Справа № 947/7485/26
Провадження № 1-кс/947/5793/26
22.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене начальником Подільського відділу Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025162480001164 від 24.09.2025 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, Одеського району, Одеської області, громадянина України, українця, студента коледжу 3 курс, одруженого, який є особою з інвалідністью 3 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
Суть клопотання.
21 квітня 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12025162480001164 від 24.09.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділом ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162480001164 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
24.02.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру за ч. ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строк дії якого спливає 22.04.2026 року.
Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу.
У судовому засіданні:
Прокурор обґрунтував клопотання, вимоги якого підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Звернув увагу, що обґрунтованість підозри та наявність ризиків перевірено апеляційним судом, який залишив в силі ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу. Зазначив, що на теперішній час ризики не зменшилися.
Захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання, долучила медичні документи щодо стану здоров'я підзахисного, які просила врахувати при продовженні міри запобіжного заходу, звернула увагу що її підзахисний потребує лікуванню, тому просила визначити розмір застави. Також на її думку оскільки ризики зменшилися, тому є підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Прокурор в якості репліки звернув увагу, що апеляційним судом надавалась оцінка наданим медичним документам, в результаті чого доручено відповідальним особам провести медичний огляд підозрюваного ОСОБА_4 .
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, якими обґрунтовуються доводи клопотання сторони обвинувачення, вивчивши матеріали надані стороною захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.
Вирішуючи питання доцільності тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до чч.1 та 2 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Зі змісту ст.199 КПК України вбачається, що підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування виняткового запобіжного заходу та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Частиною 4 ст.199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У ході розгляду клопотання встановлено, що слідчим відділом ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025162480001164 від 24.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 114-2, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону.
За обставин викладених у клопотанні, 24.02.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених:
- ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 369-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднане з вимаганням такої вигоди, за попередньою змовою групою осіб;
- ч. 1 ст. 114-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
26.02.2026 слідчим суддею Київського районного суду міста Одеси відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.04.2026 року без визначення застави.
Ухвалою колегії суддів ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.04.2026 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді від 26.02.2026 року - без змін.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подано слідчим з дотриманням строків, встановлених ч.1 ст.199 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя враховує:
По-перше: Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень підтверджується стороною обвинувачення наступними матеріалами кримінального провадження:
- проколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 615 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114 КК України;
- протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , а саме, за адресою: АДРЕСА_2 ;
- повідомленням про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114-1 КК України;
- протоколом огляду телеграм спілки під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка налічує близько 100 учасників, здебільшого осіб чоловічої статі призовного віку, в якій відображаються відомості, які вказують на те, що підозрюваний ОСОБА_4 ,здійснював розміщення інформації про місця розташування військовослужбовців ТЦК та СП на території міста Одеси та Одеської області з метою попередження учасників вказаної телеграм спілки та запобіганню випадків мобілізації останніх.
- протоколами допиту свідка ОСОБА_7 , від 16.01.2026 року, 01.02.2026 року, 09.02.2026 року;
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Аналогічна правова позиція ЄСПЛ відображена у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, в якому також зазначено, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року ЄСПЛ зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Таким чином, відповідно до практики ЄСПЛ, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КПК, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.
Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК, оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті у випадку направлення обвинувального акту до суду.
Дані, що містяться у наданих слідчому судді копіях матеріалів кримінального провадження можуть переконати «об'єктивного спостерігача» у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2, ч. 1 ст. 114 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
По-друге: ступінь ризиків, які стали підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України зокрема, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі буде мати можливість:
- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду оскільки, важкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні вказаних злочинів, в тому числі корупційного, свідчить про існування ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та правосуддя, що підтверджується тяжкістю покарання та те, що законодавством у відповідній категорії справ неможливо застосувати пільгові інститути кримінального права у виді звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч. 1 ст. 75 КК України) та призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом (ч. 1 ст. 69 КК України).
Крім того, відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має 3 групу інвалідності, що надає йому право на перетин кордону України в межах пункту пропуску, навіть в умовах воєнного періоду.
Наявність даного ризику у відповідності до КПК України не означає, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінальних правопорушень та суворість покарання за їх вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.
Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
- знищити, переховувати документи, які можуть містити відомості про вчинення кримінального правопорушення, оскільки наразі органом досудового розслідування проводяться першочергові слідчі (розшукові) дії, встановлюються всі обставини злочину та їх учасники, зокрема з працівників РТЦК та САП, осіб залучених до діяльності УЦМ, не виявлено документації, яка стосується діяльності ГО « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а також посвідчень Добровольчого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який функціонує у складі ГО « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тому застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, надасть можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що кримінальне провадження перебуває, хоча не на початковій стадії, проте в активній фазі, органом досудового розслідування здійснюються дії для збирання всіх необхідних доказів.
Тому слідчий суддя погоджується з актуальністю даного ризику на цьому етапі досудового розслідування.
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадження;
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Зазначений ризик підвищений тим, що відповідно до змісту підозри інкриміновані дії ОСОБА_4 вчинені у організованій групі, підозрюваний є співорганізатором злочину, виконував роль заступника командира Добровольчого батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_3 » тому є вірогідність того, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив як уже на допитаних свідків, так і ще не на допитаних з кола учасників ГО та ДБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », кількість яких становить щонайменше 177 осіб, що підтверджується протоколом огляду акаунту групи під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у менеджері «Telegram».
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів слідчого в частині продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваного.
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки роль підозрюваного ОСОБА_4 , як співорганізатора кримінальних правопорушень, обґрунтовано свідчить про підвищений ризик вчинення ним перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, зокрема така роль свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпечності особи підозрюваного, його вплив на інших співучасників та наявність у нього реальних можливостей протидіяти кримінальному провадженню, натомість як досудове розслідування перебуває в активній фазі, та наразі органом досудового розслідування проводиться ряд оперативно (розшукових) заходів з метою встановлення всіх обставин вчинення злочину та причетних до його вчинення осіб, існує об'єктивна необхідність у відшуканні речей та документів, які можуть мати доказове значення для даного кримінального провадження та які станом на теперішній час органом досудового розслідування встановлені не були. Натомість підозрюваний ОСОБА_4 знаючи контактні дані осіб з кола учасників ГО та ДБ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », може попередити останніх про наявність щодо них інформації у органу досудового розслідування, що призведе до знищення речових доказів, в тому числі зруйнувати вже існуючу доказову базу.
Тому слідчий суддя вважає, що зазначений ризик не зник та продовжує існувати.
Що стосується посилань сторони обвинувачення на продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приходить до переконання про необґрунтованість відповідних доводів сторони обвинувачення, оскільки прокурором не було зазначено та документально підтверджено існування нових обставин, яким би не надавалася правова оцінка слідчим суддею при першочерговому вирішенні питання застосування міри запобіжного заходу відносно підозрюваної особи.
Слідчий суддя наголошує, що доводи сторони захисту відносно зникнення та зменшення ризиків, спростовуються також висновками апеляційного суду, який 01 квітня 2026 року перевірив та підтвердив їх актуальність у межах перегляду ухвали про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , і підстав для відступу від таких висновків на час розгляду даного клопотання, тобто 22 квітня 2026 року - не встановлено.
Щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21.04.2026 року було задоволено клопотання сторони обвинувачення, продовжено строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 12025162480001164 від 24.09.2025 до 4-х місяців, а саме до 24.06.2026 року, оскільки органу досудового розслідування необхідно:
- долучити до матеріалів кримінального провадження розсекречені протоколи за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, враховуючи кількість підозрюваних та тривалість проведення НСРД в ході досудового розслідування з дати реєстрації кримінального провадження, тобто з 24.09.2025 року по 24.02.2026 року, у зв'язку з чим наявний великий об'єм матеріалів негласних слідчих розшукових дій, які необхідно детально проаналізувати та долучити до матеріалів кримінального провадження;
- долучити до матеріалів кримінального провадження всі клопотання про надання дозволу на проведення НСРД та всі надані доручення на виконання ухвал слідчого судді Одеського апеляційного суду;
- долучити до матеріалів кримінального провадження висновки експертів за результатами призначених експертиз (4 висновки);
- в ході досудового розслідування здійснено значну кількість обшуків за місцем мешкання підозрюваних, у їх транспортних засобах та місцем здійснення трудової діяльності, у тому числі фігурантів та осіб, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим, за результатами обшуків, вилучено значну кількість майна, а саме, мобільних телефонів зазначених осіб, іншох комп'ютерної техніки, речових доказів походження яких, пов'язане з діяльністю ГО « ІНФОРМАЦІЯ_3 », речей які заборонені в обігу та іншого майна, яке підлягає детальному вивченню та аналізу в ході досудового розслідування, також, враховуючи те, що наявна необхідність у призначені судових експертиз по вилученому в ході обшуків майну;
- встановити всіх причетних до вчинення вказаних кримінальних правопорушень осіб, вирішити питання при виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження;
- встановити співучасників або додаткових свідків дій, у вчиненні яких підозрюються ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- встановити нові обставини вчинення зазначених кримінальних правопорушень підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні а також, встановити інші кримінальні правопорушення до вчинення яких можуть бути причетні підозрювані у вказаному кримінальному правопорушенні;
- за результатами проведених експертиз та отриманих висновків експертів - вирішити питання про зміну правової кваліфікації кримінальних правопорушень, скласти та повідомити ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про нову підозру;
- здійснити тимчасовий доступ до речей та документів які перебувають у володінні банківських установ та стосуються банківських рахунків підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні;
- за результатами здійснення тимчасових доступів, здійснити аналіз руху грошових коштів по вказаним банківським рахункам до якого залучити спеціалістів, які володіють спеціальними знаннями та навичками у вказаному напрямку;
- виконати інші слідчі (розшукові) дії, необхідність у яких виникне в ході досудового розслідування.
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків протиправної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 , на цьому етапі кримінального провадження продовження запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Щодо міри запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та особистого зобов'язання є недоцільним, з огляду на м'якість, а також встановлення продовження ризиків.
Крім того, слідчий суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, яке можливе за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Більш того, слідчий суддя звертає увагу на суспільно-небезпечний характер інкримінованих підозрюваному злочинів, пов'язаних із перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України в особливий період, а також корупційного кримінального правопорушення та вважає недоцільним застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, оскільки існує підвищена вірогідність, що підозрюваний ОСОБА_4 , будучи неізольованим від суспільства, з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде мати можливість: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; знищити, переховувати документи, які можуть містити відомості про вчинення кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, роль підозрюваного ОСОБА_4 як співорганізатора у їх вчиненні, широкий суспільний відгук щодо даного кримінального провадження, його вагомість та значущість, відверто зухвалий характер дій підозрюваного, який полягає у демонстративній зневазі до Збройних Сил України шляхом перешкоджання мобілізаційних заходів в особливий період з корисливих мотивів, а також наявність встановлених вище ризиків протиправної поведінки, слідчий суддя на цій стадії кримінального провадження доходить висновку про необхідність продовження застосування до останнього найсуворішого запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою.
Посилання захисника зокрема на незадовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 на переконання слідчого судді не є безумовною підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки особам, які утримуються під вартою надається належна медична допомога у відповідності до затвердженого «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», відповідно до якого медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини СІЗО або адміністрації СІЗО.
Слідчий суддя враховує надані захисником документи про стан здоров'я підозрюваного, однак вони не свідчать про неможливість утримання ОСОБА_4 під вартою, більш того вказаним документами була надана оцінка судом апеляційної інстанції, а саме колегією суддів Одеського апеляційного суду в ухвалі від 01 квітня 2026 року було доручено відповідальним особам сектору в Одеській області Філії державної установи « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в Миколаївській та Одеській областях провести медичний огляд підозрюваного ОСОБА_4 , та у разі потреби, надати йому необхідну медичну допомогу та лікування, в тому числі у закладах охорони здоров'я ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Висновки слідчого судді.
Ані сторона захисту, ані сторона обвинувачення не повідомили слідчого суддю про зміну обставин, які стали підставою для застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини з плином часу інтенсивність ризику позапроцесуальної поведінки підозрюваного зменшується. Разом з тим, ступінь зменшення ризиків не досяг того рівня, який переконав би слідчого суддю у відсутності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 .
Також відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Ураховуючи стадію досудового розслідування, а також кваліфікацію дій підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя на цій стадії досудового розслідування не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу в вигляді застави.
Отже, клопотання слідчого про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 без визначення розміру застави, підлягає задоволенню.
При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 22 червня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі " ІНФОРМАЦІЯ_7 ".
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, а подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1