04.05.2026
Справа № 696/323/26
Провадження № 2/696/345/26
04 травня 2026 року Кам'янський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді Білопольської Н.А.,
за участю секретаря судових засідань Волощенко Н.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янка Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину, -
ОСОБА_2 через представника адвоката - Єлісєєву Н.О. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь додаткові витрати на доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 63 268,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 жовтня 2013 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Оскільки подружні стосунки не склалися, рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2023 року шлюб між ними розірвано.
Від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з матір'ю. У зв'язку із особливими обставинами (станом здоров'я та розвитком здібностей) дитина потребує додаткових витрат, які вона оплачує самостійно.
Зазначає, що у серпні 2025 року дитина потребувала комплексного стоматологічного лікування у зв'язку з ураженням зубів та необхідністю невідкладного втручання, які проведно у ТОВ «БАГІТА» та ФОП ОСОБА_5 , загальна сума витрат становить 35 150,00 грн.
Окрім того, дитина має порушення мовлення та заїкання, що негативно впливає на соціалізацію, навчальний процес та психоемоційний стан. З метою корекції мовлення дитини було витрачено кошти за період з 25 жовтня 2024 року по січень 2026 року в розмірі 1 605 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ еквівалентно 69 969,00 грн. З метою інтелектуального розвитку та формування сучасних навичок дитина проходить навчання за напрямком ІТ-Logic, на що нею було витрачено кошти в сумі 7 300,00 грн та 14 117,00 грн, загальною сумою 21 417,00 грн.
Таким чином, загальна вартість стоматологічного лікування, корекції мовлення та навчання складає 126 536,00 грн, з яких 1/2, а саме 63 268,00 грн, на думку позивача, законодавством України покладається на відповідача.
Враховуючи, що відповідач не бажає в добровільному порядку приймати участь у додаткових витратах на утримання дитини, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Гунько О.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, - шляхом направлення судової повістки на адресу його зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідач в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
За згодою сторони позивача суд протокольною ухвалою постановив провести заочний розгляд справи в порядку, передбаченому гл. 11 розділу III ЦПК України, та ухвалити заочне рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 з 04 жовтня 2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2023 року у справі № 696/841/23 (а.с. 5).
Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Руськополянської сільської ради Черкаського району Черкаської області 02 вересня 2019 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 02 вересня 2019 року складено відповідний актовий запис № 30 (а.с. 8).
За змістомЗакону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Верховний Суд у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 336/1488/19 зазначив, що визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, чи то страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення.
На підтвердження понесених додаткових витрат на дитину позивач надала суду акт лікування № 000042972 від 06 серпня 2025 року на суму 10 000,00 грн, з яким ознайомлена ОСОБА_4 , та фіскальний чек № 0000003990, згідно з яким на рахунок ТОВ «БАГІТА» (Медичний центр) 06 серпня 2025 року внесено кошти в сумі 10 000,00 грн (а.с. 10).
Як вбачається із акту лікування № 000042974 від 06 серпня 2025 року на суму 4 400,00 грн та фіскального чеку № 0000003108, з яким ознайомлена ОСОБА_4 , на рахунок ФОП ОСОБА_5 (Стоматолочічний кабінет) 06 серпня 2025 року внесено кошти в сумі 4 400,00 грн (а.с. 11).
Водночас із акту лікування № 000042971 від 06 серпня 2025 року на суму 20 750,00 грн, з яким ознайомлена ОСОБА_4 , та фіскального чеку № 0000003991 вбачається, що на рахунок ТОВ «БАГІТА» (Медичний центр) 06 серпня 2025 року внесено кошти в сумі 20 750,00 грн (а.с. 10 (на звороті)).
Відповідно до рахунку-фактури GOVORIKA LP, платник: ОСОБА_2 , учень: ОСОБА_4 , вартість навчання з 23 жовтня 2024 року по 01 січня 2026 року становить 1 605 доларів США (а.с. 12-13).
Водночас із довідки № 01-02/02 від 02 лютого 2026 року ФОП ОСОБА_6 вбачається, що ОСОБА_4 дійсно отримує інформаційно-консультаційні послуги у сфері ІТ за напрямком CONSULTATION. Замовником виступила ОСОБА_2 . За надані послуги по договору № Т6283318 у 2025 році було сплачено на користь ФОП ОСОБА_6 кошти в таких розмірах: 18 жовтня 2025 року - 3 400,00 грн; 26 грудня 2025 року - 3 900,00 грн (а.с. 14).
Із наданої довідки № 26/01-1 від 26 січня 2026 року IT Global OU вбачається, що ОСОБА_2 є користувачем/замовником інформаційно-консультаційних послуг у сфері ІТ в інтересах отримувача ОСОБА_4 за умовами акцептування оферти № Т6283318 про надання інформаційно-консультаційних послуг за напрямком - GolTeens_UA_Individual_Logic_Play&Learn. Платником виступає ОСОБА_2 . Сплачені суми по Оферті № Т6283318 складають: 69,41 EUR - оплата, здійснена 25 вересня 2025 року; 69,50 EUR - оплата, здійснена 22 вересня 2025 року; 69,41 EUR - оплата, здійснена 25 серпня 2025 року; 70,81 EUR - оплата, здійснена 18 червня 2025 року (а.с. 16).
