Справа № 159/866/26
Провадження № 2/159/1259/26
(заочне)
01 травня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання Пустової А.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1457848 від 23.02.2024 у розмірі 24727,13 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що 23.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» (далі - ТОВ «Слон Кредит») та ОСОБА_1 укладений в електронній формі договір №1457848 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний». За умовами кредитного договору сума кредиту складає 2500 грн, строк кредиту 360 днів: з 23.02.2024 до 17.02.2025, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало відповідачу кредит в сумі 2500 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту НОМЕР_1 , яку відповідач вказала особисто під час укладення договору.
28.03.2026 відповідач внесла платіж в сумі 1522,87 грн, які ТОВ «Слон Кредит» зараховані на часткове погашення відсотків.
24.12.2024 ТОВ «Слон Кредит» на підставі Договору факторингу № 24122024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Оскільки станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, строк дії кредитного договору №1457848 від 23.02.2024 не закінчився, тому в межах строку дії договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» продовжувало здійснювати нарахування відсотків.
У зв'язку із невиконанням відповідачем кредитних зобов'язань, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 24727,13 грн, з них: 2500 грн тіла кредиту; 20977,13 грн відсотків, нарахованих первісним кредитором за 305 календарних днів та в подальшому позивачем до закінчення строку дії договору (55 днів); 1250 грн штрафних санкцій; а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Ухвалою від 20.02.2026 суд відкрив провадження у справі, на підставі пункту 1 частини шостої статті 19, частини першої статті 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, клопотав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.
Належним чином повідомлена відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з'явилася, правом подати відзив на позов не скористалася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судові виклики за зареєстрованим місцем проживання не вручені через відсутність адресата.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Враховуючи згоду позивача, керуючись ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у зв'язку з неявкою усіх учасників справи (ч.2 ст.247 ЦПК).
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення - 01.05.2026.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
23.02.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі з використанням електронного підпису (одноразового ідентифікатора М832)Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» №1457848. Укладення договору відбувалось сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт: https://sloncredit.ua/. Електронна ідентифікація Споживача здійснювалась при вході його в Особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення електронних даних, направлених Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
За умовами договору (а.с. 83-87):
- сума кредиту (загальний розмір) - 2500 грн (п. 1.3);
- строк кредиту - 360 дні (п. 1.4);
- періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.4);
- стандартна процентна ставка становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору (п. 1.5.1);
- знижена процентна ставка становить 0,010 % в день та застосовується, якщо позичальник до 24.03.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту (п. 1.5.2);
- кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1);
- Споживач здійснює платежі за Договором у такій черговості:
- у першу чергу здійснюються платежі з повернення простроченої суми кредиту та прострочені проценти за користування кредитом (п.5.6.1);
- у другу чергу сплачується сума кредиту та проценти за користування кредитом (п.5.6.2);
- у третю чергу здійснюється сплата неустойки та інших платежів відповідно до Договору (п.5.6.3).
Договором визначені підстави для нарахування штрафних санкцій у разі невиконання та/або неналежного виконання умов договору (п.6.4).
Терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком до кредитного договору.
Детальні умови кредитування викладені в Паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Х587 (а.с.89-90).
ТОВ «Слон Кредит» на виконання умов кредитного договору 23.02.2024 надало відповідачу кредит у розмірі 2500 грн, перерахувавши на платіжну картку № № НОМЕР_1 , указану відповідачем при укладенні кредитного договору, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» № 20250114-857 від 14.01.2025, договором про організацію переказу грошових коштів №06062022-1 від 06.06.2022 з додатковою угодою №3 до договору від 31.10.2024 (а.с.15-17,77).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.93) вбачається, що відповідач 28.03.2024 здійснив один платіж в сумі 1522,87, які ТОВ «Слон Кредит» зарахувало на часткове погашення відсотків.
Відповідно до цього ж розрахунку за ОСОБА_1 перед ТОВ «Слон Кредит» на 24.12.2024 обліковується заборгованість в розмірі 21289,63 грн, з них 2500 гривень - основного боргу, 17539,63 гривень - заборгованість за відсотками, 1250 гривень - штрафні санкції.
На підставі Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2924, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Слон Кредит», позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №1457848 від 23.02.2024 (а.с.67).
