Справа № 569/16059/24
1-кс/569/2536/26
30 квітня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , дізнавача ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 ,
розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_3 на постанову дізнавача сектору дізнання Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 05.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12024186010000078 від 17.01.2024 за ч.1 ст. 125 КК України, -
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Рівненського міського суду із вказаною скаргою, у якій просить скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 05.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12024186010000078 від 17.01.2024.
Вказану постанову про закриття кримінального провадження скаржник вважає незаконною, прийнятою з порушенням матеріальних і процесуальних норм.
Зокрема, як слідує із оскаржуваною постанови, у даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування було отримано відеозаписи та проведено слідчий експеримент, допитані свідки, однак зроблені висновки, які не відповідають дійсності.
Копію оскаржуваної постанови, скаржником отримано 09.03.2026, відтак строки оскарження постанови від 05.12.2025 не пропущено.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник - адвокат ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили задоволити з викладених у ній підстав.
Дзнавач та прокурор в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні скарги, вказавши, що постанова про закриття кримінального провадження № 12024186010000078 від 17.01.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, винесена увідповідності до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення та є цілком обґрунтованою.
Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, матеріали кримінального провадження № 12024186010000078 від 17.01.2024, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами скарги, що за результатами проведення досудового розслідування кримінального провадження № 12024186010000078 від 17.01.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, 05.12.2025 дізнавачем СД Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_5 прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно ч. 5 ст. 38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 84 КПК України наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню слідчий встановлює на підставі доказів, тобто фактичних даних, отриманих у передбаченому цим Кодексом порядку.
За змістом ч. 1 ст. 94 КПК України оцінка доказів слідчим повинна ґрунтуватися на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силі наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ч. 1 ст. 8 Конституції України).
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведені конституційні норми мають своє відображення у п. п. 1, 2 та 17 ст. 7 КПК України, де зазначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод держава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у дослідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
У п. 111 рішення Європейського Суду з прав людини від 22 лютого 2005 р. у справі «Новоселецький проти України» Суд вказав, що прокуратура є державним органом правової держави, діяльність якого сприяє здійсненню правосуддя, і у випадку недотримання зобов'язань, покладених на цей орган, права, гарантовані Конвенцією, були б позбавлені їх "конкретного та ефективного" сенсу. Одне з таких зобов'язань передбачає те, що сторона, яка постраждала, може сподіватись на уважний та ретельний розгляд її скарг. (див., mutatis mutandis, вищезазначена рішення Суругіу, § 65; також як рішення Рyic Topia i Xipo Балані п. Іспанії від 9 грудня 1994 року, в серії А № 303 - и 303-В, стор. 12, § 29, та п.п. 29-30, § 27).
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту.
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява № 42310/04, параграф 150).
Із урахуванням наведеного, а також досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається, що дізнавачем у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження не досліджено усіх обставин кримінального провадження, які мають суттєве значення для кримінального провадження, не було вжито можливих заходів для отримання здобутих доказів, не допитано свідків, не встановлено звідки у потерпілої з"явились тілесні ушкодження, оскільки в будинку крім потерпілої та ОСОБА_7 більше нікого не було, а з висновку судово-медичної експертизи слідує, що вказані тілесні ушкодження не могли виникнути від самопадіння.
Крім того з відеозапису та проведення слідчого експерименту з потерпілою вбачається, що між потерпілою та ОСОБА_7 відбувається штовханина та словесний конфлікт, в ході якого потерпіла могла отримати вказані тілесні ушкодження від останнього, однак належним чином оцінка вказаним обставинам органом дізнання не надано.
Повторно допитати ОСОБА_7 з приводу його перебування 16.01.2025 у будинку АДРЕСА_1 та вияснити похвилинно чим він займався починаючи з 18 год, звідки отримала потерпіла тілесні ушкодження та інше, за можливості провести з його участю слідчий експеримент, провести одночасний допит потерпілої та ОСОБА_8 .
Також за необхідності допитати експерта з приводу отримання потерпілою тілесних ушкоджень.
Таким чином, після виконання всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та перевірки доводів скаржника, необхідно прийняти законне процесуальне рішення.
За таких підстав, постанова дізнавача сектору дізнання Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 05.12.2025 про закриття кримінального провадження№ 12024186010000078 від 17.01.2024, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підлягає скасуванню, а скарга до задоволення.
Згідно зі ч. 3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303 - 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити.
Скасувати постанову дізнавача сектору дізнання Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_5 від 05.12.2025 про закриття кримінального провадження № 12024186010000078 від 17.01.2024 за ч.1 ст. 125 КК України.
Матеріали кримінального провадження № 12024186010000078 від 17.01.2024 направити для подальшого досудового розслідування в сектор дізнання Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1