Справа № 159/9515/25
Провадження № 2/159/887/26
про призначення судової психологічної експертизи
04 травня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.,
позивача - ОСОБА_1 (дистанційно),
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Мініч А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової психологічної експертизи у справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради, провизначення порядку спілкування з дитиною та зобов'язання не чинити перешкод,
29 грудня 2025 року до суду поштовими засобами зв'язку з Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з вимогою про визначення порядку спілкування з малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що відповідач систематично створює для позивача перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином, а орган опіки та піклування органу місцевого самоврядування відмовив у встановленні порядку спілкування з сином в позасудовому порядку. Позивач вказує на відсутність судового рішення про позбавлення його батьківських прав і просить забезпечити реалізацію його права на спілкування з сином.
Після виконання позивачем вимог ухвали від 31.12.2025 про залишення позову без руху, суд 21.01.2026 прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі, визначив розглядати її за правилами загального позовного провадження.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, повідомив суду, що утримується під вартою за обвинуваченням у вбивстві матері та бабусі неповнолітнього ОСОБА_1 , проте не позбавлений батьківських прав і має право на спілкування із сином. Просив врахувати його тісний емоційний та психологічний зв'язок із дитиною, яку самостійно виховував з семимісячного віку до дня події 15.06.2025, тобто до 4,5 років. Мати дитини проживала окремо і періодично відвідувала дитину, тому не мала вагомого впливу на життя та розвиток сина. Незважаючи на утримання під вартою, позивач бажає брати участь у житті дитини, мати можливість хоча б короткого спілкування в телефонному режимі, а за можливості бачити дитину. За будь-яких умов має на меті не втратити зв'язок із сином. На переконання позивача дитина теж прагне такого спілкування, однак перебуває під контролем опікуна відповідача ОСОБА_2 (батька матері дитини), який обмежує таке спілкування. Останній налаштовує дитину проти позивача, не приймає подарунків, не дозволяє близьким для позивача особам бачитися з дитиною. На думку позивача через малолітній вік дитина не здатна відстоювати власні погляди, піддається впливу, а повна відсутність інформації про батька може негативно вплинути на формування особистості сина. Крім того, просив врахувати той факт, що останні два роки у вихованні дитини брала участь дружина позивача, яка має дитину від першого шлюбу. Обоє дітей одного віку зростали у сім'ї позивача, тому повна зміна оточення дитини та ізоляція від спілкування з позивачем, його дружиною може завдати психологічної травми дитині.
З метою фахової оцінки усіх перелічених факторів, задля визначення найкращих інтересів дитини, зокрема доцільності збереження зв'язку позивача із сином та вплив ізоляції на розвиток особистості дитини, просив призначити комплексну судову психолого-педагогічну експертизу, на вирішення якої поставити такі запитання :
- чи сформована у дитини емоційна прив'язаність до батька з урахуванням тривалого спільного проживання?
- чи зберігається цей зв'язок на момент дослідження?
- чи є батько значною фігурою у житті дитини ?
- чи впливає припинення спілкування з батьком на психоемоційний стан дитини?
- чи може тривала відсутність контакту з батьком негативно вплинути на розвиток дитини?
- що є більш сприятливим для дитини: повна відсутність контакту з батьком чи поступове контрольоване відновлення спілкування?
- чи створює опікун умови для підтримання зв'язку дитини з батьком та його родиною?
- чи наявні ознаки перешкоджання спілкуванню дитини з батьком та його родиною?
- чи має місце ізоляція дитини від родичів по батьковій лінії?
- чи впливає опікун на формування ставлення дитини до батька?
- чи наявні ознаки навіювання дитині негативного ставлення до батька або членів його родини,в тому числі мачухи ?
- чи є ознаки психологічного відчуження дитини від батька?
- яке місце займає мачуха у сприйнятті дитини з урахуванням її участі у вихованні протягом тривалого часу?
- чи вплинуло припинення контакту з мачухою на психоемоційний стан дитини ?
