Справа № 161/25135/25
Провадження № 3/161/97/26
м.Луцьк 30 квітня 2026 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП,
якій у відповідності зі ст. 268 КпАП України роз'яснені її права,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528058 від 30.11.2025 вбачається, що 30 листопада 2025 року о 17 год. 59 хв. по вул. Ярослава Мудрого у м. Луцьк ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Opel, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат 1,37 ‰ (проміле). Таким чином, ОСОБА_1 порушила п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась.
Захисник - адвокат Коваленко Т.В. в судовому засіданні (в режимі відеоконференції) - подала клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях її довірителя складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Клопотання захисника зводиться до того, що факт керування транспортним засобом особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, належними та допустимими доказами не підтверджений. Захисник зазначає, що матеріали справи не містять доказів руху транспортного засобу чи виконання особою функцій водія. Боді-камера не містить запису факту керування - фіксація починається з моменту, коли поліцейські вже підійшли до припаркованого авто, а тому відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У зв'язку з цим просить закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. У випадку притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, просила не застосовувати до неї додаткове стягнення у вигляді позбавлення права керування, оскільки ОСОБА_1 має неповнолітніх дітей, яких автівкою відвозить до школи.
Суд, заслухавши захисника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність їх у сукупності, прийшов до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Всупереч невизнання ОСОБА_1 вини, вона доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №528058 від 30.11.2025; рапортом поліцейського; актом огляду на стан сп'яніння; направленням на огляд водія до закладу охорони здоров'я; роздруківкою чека алкотестера Драгер з результатом 1,37 ‰ (проміле); постановою серії ЕНА №6254421 від 30.11.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та з відеореєстратора.
З трьох відеофайлів відтворюється хронологія подій 30.11.2025, зокрема, керування водієм автомобілем Opel Meriva з непрацюючими задніми габаритами, зупинка транспортного засобу, за кермом якого перебувала ОСОБА_1 . Інших осіб в автомобілі, на місці події на відеозаписі не було. Крім цього ОСОБА_1 не заперечувала факту керування.
Таким чином, доводи захисника суд оцінює як спробу уникнути відповідальності її довірителькою, та вважає їх необґрунтованими і такими, що спростовуються доказами у справі.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 доведена в повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.130 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримала посвідчення водія НОМЕР_2 від 19.02.2015, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не притягувався.
У відповідності до ст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, суспільну небезпеку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння для оточуючих осіб, та з метою уникнення вчинення аналогічного правопорушення, беручи до уваги наявність порушення водієм порядку користування правом керування транспортним засобом, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно із п.5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 21, 23, 40-1,ч. 1 ст.130, 256, 265, 280, 283 - 287, 294, 307, 308 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до частини 1 статті 307, частини 2 статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Повний текст постанови складено 04.05.2026.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК