідачки утворилась заборгованість за Кредитним договором №67216-12/2024 в розмірі 12 700,00 грн, з яких 5 000,00 грн. заборгованості за основною сумою боргу, 1 350,00 грн заборгованості за відсотками, 6 350,00 грн заборгованості за штрафом та за кредитним договором №44936-03/2025 в розмірі 12 040,00 грн, з яких 3 500,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 2 835,00 грн заборгованості за відсотками, 5 705,00 грн заборгованості за штрафом.
Суд зазначає, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення цивільного законодавства, які регулюють питання виконання зобов'язань, відповідальності за порушення зобов'язання, а також питання, пов'язані з кредитом та факторингом.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин першої і другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Щодо форми укладеного договору суд вважає за доцільне звернути увагу, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини першої електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
У ході розгляду справи встановлено, що спірний кредитний договір укладений в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір відповідачкапідписала шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, подавши заявку на отримання кредиту за умовами, які вважалазручними для себе, та підтвердилаумови отримання кредиту, після чого отримав на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-повідомлення, який використаладля підтвердження підписання кредитного договору.
Відтак суд робить висновок, що кредитний договір підписаний відповідачкоюза допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання спірного правочину: без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт кредитодавця за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету договір між його сторонами не міг бути укладений.
Вказаний висновок суду відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, провадження № 61-9071св20, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, провадження № 61-20799св19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20, провадження № 61-18967св20, від 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20, провадження № 61-2904св21, від 12 червня 2023 року у справі № 263/3470/20.
Відповідно до положень статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з положеннями частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
За змістом частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1082 даного Кодексу боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до частин першої та третьої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Відтак навіть за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги від позивача, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані у кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог статті 516 ЦК України.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 вказаного Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина перша статті 612 цього ж Кодексу передбачає, що б оржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено у ході розгляду справи та підтверджено наявними у справі доказами, відповідач згідно укладеного договору отримав у користування кредитні кошти, водночас кредитні кошти та нараховані суми процентів своєчасно та у повному обсязі не повернув, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В силу зазначеного вище саме на позивача покладено обов'язок довести суду факт укладення кредитного договору та прострочення позичальником виконання зобов'язань, факт набуття ним права грошової вимоги до відповідача за спірним договором, а на відповідача - обов'язок довести належне виконання договірних зобов'язань чи спростувати розмір існуючої заборгованості у разі заперечення проти вимог позивача, або ж право визнати позовні вимоги повністю чи частково.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення кредитних договорів між ТОВ «Стар Файненс груп» та відповідачкою, факт передання відповідачці кредитних коштів, а також факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 .
Також у ході розгляду справи встановлено, що відповідачка не сплачувала грошових коштів у рахунок погашення кредиту, нарахованих процентів в повному обсязі, чим допустила прострочення виконання зобов'язання, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок відсотків, наданий позивачем, суд погоджується з проведеними нарахуваннями, а тому зазначає про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитними договорами та за нарахованими відсотками.
Щодо вимог в частині стягнення заборгованості за штрафом, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих перехідних положень ЦК України в період дії в Україні воєнного надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником грошового зобов'язання за договором, відповідно якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що таке прострочення неустойка (штраф, пеня) та інші платежі сплата за яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за (прострочення виконання, невиконання, часткове виконання) за такими договорами підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відтак позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у мінімальному розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 12, 76, 81, 141, 247, 265, 268, 273, 274, 279, 280-289, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, буд. 30 м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, в особі представника Король Владислава Анатолійовича до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, буд. 30 м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за договором №67216-12/2024 у розмірі 6350,00 грн. з яких 5000,00 грн заборгованості за кредитом, 1350,00 грн заборгованості за відсотками; за договором №44936-03/2025 у розмірі 6335,00 грн, з яких 3500,00 заборгованості за кредитом, 2835,00 грн заборгованості за відсотками; витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 грн.
В іншому відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», вул. Симона Петлюри, буд. 30 м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ю. О. Зеря