Справа № 569/28679/25
1-кп/569/957/26
01 травня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне кримінальне провадження № 12025181010002297 від 24.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озеро Володимирецького району Рівненської області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, несудимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
За змістом обвинувального акта ОСОБА_5 , 14 листопада 2025 року, близько 10 години, керуючи автомобілем Mercedes-Benz, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, який перебував у технічно справному стані, виїжджаючи з прилеглої території приватного підприємства, що за адресою: м. Рівне, вул. Старицького, 50А, в порушення вимог підпункту б) пункту 2.3, пункту 10.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правила дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед виїздом на перехрестя вулиць Михайла Старицького та Івана Підкови, не переконався що це буде безпечним для інших учасників руху, не надав дорогу та допустив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_6 , який рухався на вказаному перехресті зі сторони вул. Івана Підкови в напрямку будинку № 21А на вулиці Михайла Старицького, та не мав технічної можливості уникнути зіткнення.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 , отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому акроміального кінця лівої ключиці зі зміщенням, яке відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію тривалого розладу здоров'я.
Порушення ОСОБА_5 , пункту 10.2 Правил дорожнього руху України які передбачають, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та суспільно-небезпечними наслідками, що настали.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примирення з потерпілим, вказав, що примирився з потерпілим та відшкодував йому завдані збитки.
Представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 не заперечувала проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, підтвердила факт примирення її довірителя з обвинуваченим та відшкодування останнім завданої шкоди, про що потерпілим ОСОБА_6 подано до суду заяву.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні висловив позицію про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши клопотання та матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За змістом ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч. 3 ст. 285 КПК України передбачено, що обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Матеріально-правові підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із примиренням з потерпілим передбачені ст. 46 КК України. Так, виходячи з положень ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Отже, для застосування ст. 46 КК України та прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим необхідною є сукупність таких умов: 1) вчинення особою злочину чи проступку вперше; 2) вчинене діяння належить до кримінальних проступків або необережних нетяжких злочинів; 3) виключається можливість звільнення за вказаною підставою у випадку вчинення корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 4) примирення з потерпілим; 5) відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Під вчиненням кримінального правопорушення вперше у ст. 46 КК України розуміється, що особа раніше не вчинила будь-якого діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, про що на практиці свідчить відсутність: в особи непогашеної або незнятої судимості за раніше вчинений злочин, кримінального провадження, відкритого у зв'язку із вчиненням особою будь-якого кримінального правопорушення. Особою, яка вперше вчинила злочин чи проступок, з юридичної точки зору слід також визнавати особу, яка раніше хоч і вчинила кримінально каране діяння, але: була виправдана судом за пред'явленим обвинуваченням, була правомірно звільнена від кримінальної відповідальності, була реабілітована, була засуджена без призначення покарання або звільнена від покарання, відбула покарання за діяння, злочинність і караність якого усунена законом (відповідно до частин 3, 4 ст. 88 КК України вона визнається такою, що не має судимості).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а тому він вважається особою, що вчинила кримінальне правопорушення вперше.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до необережних нетяжких злочинів.
При вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності суд враховує, що вчинене обвинуваченим діяння не належить до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При цьому згідно з усталеною судовою практикою примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором та з яких мотивів (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Іншими словами, під примиренням як однією з умов звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України слід розуміти примирення як кінцевий результат усіх попередніх примирних процедур та домовленостей між винним та потерпілим, який полягає, з одного боку, у добровільному волевиявленні потерпілого, яке проявляється у його проханні (клопотанні) про звільнення винного від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України або у відсутності заперечень щодо такого звільнення, а з іншого - у відсутності заперечень щодо такого звільнення з боку самого підозрюваного, обвинуваченого.
При цьому з огляду на положення ст. 46 КК України та ч. 2 і ч. 3 ст. 288 КПК України у їх взаємозв'язку для встановлення факту такого примирення обов'язковим є підтвердження потерпілим своєї позиції у суді, що слугує важливою процесуальною гарантією забезпечення добровільності його волевиявлення.
Виходячи з наведених нормативних положень, суд дійшов висновку, що обов'язковою процесуальною умовою для встановлення такої підстави звільнення від кримінальної відповідальності, як «примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим» (ст. 46 КК України), під час розгляду відповідного питання в суді є підтвердження факту примирення винного з потерпілим, зокрема і під час з'ясування думки потерпілого щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за цією підставою.
Вирішуючи клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_6 , який подав до суду заяву, в якій вказав, що примирився з обвинуваченим, та те, що обвинуваченим відшкодована заподіяна кримінальним правопорушенням шкода. Також в судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 підтвердила позицію свого довірителя.
Обвинуваченому судом роз'яснено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі на підставі ст. 46 КК України є нереабілітуючою підставою, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та продовжувати загальний розгляд в загальному порядку.
За таких обставин, враховуючи, що обвинувачений вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, який не належить до корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, примирився з потерпілим та відшкодував заподіяну шкоду, суд прийшов до висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку із примиренням з потерпілим, та закриття відносно нього кримінального провадження.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Закриття кримінального провадження стосовно обвинуваченого на нереабілітуючих підставах і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, ніж обвинувальний вирок, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судових експертиз в розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284-286, 288, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності задовольнити.
ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження № 12025181010002297 від 24.11.2025 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, - закрити.
Стягнути із ОСОБА_5 на користь держави судові витрати на залучення експертів в розмірі 4 457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом семи днів з моменту оголошення до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_7