Справа №: 486/787/26 Провадження № 2/486/1158/2026
01 травня 2026 року м. Південноукраїнськ
Суддя Південноукраїнського міського суду Миколаївської області Волощук О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на реалізацію житлового сертифіката без згоди співвласника,
ОСОБА_1 звернулася до Південноукраїнського міського суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про надання дозволу на реалізацію житлового сертифіката без згоди співвласника, в якій просить: надати їй дозвіл на реалізацію житлового сертифіката без згоди співвласника ОСОБА_2 ; визнати згоду відповідача на вчинення дій, необхідних для реалізації житлового сертифіката, такою, що надана; надати позивачу право самостійно здійснити всі необхідні юридичні дії, пов'язані з відмовою від права власності на знищене майно та реалізацією житлового сертифіката без участі відповідача.
В позові ОСОБА_1 зазначає, що вона є співвласником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно перебувало у спільній частковій власності з відповідачем ОСОБА_2 по 1/2 частці кожному. Внаслідок збройної агресії російської федерації та підриву Каховської ГЕС даний будинок було повністю знищено. В установленому порядку через портал Дія нею та відповідачем були подані заяви про отримання компенсації, за результатами чого сформовані житлові сертифікати. Відповідач не виходить на зв'язок, його місце проживання невідоме, участі у реалізації сертифіката не бере, що впливає і на реалізацію її права щодо використання заброньованих коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Суд враховує, що поняття «позови, що виникають з приводу нерухомого майна» є більш широким, ніж поняття «позови, де предметом спору є нерухоме майно», а тому правило даної норми розповсюджується на позови щодо будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п.п. 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно -предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Так, нерухоме майно, стосовно якого у позивача виникло право на реалізацію житлового сертифіката, співвласниками якого є позивач та відповідач, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Херсонського міського суду Херсонської області.
Крім того, згідно з відповіддю № 2671930 від 30.04.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 12.03.2020.
За цією ж адресою зареєстрована і позивач, що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання № 16-14/13328 від 22.10.2020, яку позивач додала до позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи, що даний спір відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України має виключну підсудність, та дана справа не підсудна Південноукраїнському міському суду Миколаївської області, справу, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на реалізацію житлового сертифіката без згоди співвласника, необхідно передати на розгляд до Херсонського міського суду Херсонської області за місцезнаходженням об'єкту нерухомого майна.
На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 31, 32, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд
Матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на реалізацію житлового сертифіката без згоди співвласника, передати за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області (73003, Україна, Херсонська область, м. Херсон, вул. Примаченка Володимира, будинок 6/29).
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.О. Волощук