04.05.2026
Справа № 497/809/26
Провадження № 1-кп/497/141/26
про прийняття цивільного позову
04.05.26 року Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026166270000026 від 18.03.2026р. відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Болград Одеської області, зі слів - українську розуміє, має середню освіту, одружений, має двох дорослих дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає на АДРЕСА_2 , не судимий,
- який обвинувачується за ст.249ч.1 КК України,
10.11.2025р. до Болградського районного суду Одеської області з Болградської окружної прокуратури Одеської області надійшли матеріали з обвинувальним актом у вищезазначеному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4 , який обвинувачується за ст.249ч.1 КК України; ухвалою суду від 27.03.2026р. було призначено підготовче судове засідання на 06.04.2026, в ході якого судом встановлено, що обвинувальний акт підсудний Болградському районному суду Одеської області, відповідає вимогам ст.291 КПК України. підстав для ухвалення рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 ст.314 КПК України, під час підготовчого судового засідання не встановлено, тому ухвалою підготовчого судового засідання обвинувальний акт був призначений до розгляду по суті.
Однак, на початку судового засідання з розгляду обвинувального акту по суті, судом встановлено, що матеріали справи містять цивільний позов, стосовно якого прокурор заявив клопотання про прийняття його до розгляду разом з обвинувальним актом в інтересах держави в особі Болградської міської ради Одеської області, обвинувачений не заперечував, представник потерпілої юридичної особи - Болградської міської ради Одеської області - надав суду заяву, якою просив продовжувати розглядати справи без його участі.
Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України, це питання врегульовано в розділі стосовно цивільного позову, а саме, - ст.127 КПК України, згідно якої потерпілий може пред'явити цивільний позов безпосередньо у кримінальному провадженні, вимагаючи відшкодування завданої злочином шкоди, суд розглядає цей позов за правилами КПК України. Цивільний позов у кримінальному провадженні може бути поданий прокурором в інтересах держави або особи, яка не може самостійно захистити свої права.
Відповідно до ст.ст.55,56 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Статтею 128 КПК України регламентовано, що Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право в ході кримінального провадження до початку судового розгляду обвинувального акту пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. А, ст.129 КПК України визначено, що суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, або постановлюючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, залежно від доведеності підстав і розміру позову - задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому. В разі встановлення відсутності події кримінального правопорушення - суд відмовляє в позові. В разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч.1ст.326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.
Ознайомившись з позовною заявою прокурора, вилухавши думку кожного учасника судового засідання, судом встановлено наступне.
Вищевказаним позовом прокурор звертається до суду в інтересах держави в особі Болградської міської ради Одеської області, та вимогами позову просить у порядку ст.128 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 звдану ним державі істотну шкоду в розмірі 46324грн. - на користь держави в особі Болградської міської ради (на рахунок номер (ІВAN) UA8589999803331000015660, код класифікацію бюджету 24062100, отримувач - ГУК в Одеській області/м.Болград/24062100, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача - Казначейство України).
В даному випадку кримінальне правопорушення, на твердження позову, вчинено в межах адміністративних меж с.Оксамитне Болградської міської ради Одеської області, збитки, завдані обвинуваченим ОСОБА_4 навколишньому середовищу, підлягатимуть зарахуванню на спеціальний рахунок місцевого бюджету, тобто, Болградська міська рада Одеької області є органом, уповноваженим державою на здійснення функцій держави у цих правовідносинах, однак прокурор не зазначив, що перешкоджає представнику Болградської міської ради в особі штатного юриста звернутися самостійно з цим позовом до суду, тобто, в позові не зазначено обгрунтовані підстави звернення до суду з цивільним позовом в межах розгляду кримінального провадження саме прокурором, а не юридичною особою, на яку покладено функцію захисту інтересів держави у даному кримінальному провадженні і яка визнана потерпілою особою у кримінальному провадженні та має штатного юриста, який визнаний представником потерпілої юридичної особи. Натомість прокурором у позові зазначено, що заходи досудового врегулювання спору до подання цього позову не здійснювалися, тобто, до позову не додано доказів того, що прокурором з'ясовувалося питання, чи має намір потерпіла юридична особа самостійно звернутися до суду з власним позовом, а якщо ні - то причини її незвернення.
Так, згідно з ч.3ст.128 Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, цивільний позов в інтересах держави подається прокурором у випадках, встановлених законом. Прокурор, який пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні, зобов'язаний обґрунтувати підстави для представництва, передбачені ст.23 ЗУ «Про прокуратуру». Відповідно до судової практики, зокрема, Верховного Суду, - навіть у кримінальній справі прокурор діє як представник держави, тому він має довести, що уповноважені органи (наприклад, податкова, земельні ресурси) не здійснюють або неналежним чином здійснюють захист інтересів держави. У цивільному (ЦПК) та адміністративному (КАСУ) процесах вимоги ще суворіші та детальніші: прокурор має довести, що ситуація є «виключною» - має надати докази того, що він звертався до органу влади, а орган не відреагував (бездіяльність), або орган взагалі відсутній, оскільки недоведення підстав для представництва прокурора є підставою для залишення позову без розгляду, або закриття провадження. Таким чином, прокурор завжди має обґрунтовувати своє втручання, якщо він подає позов в інтересах держави, не залежно від виду процесу (цивільний, адміністративний чи кримінальний). Це пов'язано з тим, що представництво прокурором інтересів держави є субсидіарним (додатковим) і виключним, а основним захисником інтересів є профільний державний орган.
Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави мають насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не має вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати собою компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави: "відповідно до ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор не замінює орган влади, а діє лише в разі, якщо цей орган не здійснює захист інтересів держави, тобто, щоби інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль - замінює у судовому провадженні відповідний державний орган в разі, якщо відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту прав держави, або робить це неналежно (Постанови ВП ВС у справах: №826/13768/16 від 13.02.2019; №9901/511/19 від 05.03.2020; №912/2385/18 від 26.05.2020, пункти 45,47; №911/2169/20 від 06.07.2021, пункти 8.39, 8.40; №905/1907/21 від 21.06.2023, пункти 8.56, 8.57).
Таким чином, прокурор зобов'язаний у даному випадку обґрунтувати наявність підстав для свого представництва (бездіяльність органу або неналежний захист), надавши суду копію свого звернення до цього державного органу влади з повідомленням відповідного суб'єкта владних повноважень про намір звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва цього органу у суді (до прикладу, Постанова ВП ВС від 11.05.2024 у справі №925/1133/18, в якій ВП ВС зроблено висновки, що територіальні органи Держгеокадастру можуть звертатися до суду у випадках, якщо це прямо визначено у відповідних нормативно-правових актах (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, повернення самовільно зайнятих чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився); проте вони не мають повноважень звертатися до суду з позовом про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, статусом позивача тут має наділятися прокурор (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1646621/).
Відповідно до ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках, а не за загальним правилом.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що до позову прокурора не додано доказів того, що прокурором здійснені заходи для з'ясування намірів державного органу стосовно самостійного звернення до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих державі.
Однак, враховуючи відсутність заперечень з боку обвинуваченого та представника потерпілої юридичної особи, клопотання прокурора про прийняття цивільного позову для розгляду його разом з обвинувальним актом, підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.321,336,369-372 КПК України, суд
Прийняти до розгляду разом з вищезазначеним обвинувальним актом цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Болградської міської ради Одеської області про стягнення матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення.
Визнати цивільним позивачем у даному кримінальному провадженні державу Україна в особі Болградської міської ради Одеської області.
Визнати цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Повідомити учасників судового засідання про здійснення судового засідання в режимі
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1