- чи усвідомлює дитина обставини смерті матері?
- чи пов'язує батька із подією смерті матері?
- який вплив має подія смерті матері на психоемоційний стан дитини?
- чи відповідає інтересам дитини підтримання та відновлення зв'язку із батьком?
- чи є доцільним відновлення спілкування дитини з батьком у формах: телефонного зв'язку, відеозв'язку, особистих побачень, листування?
- який спосіб, періодичність та умови спілкування є найбільш сприятливими для дитини?
- чи потребує таке спілкування участі або контролю з боку психолога?
- чи становить спілкування з батьком загрозу психоемоційному стану дитини ?
- чи має повна ізоляція дитини від батька та родичів батька негативний вплив на психоемоційний стан та розвиток дитини?
- чи є така ізоляція виправданою з точки зору дитини?
- чи може бути формування негативного ставлення до батька наслідком впливу третіх осіб?
- чи потребує дитина збереження зв'язку із соціальнозначущими для неї особами, зокрема батьком, мачухою та членами їхньої сім'ї?
Відповідач ОСОБА_2 , дідусь і опікун малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги заперечив. Пояснив, що жодним чином не впливає на онука, який після перенесеного стресу під час вбивства позивачем матері та бабусі, не висловлює бажання побачитися чи поспілкуватися з батьком. Крім того, позивач утримується під вартою, а дитина визнана потерпілим у кримінальному провадженні, тому законодавчо визначені правила спілкування між ними до вирішення кримінального провадження по суті є обмеженими.
Відповідач також заперечив проти призначення заявленої позивачем судової експертизи, яка на його думку позбавлена сенсу, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню через неправильно обраний позивачем спосіб захисту.
Представник відповідача адвокат Савчук Н.В. вважає неможливим проведення заявленого позивачем виду експертизи, яка не передбачена Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.
Представник третьої особи - служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради Мініч А.А. вважає, що спілкування дитини у будь-якій формі з особою, яка підозрюється у вчиненні насильницьких дій проти найближчих родичів хлопчика, і є потерпілим у кримінальному провадженні, може призвести до погіршення психічного стану та негативно вплинути на подальший розвиток дитини. Орган опіки та піклування на засіданні комісії 24.10.2025 розглянув заяву ОСОБА_1 з вимогою досудового врегулювання спору щодо участі у вихованні дитини, врахував висновки психологів та відмовив у задоволенні заяви. У питанні проведення судової психологічної експертизи покладається на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників, суд відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом, оголосив перерву.
Датою постановлення ухвали є 04.05.2026.
За матеріалами справи суд встановив, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у повторному свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 , виданому Ковельським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 25.02.2021 батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.4).
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 07.02.2022 у справі №159/7240/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірваний. Батьки дитини проживали окремо.
Рішенням Ковельської міської ради №488 від 16.12.2021 вирішено спір між батьками щодо спілкування з дитиною: дозволено ОСОБА_4 приймати участь у вихованні сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрічатися з ним щоденно з 10.00 до 16.00 год за місцем свого проживання в м.Ковелі або на нейтральній території. Зобов'язано ОСОБА_5 забирати та передавати сина матері за місцем проживання (а.с.71-72).
Рішенням Старовижівської селищної ради №139 від 20.12.2022 затверджений висновок органу опіки та піклування про визначення місця проживання ОСОБА_1 з матір'ю (а.с.65).
13.02.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладений нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини. За умовами договору місцем проживання дитини визначено місце проживання батька в АДРЕСА_1 . Матір має право брати дитину до свого місця проживання кожної суботи та неділі або у будь-який день за домовленістю сторін. Батьки зобов'язалися не втручати особисте життя один одного та не підбурювати дитину проти батька чи матері (а.с.73-74).
15.06.2025 розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025030000000493, за результатами розслідування ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених п.1.п.4 ч.2 ст.115 КК України.
В обвинувальному акті зазначено, що 15.06.2025 приблизно о 19 год між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_6 і тещею ОСОБА_7 на подвір'ї за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , на ґрунті тривалих неприязних відносин відбувся конфлікт, під час якого ОСОБА_1 , діючи умисно, тримаючи в руках ніж, завдав 24 удари в шию та в тулуб ОСОБА_7 та 20 ударів в шию, тулуб і верхні кінцівки ОСОБА_4 . Від отриманих травм обидві померли на місці події.
Постановою слідчого від 16.06.2025 і постановою від 24.06.2025 потерпілими у кримінальному провадженні визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його брата по матері ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та відповідача ОСОБА_2 .
На час вирішення клопотання триває судовий розгляд кримінального провадження. Як повідомили сторони ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допитаний слідчим суддею в порядку ст.225 КПК України, тому допит дитини в залі суду не проводиться.
У зв'язку із смертю матері та взяття під варту батька, ОСОБА_1 наказом Служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради №002-032/25 від 19.06.2025 взятий на облік дітей, позбавлених батьківського піклування.
Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради №218 від 30.06.2025 на період обрання батькові ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, опікуном дитини призначений дідусь ОСОБА_2 .
Суду надана стенограма до протоколу допиту малолітнього потерпілого ОСОБА_1 від 16.06.2025, де психолог задавав дитині запитання з приводу події 15.06.2025 (а.с.50-52).
На підставі проведеної 16.06.2025 психологічної роботи з дитиною психологом спеціалістом КП «Волинське обласне територіальне медичне об'єднання захисту материнства і дитинства» Волинської обласної ради надано висновок, де описані пояснення дитини про насильницькі дії батька щодо матері та бабусі, не спостерігаються ознаки психотравми, однак подія може мати відтерміновані наслідки (а.с.75-80).
17.11.2025 проведене психологічне обстеження дитини, де вказано, що ОСОБА_9 не згадує батька, шукає підтримки від дідуся ОСОБА_10 , має тісний зв'язок із братом ОСОБА_11 , має достатньо чоловічої уваги. Родина для дитини важлива і йому важко потрапляти в нові умови побуту і спілкування (а.с.58).
Згідно з висновком психодіагностичного обстеження від 26.11.2025 опікун ОСОБА_2 забезпечує фізичне, матеріальне, емоційне благополуччя Аміна, сприяє пізнавальному, комунікативному та соціальному розвитку. Емоційний стан дитини загалом стабільний. В емоційному стані простежується помірна, нормативна тривожність, яка не виходить за межі вікової норми. З огляду на травматичну ситуацію втрати матері та відсутності батька, роль опікуна-дідуся для дитини є життєво важливою і має компенсуючий характер. Дідусь несвідомо виконує роль позитивного чоловічого прикладу, що є основою для формування гендерної ідентичності та поведінкових патернів, важливих для хлопчика. Дитина має адекватне уявлення про себе та сімейні системи, достатні ресурси для подальшої адаптації та розвитку (а.с.59-62).
08.10.2025 позивач звернувся до органу опіки та піклування Ковельської міської ради із заявою про встановлення порядку спілкування із сином (а.с.63).
Покликаючись на висновок клінічного психолога, у задоволенні заяви позивачу відмовлено (а.с. 64).
Позивач ОСОБА_1 не погоджується з об'єктивністю висновків психологічних досліджень, проведених не судовими експертами, на підтвердження гармонійних відносин із сином долучив сімейні відеозаписи за період спільного проживання із сином (а.с.81).
Предметом спору є право батька, який утримується під вартою до постановлення вироку у справі за вбивство, на спілкування з малолітнім сином, який міг бути очевидцем події.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство, батьківство охороняються державою.
Частинами першою, другою статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20.11.1989, ратифікованої Постановою ВР України від 27.02.1991, в якій встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, зокрема у справі HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07.12.2006 Європейський суд з прав людини зауважив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16.07.2015).
