Справа № 159/9515/25
Провадження № 2/159/887/26
про відмову у зупиненні провадження
04 травня 2026 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Денисюк Т.В.
з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.,
позивача - ОСОБА_1 (дистанційно),
відповідача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - ОСОБА_3 ,
представника третьої особи - Мініч А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третьої особи: Служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради, провизначення порядку спілкування з дитиною та зобов'язання не чинити перешкод,
29 грудня 2025 року до суду поштовими засобами зв'язку з Державної установи «Луцький слідчий ізолятор» надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з вимогою про визначення порядку спілкування з малолітнім сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що відповідач систематично створює для позивача перешкоди у спілкуванні з малолітнім сином, а орган опіки та піклування органу місцевого самоврядування відмовив у встановленні порядку спілкування з сином в позасудовому порядку. Позивач вказує на відсутність судового рішення про позбавлення його батьківських прав і просить забезпечити реалізацію його права на спілкування з сином.
Після виконання позивачем вимог ухвали від 31.12.2025 про залишення позову без руху, суд 21.01.2026 прийняв позов до розгляду, відкрив провадження у справі, визначив розглядати її за правилами загального позовного провадження.
В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, повідомив суду, що утримується під вартою за обвинуваченням у вбивстві матері та бабусі неповнолітнього ОСОБА_1 , проте не позбавлений батьківських прав і має право на спілкування із сином. Просив врахувати його тісний емоційний та психологічний зв'язок із дитиною, яку самостійно виховував з семимісячного віку до дня події 15.06.2025, тобто до 4,5 років. Мати дитини проживала окремо і періодично відвідувала дитину, тому не мала вагомого впливу на життя та розвиток сина. Незважаючи на утримання під вартою, позивач бажає брати участь у житті дитини, мати можливість хоча б короткого спілкування в телефонному режимі, а за можливості бачити дитину. За будь-яких умов має на меті не втратити зв'язок із сином. На переконання позивача дитина теж прагне такого спілкування, однак перебуває під контролем опікуна відповідача ОСОБА_2 (батька матері дитини), який обмежує таке спілкування. Останній налаштовує дитину проти позивача, не приймає подарунків, не дозволяє близьким для позивача особам бачитися з дитиною. На думку позивача через малолітній вік дитина не здатна відстоювати власні погляди, піддається впливу, а повна відсутність інформації про батька може негативно вплинути на формування особистості сина. Крім того, просив врахувати той факт, що останні два роки у вихованні дитини брала участь дружина позивача, яка має дитину від першого шлюбу. Обоє дітей одного віку зростали у сім'ї позивача, тому повна зміна оточення дитини та ізоляція від спілкування з позивачем, його дружиною може завдати психологічної травми дитині.
Відповідач ОСОБА_2 , дідусь і опікун малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги заперечив. Пояснив, що жодним чином не впливає на онука, який після перенесеного стресу під час вбивства позивачем матері та бабусі, не висловлює бажання побачитися чи поспілкуватися з батьком. Крім того, позивач утримується під вартою, а дитина визнана потерпілим у кримінальному провадженні, тому законодавчо визначені правила спілкування між ними до вирішення кримінального провадження по суті є обмеженими. До суду скерований обвинувальний акт, за змістом якого 15.06.2025 приблизно о 19 год між ОСОБА_1 та його колишньою дружиною ОСОБА_4 і тещею ОСОБА_5 на подвір'ї за місцем проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , на ґрунті тривалих неприязних відносин відбувся конфлікт, під час якого ОСОБА_1 , діючи умисно, тримаючи в руках ніж, завдав 24 удари в шию та в тулуб ОСОБА_5 та 20 ударів в шию, тулуб і верхні кінцівки ОСОБА_4 . Від отриманих травм обидві померли на місці події. Малолітній ОСОБА_1 визнаний потерпілим, а подія мала місце у його присутності, відтак, на думку відповідача, йдеться про домашнє насильство у формі злочину в присутності дитини.
З метою встановлення усіх факторів, які повинні бути враховані судом при вирішення питання про доцільність спілкування позивача із дитиною, ОСОБА_2 просив зупинити провадження у справі до набранням законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №168/918/25 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.1, п.4 ч.2 ст.115 КК України.
Заслухавши думку учасників, суд відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом, оголосив перерву.
Датою постановлення ухвали є 04.05.2026.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Суд не може посилатись на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом спору. Законодавець таким чином визначає, що підставою для зупинення провадження є не саме існування на розгляді в суді іншої справи та припущення, що її результати можуть вплинути на вирішення заявленого позову, а саме неможливість вирішення спору до встановлення в іншій справі обставин, які входять в предмет доказування.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19 вказала, що метою зупинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1.ст.251 ЦПК України є виявлення обставин, без встановлення яких неможливо розглянути справу, яка перебуває у провадженні.
Відповідно до сформованих рекомендацій щодо оцінки факторів для забезпечення найкращих інтересів дитини ознаки домашнього насильства повинні бути детально перевірені судом, відтак позиція відповідача може бути слушною. Проте з огляду на час, упродовж якого може тривати судовий розгляд кримінального провадження, суд вжив заходів для встановлення усіх важливих для справи обставин і призначив психологічну експертизу на предмет впливу спілкування/відсутності спілкування позивача з дитиною на психологічний стан дитини, а також наявність психотравмуючого фактору після подій 15.06.2025, у зв'язку з чим провадження у справі зупинене. Тому на даний час у зупиненні провадження з підстав, зазначених відповідачем, необхідно відмовити.
Керуючись статтями 198, 251 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №168/918/25 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.1, п.4 ч.2 ст.115 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийТ. В. Денисюк