Справа № 456/1410/26
Провадження № 3/456/820/2026
іменем України
28 квітня 2026 року Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Бучківська В. Л. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 КУпАП,
Формулювання правопорушення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_1 28.02.2026 о 19:10 год. по вул. Нижанківського в м. Стрий Львівської області керував автомобілем марки Volvo ХС60 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Стаття (частина статті) Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає відповідальність за вищезазначене адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правова позиція сторони захисту.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зокрема на 01.04.2026, 28.04.2026, про причини неявки суд не повідомив, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про ознайомлення з матеріалами справи, що свідчить про те, що останній був належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, зокрема на 01.04.2026. Повідомлення на 28.04.2026 ОСОБА_1 не отримав, про що свідчить зворотне рекомендоване повідомлення, яке повернулося на адресу суду.
Зважаючи на сповіщення ОСОБА_1 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.
До вказаних висновків суд прийшов, зокрема виходячи і з наступного.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Слід звернути увагу на той факт, що останній не заявляв жодних клопотань до суду про витребування доказів, виклик свідків і не висловлював своїх міркувань щодо законності складення на нього протоколу.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Встановлені судом обставини та докази на їх підтвердження.
Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, вчиненого при вище викладених обставинах, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв'язку для ухвалення даного рішення, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №603031 від 28.02.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 28.02.2026 о 19:10 год. по вул. Нижанківського в м. Стрий Львівської області керував автомобілем марки Volvo ХС60 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає обстановці, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП /а.с.2/;
- рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області М.комарницького від 01.03.2026, згідно з якими він з 17:00 год. 28.02.2026 по 03:00 год. 01.03.2026 перебував на відпрацюванні в м. Стрий Стрийського району Львівської області згідно з дорученням начальника ГУ НП в складі групи реагування патрульної поліції із лейтенантом поліції Гаєвським В.О. В ході патрулювання 28.02.2026 близько 19:10 год. в м. стрий по вул. Нижанківського,41 було зупинено автомобіль марки Вольво д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався у зустрічному напрямку та маневрував по проїзній частині дороги. А тому ними було прийнято рішення про зупинку транспортного засобу за допомогою ввімкнення маячків синього та червоного кольору і подання звукового сигналу, після чого водій прийняв поворот праворуч та зупинився. Водію було роз'яснено причину зупинки. Під час розмови було встановлено, що водієм є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 . Водій відмовився пред'явити посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Крім цього, під час спілкування у водія було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, яка не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Алкотест Драгер 6820 та в медичному закладі, на що водій відмовився. Відповідно до ст.266 КУпАП відео фіксація проводилася із моменту зупинки транспортного засобу та до закінчення складання адміністративних матеріалів. В подальшому на водія ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол серії ЕПР1 №603031 за ч.1 ст.130 КУпАП та винесено адміністративну постанову серії ЕНА №6742412 за ч.1 ст.126 КУпАП /а.с.3/;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, за допомогою приладу «Dr?ger Alcotest 6820» /а.с.4/;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі /а.с.5/;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6742412 від 28.02.2026, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що ОСОБА_1 28.02.2026 о 19:10 год. по вул. Нижанківського в м. Стрий Львівської області керував автомобілем марки Volvo ХС60 д.н.з. НОМЕР_1 та не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на вимогу працівника поліції /а.с.6/;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, оглянутого в судовому засіданні, з якого вбачається, що працівники поліції підходять до автомобіля Volvo ХС60, водій якого зупиняється та з автомобіля з боку водія виходить ОСОБА_1 . Працівник поліції просить ОСОБА_1 пред'явити документи, ОСОБА_1 у відповідь «Хлопці свої». Працівник поліції запитує у водія, чи він не вживав алкогольні напої. Водій не відповідає. Працівники поліції запитують, чи має ОСОБА_1 при собі службове посвідчення, посвідчення водія або інші документи, які посвідчують його особу. ОСОБА_1 вказує, що документи забув вдома. На запитання працівників поліції про місце роботи, ОСОБА_1 відповідає: «Я на пенсії. Раніше працював в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області. Працював в розшуку. Звільнився 20.06.2025». Зазначає, що у місті Стрий його вперше зупинили та запитує у працівників поліції звідки вони. Працівник поліції у відповідь: «Ми з м. Старий Самбір, зараз на відпрацюванні». Працівник поліції запитує у ОСОБА_1 : «Ви вживали спиртні напої?». Відповідь: «Ні, не вживав». Працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. Водій ОСОБА_1 погоджується. Однак в подальшому починає шукати водія транспортного засобу, стверджуючи про те, що він за кермом не перебував. Потім ОСОБА_1 тривалий час кудись телефонує. Працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про повну відео фіксацію, роз'яснює права та повторно пропонує пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. ОСОБА_1 відмовляється пройти на місці, погоджується проїхати у медичний заклад. Працівники поліції повідомляють, що зараз під'їде інший екіпаж і його буде доставлено до медичного закладу. В подальшому ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Працівник поліції переходить до оформлення адміністративних матеріалів. Відносно ОСОБА_1 складається протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовляється. Крім цього відносно ОСОБА_1 виноситься постанова за ч.1 ст.126 КУпАП /а.с.7/.