Більш широкий підхід виробив Комітет ООН з прав дитини в Зауваженнях загального порядку 314 (20130 «Про право дитини на приділення першочергової уваги якнайкращому забезпеченню її інтересів». Так Комітет звернув увагу на те, що при оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини необхідно враховувати такі елементи: погляди дитини, індивідуальність дитини, збереження сімейного оточення і підтримання відносин, піклування, захист і безпеку. Алгоритм дій полягає, по перше, в оцінці конкретних обставин справи, визначенні співвідношення інтересів дитини, по друге - в застосуванні юридичних гарантій.
Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права батьків, які відповідають за неї за законом.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (стаття 7 СК України).
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, окрім випадків, коли таке право обмежено законом.
Суду не надані докази встановлення позивачу заборони спілкуватися із сином, який визнаний потерпілим у кримінальному провадженні, до завершення судового розгляду.
Відтак, дотримуючись загальних засад судочинства та конституційно закріпленої презумпції невинуватості, суд відхиляє доводи представника відповідача про очевидну відсутність підстав для розгляду питання про можливість спілкування позивача із дитиною.
У разі постановлення обвинувального вироку, доведений факт насильницького акту домашнього насильства у присутності дитини буде слугувати однією із обставин, яку суд зобов'язаний буде врахувати у скупності з іншими даними у справі, у тому числі висновками судової психологічної експертизи на предмет психологічного впливу спілкування або відсутності спілкування позивача з малолітнім ОСОБА_1 на психологічний стан останнього.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ст.102 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Надані суду висновки спеціалістів психологів носять рекомендаційний характер, тому для встановлення обставин, які входять в предмет доказування у цій категорії справи, необхідно призначити судову психологічну експертизу.
Питання, з яких має бути призначена експертиза, визначаються судом.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів.
Суд, заслухавши сторони, доручає проведення експертизи Волинській філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», тобто в установі, яка територіально наближена до місця проживання дитини.
На час проведення експертизи суд відповідно до ст.252 ЦПК України зупиняє провадження у справі.
Керуючись статтями 12,81, 102-104, 252 Цивільного процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Призначити у справі судову психологічну експертизу, на вирішення якої поставити такі запитання:
1. Чи відповідає психічний розвиток малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його віку?
2. Чи виявляються в малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психологічні зміни в його індивідуальних проявах, емоційному стані, які перешкоджають активному функціонуванню його як особистості?
3. Якщо так, то чи наявний причинно-наслідковий зв'язок між вказаними змінами та діяльністю (бездіяльністю) біологічного батька ОСОБА_1 ?
4. Яким чином може впливати, зважаючи на обставини, які стали підставою для взяття ОСОБА_1 під варту 15.06.2025, спілкування малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з біологічним батьком - на його емоційний стан, благополуччя, психологічний розвиток та адаптацію у соціумі?
5. Чи є спілкування позивача ОСОБА_1 із малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням обставин, які стали підставою для взяття ОСОБА_1 під варту 15.06.2025, психотравмуючим для дитини фактором?
6. Чи є відсутність спілкування позивача ОСОБА_1 із малолітнім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психотравмуючим для дитини фактором?
7.Чи має місце негативний вплив опікуна ОСОБА_2 на психоемоційний стан малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Чи формує ОСОБА_2 у дитини негативний образ біологічного батька?
Проведення експертизи доручити експертам Волинської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», що знаходиться за адресою: вул. Теремнівська, 98, с.Липини, Волинська область.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків відповідно до ст. 384-385 КК України.
Надати для проведення судової експертизи матеріали цивільної справи №159/9515/25.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 . Попередити позивача про наслідки неоплати експертного дослідження.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 забезпечити присутність малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для проведення експертизи у визначений експертами час.
Роз'яснити сторонам, що у відповідності до ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
На час проведення експертизи провадження у даній справі зупинити.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складений 04.05.2026.
ГоловуючийТ. В. Денисюк