Справа № 569/1423/26
22 квітня 2026 року м.Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області
в складі головуючого суддi Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засiданнi цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого теплопостачання у сумі 110051,19 грн, суму пені в розмірі 3843,79 грн, суму інфляційних витрат в розмірі 19019,91 грн, суму трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 5970,19 грн та витрати у зв'язку зі сплатою судового збору в розмірі 3328 грн.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ТОВ "Рівнетеплоенерго" здійснює відпуск теплової енергії для опалення у житлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), власником якого є ОСОБА_1 . Відповідач є споживачем послуг, отримує квитанції на оплату та користується наданими послугами з централізованого опалення, а тому зобов'язаний оплатити заборгованість. Внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення поточних платежів станом на 01 січня 2026 року (за період з 01 грудня 2009 року по 31 грудня 2025 року) виникла заборгованість за надані ТОВ "Рівнетеплоенерго" послуги з централізованого опалення в сумі 110051,19 грн. Від добровільного погашення заборгованості відповідач ухиляється.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти позовних вимог у частині нарахування заборгованості поза межами строку позовної давності, а також у частині нарахування штрафних санкцій. Власницею квартири стала лише у 2024 році після смерті брата. Просить звільнити її від сплати судового збору та штрафних санкцій (пені, 3 % річних та інфляційних витрат) з урахуванням військового стану та складного її матерального становища, так як вона та її чоловік є інвалідами ІІІ групи, через стан здоров'я та низький рівень доходів не мають можливості сплатити борг, який утворився за попереднього власника квартири.
У відповіді на відзив представник позивача Лоренц М.О. зазначила, що позивач не був проінформований про смерть попередніх власників майна. Отримавши з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію щодо власника спірного житлового приміщення ТОВ "Рівнетеплоенерго" пред'явило позовні вимоги до спадкоємця (відповідача), який прийняв спадщину, до складу якої входить і обов'язок погашення нарахованої заборгованості в сумі 110051,19 грн. Відповідач є інвалідом ІІІ групи, тому судовий збір підлягає стягненню. Відповідачем не надано документів щодо доходів та майнового стану.
Ухвалою від 11 лютого 2026 року суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив у справі спрощене позовне провадження з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» здійснює відпуск теплової енергії для опалення у житлове приміщення (квартира) за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_1 є власником 3/16 частки квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та 13/16 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 450583845 від 04 листопада 2025 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 лютого 2024 року.
Згідно з оборотною відомістю по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01 грудня 2009 року до 31 грудня 2025 року заборгованість з оплати послуг централізованого опалення становить 110051,19 грн.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За положеннями ст.319, 322 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За положеннями ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Частиною першою статті 1281 ЦК України встановлений обов'язок спадкоємці повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.
За приписами ч.1, 2 ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
За положеннями ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Аналогічні положення містить і ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції, чинній на час розгляду справи.
Обов'язок відповідача як споживача житлово-комунальних послуг оплачувати отримані послуги закріплений також у ст.67, 68, 162 Житлового кодексу України.
Позивач належним чином та у повному обсязі надає послуги з централізованого опалення у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Докази на спростування зазначеної обставини у справі відсутні.
Позивач (кредитор) у встановлений ч.3 ст.1281 ЦК України строк пред'явити свої вимоги до відповідача (спадкоємця, який прийняв спадщину), а тому відповідач зобов'язана задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна (квартири), одержаного у спадщину. Докази, що вартість одержаного у спадщину майна є меншою, ніж сума заборгованості спадкодавців за послуги з централізованого опалення, у справі відсутні. Суд також звертає увагу, що власником 3/16 частки спірної квартири відповідач є з 06 червня 2012 року, а 13/16 - з 26 жовтня 2022 року, оскільки незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (з дня смерті спадкодавця).
Оборотною відомістю за особовим рахунком № НОМЕР_1 підтверджується наявність станом на 01 січня 2026 року заборгованості по оплаті за послуги опалення за період з 01 грудня 2009 року до 31 грудня 2025 року в сумі 110051,19 грн.
Враховуючи порушення відповідачем зобов'язання з оплати заборгованості за надані позивачем послуги з централізованого опалення, наявні підстави для стягнення з відповідача такої заборгованості.
Разом з тим, відповідач просить застосувати наслідки спливу строків позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За положеннями ч.1, 5 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч.3, 4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за договором позовна давність за вимогами кредитора про стягнення коштів, сплату яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
30 березня 2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, продовжено низку процесуальних та інших строків (зокрема, позовну давність) на строк дії карантину.
Зокрема, згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин (який тривав до 30 червня 2023 року).
Згідно з п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З урахуванням вказаним норм, позовна давність сплила до позовних вимог про стягнення боргу щодо тих щомісячних платежів, від моменту прострочення яких до 01 квітня 2017 року минуло три роки. Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення за період з 01 грудня 2009 року до 22 серпня 2017 року задоволенню не підлягають в зв'язку зі спливом позовної давності.
Щодо вимог про стягнення заборгованості, нарахованої за період з 22 серпня 2017 року по 31 грудня 2025 року, позивач не пропустив позовну давність, визначену ст.257 ЦК України, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за період з 22 серпня 2017 року до 31 грудня 2025 року, яка за вказаний період становить 88796,18 грн.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні втрати на суму заборгованості за період з січня 2024 року до грудня 2025 року становлять 18552,49 грн, три проценти річних від простроченої суми - 5327,77 грн.
У постанові від 02 липня 2025 року у справі № 903/602/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що розмір процентів річних, який становить три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), - це законодавчо встановлений і мінімальний розмір процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником, який не підлягає зменшенню судом. Суд також не може зменшити розмір інфляційних втрат, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, а входять до складу грошового зобов'язання і є способом захисту майнового права та інтересу.
З огляду на вказане, відсутні підстави для звільнення відповідача від сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних від простроченої суми.
Позивач також заявив до стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за послуги теплопостачання за період з 01 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року в сумі 3843,79 грн.
Частиною першою статті ст.26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлений обов'язок споживача у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідач ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 є особами з інвалідністю 3 (ІІІ) групи, що підтверджується витягами з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, відповідно, № 3/25/3685/В від 18 листопада 2025 року та № 61/25/4440/В від 17 грудня 2025 року, виданими КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка» Рівненської обласної ради.
Враховуючи стан здоров'я відповідача та її чоловіка, введення воєнного стану в Україні, суд вважає необхідним зменшити суму пені за несвоєчасне здійснення платежів за послуги з теплопостачання до 0 грн.
З огляду на встановлені у справі обставини наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого опалення в сумі 88796,18 грн, інфляційних втрат в сумі 18552,49 грн та трьох процентів річних в сумі 5327,77 грн, а отже, позов належить задовольнити частково.
За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2695,68 грн.
На підставі наведенного та керуючись ст.10, 12, 89, 142, 258, 264, 265, 267, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення в сумі 88796 (вісімдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн 18 коп, інфляційні втрати у сумі 18552 (вісімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн 49 коп, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 5327 (п'ять тисяч триста двадцять сім) грн 77 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» 2695 (дві тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн 68 коп у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго», місцезнаходження: 33019, м.Рівне, вул.Данила Галицького, буд.27; код ЄДРПОУ 36598008;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя