Справа № 569/497/26
24 квітня 2026 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог" про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму боргу за договором позики у розмірі 72000 грн, втрати від інфляції та три проценти річних в сумі 3834,93 грн, а всього 75834,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно розписки від 19 липня 2017 року директор ТОВ «Аналог» ОСОБА_2 отримала у борг від нього гроші в сумі 186800 грн для поповнення обігових коштів підприємства та які мали бути повернуті частинами не пізніше 22 лютого 2018 року. Однак зобов?язання, визначені в розписці, у встановлені строки в повному обсязі виконані не були. Кошти були повернути лише частково і станом на вересень 2021 року борг ТОВ «Аналог» перед ним за вказаною розпискою становив 153000 грн. З метою недопущення судового вирішення спору директор ТОВ «Аналог» Ковальчук Л.М. написала розписку від 18 вересня 2021 року про те, що вона отримала в тимчасове користування для поповнення обігових коштів підприємства у ОСОБА_1 153000 грн. Строк повернення визначений 30 квітня 2022 року. Проте і в даному випадку кошти йому не були повернуті в повному обсязі у встановлені строки. Після проведеної звірки директор ТОВ «Аналог» ОСОБА_2 власноруч знову написала розписку від 30 квітня 2025 року про те, що вона отримала у борг від нього гроші в сумі 72000 грн, які зобов?язувалася повернути 09 травня 2024 року. В розписці також вказано, що у зв?язку із воєнним станом повернення коштів може затриматись на 5 днів. Однак, у строк, який зазначений в розписці, позичені кошти в сумі 72000 грн йому не повернуті. Неодноразово усно звертався до директора ТОВ «Аналог» з пропозицією добровільно повернути суму боргу готівкою або перерахувати на його рахунок, але вимога залишилась без реакції, відповідач гроші йому не повернув, чим порушив взяті на себе зобов'язання.
Ухвалою від 14 січня 2026 року позовну заяву суд прийняв до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом сторін).
У заяві від 24 квітня 2026 року представник позивача Тищук К.П. просить розгляд справи здійснювати без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо винесення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про місце, дату і час судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 30 квітня 2025 року ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аналог" в особі директора Ковальчук Лілії Миколаївни уклали договір позики, за умовами якого директор ТОВ "Аналог" Ковальчук Лілія Миколаївна отримала від ОСОБА_1 72000 грн, які зобов'язується повернути 9 травня 2025 року. Укладення договору підтверджується розпискою від 30 квітня 2025 року.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч.2 ст.1047 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.
За положеннями ст.525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином у встановлені строки, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідно до ст.610, 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Всупереч наведеним нормам закону та умовам договору позики від 30 квітня 2025 року відповідач свої зобов'язання за спірним договором не виконав та грошові кошти у сумі 72000 грн у визначений договором строк не повернув.
Доказів на спростування вказаної обставини відповідач суду не надав і матеріали справи не містять підтвердження повернення відповідачем позивачу коштів в сумі 72000 грн за договором позики у визначений ним строк.
За розрахунком позивача, який суд перевірив, за період з 10 травня 2025 року до 06 січня 2026 року інфляційні втрати за суму заборгованості 72000 грн становлять 2402,82 грн, три проценти річних від простроченої суми - 1432,11 грн.
Враховуючи, що відповідач порушив зобов'язання, встановлені договором позики, доказів своєчасного та належного виконання умов договору не надав, наявні підстави для стягнення з відповідача суми позики за спірним договором, інфляційних втрат та трьох проценітв річних, а отже, позов належить задовольнити.
За правилами ст.141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 1331,20 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 89, 141, 258, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог" про стягнення боргу за договором позики задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог" на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 72000 (сімдесят дві тисячі) грн, інфляційні втрати у сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) грн 82 коп та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 1432 (одна тисяча чотириста тридцять дві) грн 11 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аналог" на користь ОСОБА_1 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн 20 коп у відшкодування судових витрат.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аналог", місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Гетьмана Мазепи, буд. 4А/6А; код ЄДРПОУ 31126497.
Суддя