справа № 462/3740/26
04 травня 2026 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача АТ «Універсал банк» - Горбочова І.В., за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернулась до суду із позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.12.2017 у розмірі 20 608,54 грн та судові витрати.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що така не відповідає вимогам ст. 175-177 чинного Цивільного процесуального кодексу України.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів «Д-3». Дані щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять у автоматичному режимі до «Д-3», при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Так, до позовної заяви додано платіжну інструкцію № CF _ 142496 від 22.03.2026 про сплату судового збору на суму 2 662,40 грн.
Однак, станом на дату постановлення ухвали про залишення позову без руху відсутнє підтвердження про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, а саме: у комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутній показник (Виписка про зарахування судового збору) автоматичного поєднання платіжного доручення з Державною Казначейською службою.
При перевірці судом надходження сплаченої суми до бюджету, судом встановлено, що вказана платіжна інструкція № CF _ 142496 від 22.03.2026 про сплату судового збору у сумі 2 662,40 грн, поєднана з матеріалами цивільної справи № 462/3587/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (поданої до суду 24.04.2026), а сума сплаченого судового збору зарахована у межах вказаної справи, що підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 27.04.2026 у справі №462/3740/26 позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернуто позивачу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Згідно ч. 9 ст. 185 ЦПК України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
Крім того, відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно із п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Статтею 237 ЦК України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (ч. 1 ст. 47 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18.
Суд наголошує, що за змістом ч. 3 ст. 58 ЦПК України та ч. 1, ч. 2 ст. 60 ЦПК України, представництво юридичної особи може здійснюватися або в порядку самопредставництва, або ж адвокатом, незалежно від того, малозначною є справа чи ні, оскільки інше тлумачення цих норм суперечило б змісту інституту представництва юридичної особи, і в такому разі інтереси юридичної особи, не зважаючи на імперативні приписи ч. 3 ст. 58 ЦПК України разом з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, могла би представляти будь-яка фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність з наданням лише довіреності. Натомість, можливість представляти інтереси юридичної особи будь-якою фізичною особою, яка досягла вісімнадцяти років та має цивільну процесуальну дієздатність, на підставі лише довіреності (не як адвоката), або ж в порядку самопредставництва тільки на підставі довіреності, суперечить позиції Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 та вказаним приписам ЦПК України.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (див. постанову Верховного Суду від 28.08.2023 у справі № 740/2873/22).
Як вбачається із позовної заяви така подана до суду та підписана Горбачовою І.В. як представником позивача. На підтвердження повноважень останньої щодо звернення до суду від АТ «Універсал Банк» суду надано лише копію трудового договору про дистанційну роботу від 03.04.2026, який підписаний позивачем в особі Директора по роботі з персоналом Макушинською С. та Горбачовою І. В., яким останній делеговано права та обов'язки представництва позивача, зокрема в судах першої інстанції, однак при цьому до позовної заяви не долучено жодних документів, які б підтвердили, що Директора по роботі з персоналом Макушинська С. має повноваження підписувати трудові договору та уповноважувати від імені позивача інших осіб на здійснення представництва в суді, оскільки надана суду виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, яка долучена до позовної заяви, взагалі не містить відомостей про представників та керівника.
Крім того, в порушення вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до матеріалів справи від імені позивача, юридичної особи, підписаної представником Горбачовою І. В. не надано документів, зокрема довіреності на підтвердження її повноважень на підписання позову, відомості про долучення як додатку довіреності, яка б підтверджувала повноваження Горбачової І. В. звертатись з позовом в інтересах АТ «Універсал Банк» та підписувати таку позовну заяву відсутні як у переліку додатків до позовної заяви, так і серед документів долучених до позову в електронному вигляді.Водночас, доданий до позовної заяви трудовий договір про дистанційну роботу від 03.04.2026 є документом щодо правовідносин між АТ «Універсал Банк», як роботодавцем, та Горбачовою І. В. як працівником, та не є документом, який надає повноваження останній на право звернення з позовом до суду в інтересах позивача.
Суд звертає увагу, що серед додатків долучених в електронному вигляді до позову, міститься документ під назвою «Вміст диску», з якого вбачається скріншот екрану комп'ютера щодо підготовки позовної заяви, серед документів якої міститься як додаток і пдф-документ із назвою «Горбачова І. Довіреність КОПІЯ», однак серед тих матеріалів, які подано за допомогою підсистеми «Електронний Суд» такий документ відсутній.
Згідно ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для їх усунення.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Позивач має право протягом строку, який не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху письмово усунути вказані недоліки.Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/3740/26.
Суддя Б.М. Гедз