Перехід права вимоги зафіксований у акті прийому-передачі та у витязі з Реєстру боржників до Договору факторингу № 24122024 від 24.12.2924, де за порядковим номером 2984 включений боржник ОСОБА_1 за кредитним договором №1457848 від 23.02.2024 із загальною сумою заборгованості 21289,63 грн, з них 2500 гривень - основного боргу, 17539,63 гривень - заборгованість за відсотками, 1250 гривень - штрафні санкції (а.с.96-97).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості (а.с.94) після відступлення права вимоги позивач з 25.11.2024 до 17.02.2025 (дата закінчення дії строку кредитного договору) продовжував нараховувати відповідачу відсотки в сумі 3437,50 грн, ОСОБА_1 у цей період платежів на повернення заборгованості не здійснювала.
Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України та статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони (ст.207 ЦК України).
В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Договір укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Особливості укладення кредитного договору в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію» ( далі - Закону).
Відповідно до статті 3 Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
В силу ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
У постанові від 07.04.2021 у справі №623/2936/19 Верховний Суд сформував висновок про правомірність використання при укладенні електронного договору електронного підпису у виді одноразового ідентифікатора.
Суд встановив, що кредитний договір, про який йдеться у справі, за формою відповідає вимогам законодавства, підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
ОСОБА_1 при укладенні договору пройшла ідентифікацію, погодилася на запропоновані умови кредитування викладені в кредитному договорі та у Паспорті споживчого кредитування, скористалася кредитом, який був перерахований на зазначений нею картковий рахунок, здійснила платіж на виконання умов кредитного договору, що свідчить про прийняття цих умов відповідачем та визнання кредитних правовідносин.
Предметом даного позову є стягнення фактором заборгованості за договором кредиту.
У відповідності до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна осіб у зобов'язанні пов'язана з тим, що попередні учасники зобов'язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов'язки переходять до суб'єктів, які їх замінюють.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При цьому, суд зазначає, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу (в даному випадку додаткової угоди №44 від 26.11.2024).
Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
За матеріалами справи позивач набув право вимоги на підставі договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Слон Кредит».
Суду надані платіжна інструкція про оплату відступлення права вимоги (а.с.25), акт прийому-передачі реєстру боржників (а.с.75 зворот) та витяг з цього реєстру (96-97), до якого за порядковим номером 2984 включена відповідач ОСОБА_1 за кредитним договором №1457848.
Відповідач не надала суду доказів сплати заборгованості первісному кредитору, тому, враховуючи доведеність позивачем переходу до нього права вимоги, ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» має право вимагати стягнення з відповідача заборгованість за вказаним кредитним договором, а враховуючи, що строк дії договору на момент відступлення права вимоги не закінчився, новий кредитор, що набув всіх прав та обов'язків в зобов'язанні на підставі договору факторингу, мав право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.
При вирішенні питання розміру заборгованості суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергового платежу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору ( частина перша - четверта статті 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
В силу ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до умов кредитного договору відповідачу надавався кредит у розмірі 2500 грн на строк 360 днів, з процентною ставкою 2,5%. Дата видачі кредиту 23.02.2024, дата повернення кредиту 17.02.2025.
З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що борг ОСОБА_1 по кредитному договору становить 24727,13 гривень, з яких: 2500 гривень тіло кредиту, 20977,13 грн гривень нараховані первісним позивачем проценти за 305 календарних днів (з 23.02.2024 до відступлення прав вимоги 24.12.2024) та 3437,50 гривень проценти нараховані позивачем після відступлення прав вимоги, тобто за 55 календарних днів (з 25.12.2024 до закінчення дії строку договору 17.02.2025).
Згідно з розрахунками заборгованості, проценти нараховувалися в межах строку дії договору (з 23.02.2024 до 17.02.2025), при нарахуванні відсотків як первісний кредитор, так і позивач застосовував процентну ставку в розмірі 2,5% в день.
Однак такі розрахунки не повною мірою відповідають вимогам законодавства.
У ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Зазначені зміни введені в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 № 498-IX та набула чинності з 24.12.2023.