Норми права, які застосовує суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_1 .
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справі. Ці дані встановлюються, зокрема висновком експерта.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Принцип змагальності ґрунтується на тому переконанні, що протилежність інтересів сторін є найкращою гарантією для забезпечення повноти судового розгляду та встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішання питання про доведеність вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 , а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Мотивована оцінка доказів та висновки суду.
Згідно з ч.1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У відповідності з п.9 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом МВСУ №1376 від 06.11.2015 року вимагається викладення у протоколі суті адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складений протокол.
Відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з вимогами ст.ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції НПУ «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24.11.2015 № 14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення доводиться відеозаписом, долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки в працівників поліції були підстави вважати, що у ОСОБА_1 були ознаки алкогольного сп'яніння, однак останній відмовився від проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі міститься посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною та обґрунтованою і водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02).
У зв'язку з цим, суд вважає, що працівником поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 дотримано в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього, а сам протокол відповідає вимогам ст. 254, 255 і 256 КУпАП.
Крім цього, як вбачається з відеозапису, всі значимі обставини для кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, починаючи з моменту зупинки транспортного засобу і закінчуючи складенням щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, були зафіксовані, з якої вбачається наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у вигляді відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
З оглянутих в судовому засіданні відеозаписів вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб марки Volvo ХС60 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . ОСОБА_1 вийшов з боку водія та спілкувався з працівниками поліції. При цьому документи, які посвідчують його особу та документи на право керування транспортним засобом ОСОБА_1 не пред'явив. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння, водій відмовився, при цьому ствердив, що автомобілем він не керував.
Оглянуті в судовому засіданні відеозаписи суд вважає належними доказами, на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
При цьому суд зауважує, що відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за своїм правовим змістом є намаганням водія транспортного засобу уникнути відповідного обстеження, яким можливо встановлення факту перебування його у стані сп'яніння.
За таких обставин, при вирішенні питання щодо наявності в діях водія транспортного засобу складу адміністративного правопорушення, яке полягає у відмові виконати вимоги працівника поліції та пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння, суд враховує сукупність обставин, які дозволяють встановити психологічне ставлення водія транспортного засобу до виконання вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху та оцінює його дії на підставі сукупності доказів які містяться в матеріалах провадження.
Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 під час оформлення відносно нього адміністративних матеріалів, про те, що він не керував автомобілем, оскільки такі спростовуються сукупністю зібраних доказів у справі доказів, яким судом надано ретельну оцінку під час прийняття рішення, заперечення факту керування транспортним засобом розцінюються судом, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа т/з, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала т/з. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Так, з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівниками поліції було зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , і саме останній вийшов з боку водія та до пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, факту керування транспортним засобом не заперечував. Як і в подальшому не заперечив щодо проходження огляду, проте через деякий час почав заперечувати факт керування транспортним засобом, вказуючи, що він не є водієм.
В даному випадку заслуговує на увагу і той факт, що при зупинці транспортного засобу, жодної іншої особи в автомобілі не було, ОСОБА_1 вийшов з боку водія, тривалий час намагався працівникам поліції продемонструвати той факт, що він раніше обіймав посаду працівника поліції в Стрийському РУП ГУ НП у Львівській області, зокрема, вказував також про те, що його ніколи працівники поліції не зупиняють, оскільки знають його автомобіль, постійно кудись телефонував, уникаючи відповідей на запитання працівників поліції.
На підставі наведеного, судом визнано доведеним факт відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки у відповідності до ст.ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладення стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП, яка доведена повністю, а тому вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстави для стягнення судового збору.
Згідно із Законом України «Про судовий збір», розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 665 грн. 60 коп. (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 665 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, й обрати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665/шістсот шістдесят п'ять/ грн. 60 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Стрийський міськрайонний суд Львівської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови буде проголошений о 16:20 год. 01 травня 2026 року в залі судового засідання в приміщенні Стрийського міськрайонного суду Львівської області.
Суддя В.Л.Бучківська