Справа № 991/3918/26
Провадження 1-кс/991/3930/26
27 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власниці майна - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_4 , накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000152 від 23.06.2022,
24.04.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане вище клопотання, яке на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2026 було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У своєму клопотанні заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2025 (№991/12956/25 (провадження 1-кс/991/13053/25).
Зазначеною ухвалою накладено арешт на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_4 , дружини підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_5 .
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 березня 2026 року у справі №991/12956/25 в частині накладення арешту на нерухомого майна, що зазначене в ухвалі суду першої інстанції, було скасовано. Однак, заявник вважає, арешт на зазначеного вище майна було накладено необґрунтовано та він підлягає скасуванню.
Заявник стверджує, що 18.10.2022 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/5027/22 за позовом ОСОБА_4 (дружина підозрюваного) до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання права власності на частину майна, за позивачкою ( ОСОБА_4 ) було визнано право особистої приватної власності зокрема на наступні об'єкти нерухомого майна саме на ті об'єкти нерухомого майна, на які суд першої інстанції (з урахуванням ухвали апеляційної палати ВАКС) наклав арешт на частину.
Як вказує заявник Вищий антикорупційний суд України скасовував арешти, накладені в рамках інших кримінальних проваджень на зазначене нерухоме майно. Зазначені судові рішення також констатували, що ці об'єкти нерухомого майна були придбані ОСОБА_4 виключно за власні кошти, тобто за кошти, які належали їй особисто, а отже в силу ч.3 ст.57 Сімейного кодексу України є особистою приватною ОСОБА_4 , і на це майно режим спільної сумісної власності подружжя не розповсюджується.
2.Позиції учасників у судовому засіданні
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання та вказував, що рішення про поділ майна має преюдиціальне значення у питанні арешту майна ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, однак надіслав письмові заперечення. Позиція прокурора полягає у тому, що оспорювані об'єкти перебувають у спільній сумісній власності.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська просить не враховувати, оскільки метою позову про поділ майна подружжя, одним з яких є підозрюваним/обвинуваченим у кримінальних провадженнях, є використання судового рішення з метою запобігти конфіскації майна як виду покарання та додаткової аргументації для скасування арешту. Прокурор стверджує, що аналіз рішення про поділ майна дає підстави стверджувати, що суд не володів об'єктивними і реальними підставами щодо мети заявлення позову та переліком численних активів ОСОБА_4 , а тому був позбавлений можливості винести об'єктивне, законне та справедливе рішення.
Також прокурор просить врахувати, що рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2022 було ухвалено у період досудового розслідування у кримінальних провадженнях №42016040000006 від 11.01.2016, №52018000000000733, які зараз перебувають на розгляді у ВАКС. А рішення судів інших юрисдикцій не має преюдиціального значення.
3.Оцінка та висновки суду
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні та у судовому засіданні адвокат зазначає лише про те, що застосування арешту майна є необгрунтованим, а тому з огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише вказаної адвокатом підстави для скасування арешту.
На підставі документів, що містяться у матеріалах клопотання, слідчий суддя встановив, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000152 від 23.06.2022, у межах якого повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду (перша інстанція) від 16 грудня 2025 року у справі №991/12956/25 накладено арешт із забороною права відчуження та розпоряджання з метою забезпечення конфіскації як виду покарання, на нерухоме майно, належне на праві власності ОСОБА_4 , дружини підозрюваного ОСОБА_5 , зокрема на:
1) житловий будинок площею 62,1 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 2412568612232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021;
2) квартира площею 55,3 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційнийномер: 2365636612101. Дата державної реєстрації: 20.05.2021;
3) житловий будинок площею 49,4 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 2226161012232. Дата державної реєстрації: 19.11.2020;
4) квартира площею 55,1 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ,реєстраційнийномер: 2161470612101. Дата державної реєстрації: 03.09.2020;
5) квартира площею 60,7 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_4 ,реєстраційнийномер: 1596873212101. Дата державної реєстрації: 09.07.2018;
6) земельна ділянка площею 0,2055 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1077262912232.Дата державної реєстрації: 19.11.2020;
7) земельна ділянка площею 0,17 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 169122012121. Дата державної реєстрації: 19.04.2021;
8) земельна ділянка площею 0,248 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 166723912232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31 березня 2026 року у справі №991/12956/25 апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_3 було задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 грудня 2025 року в частині накладення арешту на нерухомого майна, що зазначене в ухвалі суду першої інстанції, було скасовано.