Кредитний договір з відповідачем укладений у 2024 році, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки вище 1% є нікчемними в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
До спірних правовідносин не можуть бути застосовані приписи п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо підвищених ставок процентів у перехідний період 240 днів, оскільки відповідно до частини 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» умови перехідного періоду поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином заявлений до стягнення розмір відсотків необхідно перерахувати з урахуванням приписів Закону України «Про споживче кредитування», застосувавши процентну ставку 1% в день.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 № 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань,які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Перераховуючи заборгованість, суд враховує, що:
В період з 23.02.2024 до 28.03.2024 (дата внесеного відповідачем платежу в сумі 1522,87), тобто за 34 дні проценти необхідно обраховувати за ставкою 1% в день від тіла кредиту 2500 грн, що становить 25 грн в день. Заборгованість за кредитом в цей період становить: 2500 грн - тіло кредиту, 850 грн відсотків (2500х1%х34).
Внесений відповідачем 28.03.2024 платіж в сумі 1522,87 грн, необхідно зарахувати на сплату відсотків (850 грн), а решту 672,87 грн (1522,87-850), необхідно віднести на повернення тіла кредиту, після чого на 29.03.2024 заборгованість за кредитним договором буде складатися лише з тіла кредиту в розмірі 1827,13 грн (2500-672,87).
В подальшому, у період з 29.03.2024 до 17.02.2025 (дата закінчення строку дії договору), тобто за 326 днів (360-34) відсотки необхідно нараховувати за ставкою 1% в день від тіла кредиту 1827,13 грн, що становитиме 5956,44 грн (1827,13х1%х326).
Відтак, на дату закінчення строку дії договору заборгованість за тілом кредиту становить 1827,13 грн, за відсотками - 5956,44 грн.
Щодо нарахування штрафних санкцій.
Позивачем окрім тіла кредиту та відсотків заявлено до стягнення 1250 грн штрафних санкцій, нарахованих первісним кредитором. Такі дії позивача не відповідають вимогам законодавства. З огляду на таке
Відповідно до ч.4 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного договору позику, так і на час розгляду цієї справи.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач прострочила виконання грошового зобов'язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, штраф їй не може бути нарахований у будь-якому випадку, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Ураховуючи наведене, загальна сума заборгованості за кредитним договором №1457848 від 23.02.2024, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 7783,57 грн, з них 1827,13 грн тіло кредиту, 5956,44 грн проценти.
Відповідач доказів належного виконання кредитних зобов'язань чи контррозрахунок заборгованості не надала.
Щодо стягнення судового збору.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача належить стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог 838,66 грн судового збору (2662,40х31,50%).
Щодо стягнення витрат на правову допомогу.
До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок довести неспівмірність заявлених витрат покладається на відповідача.
Позивачем заявлено до стягнення 10000 грн витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, професійна правова допомога ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»надавалася адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем на підставі договору про надання правничої допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги наданий акт прийому-передачі виконаних робіт від 09.02.2026, в якому зазначений перелік наданих послуг та детальний опис робіт на загальну суму 10000 грн.
Фактично послуги адвоката позивачем на час ухвалення судового рішення не оплачені.
Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо зазначеного розміру судових витрат, тому суд не вбачає підстав для їх зменшення.
Враховуючи характер спірних правовідносин, малозначність справи, розмір заявленої кредитної заборгованості, обсяг правничої допомоги, яка реально та фактично була необхідною для захисту інтересів позивача, суд враховує часткове задоволення позову і вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 3150 грн витрат на професійну правничу допомогу, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (10000х31,50%).
Керуючись статтями 12, 13, 19, 76-81, 137, 141, 247, 265, 268, 274, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 3, 6, 207, 512-514, 530, 536, 626-628, 638, 641-642, 1048, 1049, 1054, 1055, 1056-1, 1069, 1077 Цивільного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором №1457848 від 23.02.2024 в розмірі 7783 (сім тисяч сімсот вісімдесят три) гривні 57 копійок, з яких 1827,13 грн заборгованість за тілом кредиту, 5956,44 грн заборгованість за відсотками.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 838 (вісімсот тридцять вісім) гривень 66 копійок судового збору та 3150 (три тисячі сто п'ятдесят) гривень витрат на правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, адреса: м.Київ, вул.Набережно-Корчуватська, 27, приміщення 2.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складене 01.05.2026.
ГоловуючийТ. В. ДЕНИСЮК