Суд, дослідивши особливі обставини, що потребують додаткових витрат на дитину, та докази понесених позивачем витрат, дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
У постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 зроблено висновок, що Сімейний кодекс України виходить з принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати особливі обставини, якими обумовлені ці додаткові витрати і які є індивідуальними у кожній конкретній справі, а також стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Аналогічний висновок щодо застосування положень ст. 185 СК України викладений в постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 183/1679/17 (провадження № 61-21662св18), від 12 грудня 2019 року у справі № 756/4947/17-ц (провадження № 61-47858св18), від 01 квітня 2020 року у справі № 521/16268/18 (провадження № 61-20458св19).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона сама визначає зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Надаючи оцінку заявленим вимогам щодо стягнення додаткових витрат на медичне лікування (стоматологія), а саме лікування зубів дитині ОСОБА_4 у ТОВ «БАГІТА» та ФОП ОСОБА_5 на суму 35 150,00 грн, суд, дослідивши надані докази щодо їх обґрунтування, дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими, відтак відсутні правові підстав для їх задоволення.
Означені витрати позивача не є додатковими витратами в розумінні ст. 185 СК України, оскільки вони не викликані як особливими обставинами, так і особливими потребами, а відносяться до загальних потреб дитини, які покриваються за рахунок аліментів і витрат того з батьків, який мешкає з дитиною, та є складовою аліментів.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що позивачем не доведено тієї обставини, що відвідування лікаря стоматолога було зумовлено саме виникненням особливих обставин у дитини (зокрема, захворювання), а не відносилось до повсякденних побутових потреб дитини, зумовлених профілактичними заходами з лікування зубів.
Окрім того, звертає увагу, що в актах виконаних робіт ТОВ «БАГІТА» та ФОП ОСОБА_5 від 06 серпня 2025 року зазначені тільки вартість робіт і вид стоматологічних маніпуляцій, однак не зазначено з яким саме діагнозом звернулась дитина до лікаря та якою дитина страждає хворобою, у зв'язку з чим їй було призначене відповідне лікування у стоматолога у відповідний спосіб.
Також суд зазначає, що відповідач не надала належних та допустимих доказів тому юридичному факту, що стоматологічне лікування дитині необхідно було проходити лише у приватних медичних закладах, а не у закладі комунальної власності.
Суд звертає увагу, що долучені до матеріалів справи фіскальні чеки від 06 серпня 2025 року не містять призначення платежу, інформації про те, ким були сплачені стоматологічні послуги, зокрема, означені засоби доказування не містять ані прізвища пацієнта, ані фактично платника означених послуг, що унеможливлює суд процесуально встановити, що кошти в сумі 35 150,00 грн були сплачені саме позивачем за надання відповідних послуг ОСОБА_4 .
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що витрати позивача на стоматологічні послуги, що були надані малолітній ОСОБА_4 , не є тими особливими обставинами, з якими законодавець у диспозиції ст. 185 СК України пов'язує необхідність участі іншого з батьків у додаткових витратах, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Щодо понесених позивачем витрат на оплату послуг логопеда на загальну суму 69 969,00 грн, суд зазначає, що позивач не надала суду консультативного висновку спеціаліста про те, що дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує лікування, а також не надала належних та допустимих доказів сплати нею коштів на рахунок GOVORIKA LP, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню також не підлягають.
Вказані витрати на навчання за напрямком ІТ-Logic суд не може визнати додатковими витратами, зумовленими особливими обставинами та потребами дитини, оскільки позивачем не надано належних доказів особливих здібностей або досягнень дитини, а також, що навчання за цією програмою є необхідним для розвитку таких здібностей.
Самі по собі вищевказані довідки, без доказів сплати коштів на рахунок відповідного закладу, не підтверджують понесених позивачем додаткових витрат на дитину.
Крім того, суду не надано доказів на підтвердження того, що між позивачем та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання дочки ОСОБА_4 за напрямком ІТ-Logic, тобто заклад було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.
Статтею 181 СК України визначена необхідність саме домовленості між батьками про такі витрати.
Виховання дітей передбачає спільне забезпечення батьками їх інтересів та розвитку, одночасно батьки між собою повинні обумовлювати та узгоджувати необов'язкові та відворотні витрати, а також обговорювати та погоджувати додаткові витрати, які не викликані особливими обставинами і можуть в майбутньому призвести до виникнення спору. В іншому випадку такий тягар витрат може залишитися понесеним за тим з батьків, хто самостійно прийняв таке рішення і не довів, що ці витрати викликані особливими обставинами та можуть бути відшкодовані згідно із законом іншим з батьків.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що під час судового розгляду позивачем ОСОБА_2 не доведено, що кошти у загальній сумі 126 536,00 грн були витрачені нею на дитину за наявності особливих обставин, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
При цьому слід зазначити, що позивач не позбавлена права звернення до суду з аналогічним позовом про стягнення додаткових витрат на лікування дитини за наявності належних доказів на підтвердження необхідності певного лікування дитини та наявності належних рекомендацій лікарів.
В порядку ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню у зв'язку із відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 141, 185 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 89, 141, 263-265, 280-282, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Н.А. Білопольська