Таким чином, вказані вище об'єкти нерухомості арештовані на 1/2.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
При цьому, за вказаною підставою, арешт накладається лише на майно підозрюваного, обвинуваченого за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Водночас, заявник у своєму клопотанні вказує, що перелік арештованого майна не належить на праві сумісної власності підозрюваному ОСОБА_5 , а є особистою приватною власністю ОСОБА_4 .
Згідно з положеннями ст. 368 ЦК України, спільною сумісною власністю подружжя є майно, набуте ними за час шлюбу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 60 СК передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Відповідно до ст. 69 Сімейного Кодексу дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Слідчий суддя встановив, що 01 вересня 2009 року між підозрюваним ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було укладено шлюб.
18.10.2022 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/5027/22 за позовом ОСОБА_4 (дружина підозрюваного) до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання права власності на частину майна, за позивачкою ( ОСОБА_4 ) було визнано право особистої приватної власності, а саме на об'єкти, які арештовані.
Зі змісту вказаного рішення про поділ майна вбачається, що при вирішенні питання про поділ майна судом взято до уваги те, що вказане у рішенні суду нерухоме майно відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 придбано ОСОБА_4 в особисту приватну власність за кошти, належні їй на праві особистої приватної власності. Також суд оцінив фінансову спроможність ОСОБА_7 на придбання зазначеного нерухомого майна у приватну власність. Таким чином, відповідні обставини, що ОСОБА_5 не має частки у вказаному нерухомому майні, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили.
З огляду на це, слідчий суддя вважає, що об'єкти нерухомого майна, зазначені в резолютивній частині ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.03.2026 у справі №12956/25 (ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.12.2025) не належать ОСОБА_5 , а тому не можуть підлягати конфіскації майна, у випадку її призначення як виду покарання.
При цьому, слідчий суддя вважає помилковим позицію прокурора щодо неприюдиціального значення рішення суду про поділ майна. Доводи про приховану мету виведення майна з-під можливої конфіскації за допомогою судового рішення слідчий суддя не може прийняти, оскільки відповідне рішення суду не скасовано , і такі обставини нічим не доведені прокурором в належний спосіб.
Таким чином, на момент накладення арешту відповідні об'єкти нерухомості не перебували у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а значить останній не мав частку у них, ОСОБА_4 не має статусу підозрюваної/обвинуваченої у кримінальному провадженні №52022000000000152 від 23.06.2022, а тому на таке майно не могло бути накладено арешт на підставі п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.
У зв'язку з цим, слідчий суддя визнає вказаний арешт необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню.
З огляду на викладене та керуючись статтями 170-174, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
1.Клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту з майна, яке належить ОСОБА_4 , накладеного у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52022000000000152 від 23.06.2022, - задовольнити.
2.Скасувати арешт, який відповідно до ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 31.03.2026 у справі №991/12956/25 (провадження №11-сс/991/175/25) накладений на 1/2 частки майна, яке належить ОСОБА_4 , а саме на:
1) житловий будинок площею 62,1 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 2412568612232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021;
2) квартира площею 55,3 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер: 2365636612101. Дата державної реєстрації: 20.05.2021;
3) житловий будинок площею 49,4 м?, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 2226161012232. Дата державної реєстрації: 19.11.2020;
4) квартира площею 55,1 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_3 ,реєстраційнийномер: 2161470612101. Дата державної реєстрації: 03.09.2020;
5) квартира площею 60,7 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційнийномер: 1596873212101. Дата державної реєстрації: 09.07.2018;
6) земельна ділянка площею 0,2055 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 1077262912232.Дата державної реєстрації: 19.11.2020;
7) земельна ділянка площею 0,17 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 169122012121. Дата державної реєстрації: 19.04.2021;
8) земельна ділянка площею 0,248 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 166723912232. Дата державної реєстрації: 20.07.2021.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1